План

1.Економічна діяльність, як основна умова існування та розвитку суспільства.

2.Процесс праці та його прості моменти

3.Спосіб виробництва: продуктивні сили і виробничі відносини

4.Економічні закони та іх об’єктивний характер

5.Определение предмета политэкономии.

6.Товарне виробництво:

7.Просте і капіталістичне товарне виробництво.

8.Товар і його властивості:споживча вартість ,мінова вартість ,вартість.

9.Двоїстий характер втіленоі в товарах праці.Конкретна і абстрактна праця.

10.Величина вартості товару.

Індивідуальний та суспільний необхідний час.

11. Продуктивність та інтенсивність праці, іх вплив на величину вартості товару.

12.Форма вартості та Ії історичний розвиток. Виникнення грошей

13. Сутність і функції грошей.

14.Закон вартості-закон товарного виробництва: сутність, механізм дій, функції.

15.Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу і її протиріччя

16.Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.

17.Процес праці та процес створення і зростання вартості.

18.Робочий день, його структура і границі. Необхідна та додаткова праця.

19.Сутність капіталу: постійний та змінний капітал.

20.Додаткова вартість. Норма і маса додаткової вартості.

21. Два способи виробництва додаткової вартості. Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість.

22.Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом:

проста кооперація, мануфактура, машинне виробництво.

23. Сутність заробітної плати.

24.Основні форми і сучасні системи заробітної плати.

25.Номінальна і реальна заробітна плата. Фактори які вливають на рівень реальної заробітної плати.

26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.

27.Нагромадження капіталу. Фактори що визначають його розміри.

28.Концентрація і централізація капіталу, їх розбіжності і взаємозв’язок.

29.Технічна, вартість та органічна будова капіталу,тенденції їх динаміки.

30.Нагромадження капіталу і утворення промислової резервної армії праці.Основні форми безробіття.

31.Кругообіг капіталу і його 3 стадії. Функціональні форми капіталу.

32.Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.

33.Оборот капіталу .Основний і оборотний капітал.

34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.

35.Час обороту капіталау і його складові частини.Швидкість обороту капіталу.

36.Вартість та капіталістичні витрати виробництва.

37. Сутність прибутку .Норма і маса прибутку.Фактори ,що визначають норму прибутку.

38.Внутрігалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.

39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.

40.Утворення ціни виробництва. Вартість і ціна виробництва.

41.Закон тенденціі норми прибудку до знаження та протидіючі фактори.

42 .Торговий капітал: Сутніть та особливості.

43.Торговий прибуток та механізм його утворення.

44.Позичковий капітал:сутність ,джерела та особливості.Відмінність від лихварського капіталу.

45.Позичковий процент:сутність,джерело,норма,тенденція.

46.Крелит.Сутність,функції,форми.

47.Банки,їх роль,функції ,операції.Види банків.Банківський прибуток.

48.Акціонерний капітал та акціонерне товариство.Проблеми і шляхи формування акціонерного капіталу в Україні.

49.Акції,їх види ,курси акцій.Установчий прибуток і шляхи його утворення.Фіктивний капітал.

50.Земельна рента,та Ії форми.Рента та орендна плата.

51.Монополія на землю,як об’єкт капіталістичного госпорядування і диференційна рента.

52.Диференційна рента І,диференційна рента ІІ.

53.Монополія приватної власності на землю і абсолютну ренту.

54.Ціна землі і Ії динаміка.

55.Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.Проблеми реалізації.

56.Річний продукт суспільства і його вартісна натурально-речова форми.Два підрозділи суспільного виробництва.

57.Просте відтворення суспільного капіталу.Умови реалізації суспільного продукту пр простому відтворенні.

58.Розширене відтворення суспільного капіталу.Умови реалізації суспільного продукту при розширеному відтворенні.

59.Національний доход: сутність, джерела, фактори зростання.

60.Виробництво,розподіл,перерозподіл,та використання національного доходу.

61.Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.Фази циклу.

62.Економічні кризи.сутність.причини.Відновлення основного капіталу.

63.Концентрація і централізація виробництва та капіталу.Виникнення монополії.

64.Сутність і форми монополістичних об,єднань.

65.Фінансовий капітал:виникнення,сутність та форми панування.

66.Міграція капіталу: можливість,необхідність,основні форми.Суяасні явища міграції капіталу.

1.Економічна діяльність як основна умова уснівання та розвитку суспільства.

Дві основні сфери діяльності людей у суспільстві ,це сфера матеріального та духовного.

Для того щоб люди могли жити і працювати їм потрібні матеріальні і культурні блага для задовільнення своїх потреб ( їжа, одежа, матеріали, сировина, машини, компьютери, житло та інше.) Всі ці блага потрібно відпрацьовувати, виробляти, бо в природі їх не має у готовому виді. Ось чому виробництво матеріальних і духовних благ є основою існування людини і суспільства. Виробництво це процес взаємодії людини та природи. В цьому процесі між ними відбувається обмін речовинами: людина видозмінює предмети природи і пристусовує їх до своїх потреб. Чим ширше круг цих потреб тим разнообразніше повино бути виробництво матеріальних і духовних благ. На попередніх етапах розвитку суспільства у виробництві суспільного продукту домінували матеріальні блага. Так було до кінця 19 сторіччя. У другій половині 20сторіччя на базі економічного росту і у звязку з розгорувшоюся науково-технічною революцією значно розширився круг соціальних і інтелектуальних потреб людини. Тому відбувалася зміна структури суспільного продукту: до матеріальних благ виріс попит на культурні і духовні блага.

2.Процесс праці та його прості моменти

Праця – це ціленапрвлена діяльність людини, яка направлена на видозмінення і пристосування предметів оточуючої природи для задовільнення людських потреб. Праця присуща тільки самій людині. Ніякі навіть найбільш високорозвинені тварини не здатні трудитися. Ось наприклад: Людина-архітектор. Від бджілки вона відрізняється тим що перед тим як збудувати свій дім в натурі архітектор уже збудував його у своїй голові. Тобто, людина працює осознано, ціленаправлено, у той час як усі тварини працюють під впливом інстинктів та рефлексів. Саме у процесі труда відбувалося становлення самої людини, вона відривалася від тваринного світу. Тільки праця поклала кордон між людиною і твариною.

Предмети праці – це все те, на що спрямована людська праця. Предмети праці можут бути дані самою природою (корисні копалини, грунт, істочники газу), а також предмети які раніше підверглися дії на них людиною, інакше кажучи сировина. Предмети праці пройщли довгий путь розвитку. З розвитком виробництва, науки і техніки розкривалися все нові властивості предметів праці. Наприклад мідь. Раніше була дуже відомим металом ( бронзове сторіччя було перед залізним віком) древні люди виготовляли з міді домашню утварь, зброю. Але через тисячоліття вияснилось що мідь є хорошим проводником електричного току і з неї стали виготовляти електричні провода, кабелі.

Також важливим елементом виробництва є ззасоби праці – це все то, що людина ставить між собою і предметами праці, тобто це все те чим людина дїє на предмети праці. Знаряддя праці найголовніша складова засобів праці, знаряддя праці ще називають кістною і мускульною системою виробництва ( станки, машини, обладнання, силові установи.) Також до складу засобів праці можна віднести судину систему виробництва (трубопроводи, лінії електропередач)

3.Спосіб виробництва:продуктивні сили і виробничі відносини

Сукупність предметів і засобів праці разом образує засоби виробництва. Продуктивні сили – це засоби виробництва за допомогою яких утворюються матеріальні і духовні блага, і самі люди які приводять їх до руху і здійснюють процес виробництва. Тут йдеть про продуктивні сили простого процесу виробництва. Але є продуктивні сили суспільства. На відміну від продуктивних сил простого процесу виробництва вони включають сам процес виробництва + розподіл, обмін і потребление. Це означає що результатом функціонування продуктивних сил суспільства є саме суспільство. Головною виробничою силою суспільства є сама людина, працююча. На сучасному етапі розвитку суспільства наука стала безпосередньою продуктивною силою і тому все більше значення отримує володіння науковими знаннями і їх використовування. Продуктивні сили характеризують взаємовідносини і взаємодію суспільства і природи. У цьому процесі люди вступають у взаємовідносини з навкоишнім середовищем і с друг другом. Ці відносини є виробничими відносинами. Виробничі відносини – це відносини між людьми всередені самого суспільства, які складаються в процесі суспільного виробництва. Відміною рисою виробничих відносие є те що вони є первичними суспільними відносинами, які складаються незалежно від волі і сознания людей. У цьому розуміні їх ще називають матеріальними відносинами. Сукупність продуктивних сил і виробничих відносин, які розглядаються на певному історичному етапі розвитку суспільства, образують спосіб виробництва. Його змістом є певний стан продуктивних сил, а суспільною формою виступають виробничі відносини. Відомі наступні способи виробництва: первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний.Також виділяють поділ цього процесу по суспільно-економічним формаціям.3 формації виділяють: первинна, яка включає первіснообщинний строй; на зміну їй прийшла економічна суспільна формація до складу якої входили рабовласницький, феодальний і капіталістичний способи виробництва; та постекономічна формація. Розвиток способів виробництва здійснюється на основі внутрішніх протиріч. Перш за все це протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. На перших етапах существования кожного способу виробництва його виробничі відносини відповідають рівню і характеру продуктивних сил. Але зчасом існуючі виробничі відносини відстають від динаміки продуктивних сил.Наступає обєктивна необхідність заміни устаревших виробничих відносин новими.Ця змінна може відбуватися путем соціальних революцій і путем економічних реформ.