45. Позичковий процент: сутність, джерело, норма. Тенденція.

Позичковий відсоток – це плата за позичк. капітал. За сутністю він є двічі перетворена форма додатк. вартості. Розрізняють реальну і номінальну ставку позичк. відсотку. Реальна ставка відсотку – це різниця між номінальною ставкою та інфляцією. Від чого залежить норма позичк. відсотку?

• співвідношення попиту та пропозиції на позичк. капітал, наявність чи відсутність конкурентного середовища;

• міра ризику (чим вищий ризик, тим вища норма позичк.%)

• фаза пром. циклу (у період ек. криз норма позичк. відсотку найвища)

• термін, на який беруть позику (чим він довший – тим менший позичк. %)

• розмір позики (для двох позик, виданих на один і той же термін, менший % буде у більшої позики).

• найвищий чинник: наявність чи відсутність конкурентного середовища (якщо в маленькому місці 1 банк -% вище). Позичковий відсоток, як ціна позичкового капіталу є ірраціональною формою ціни, бо виражає не його вартість, а його споживну вартість. Єдиним джерелом позичкового відсотку є додаткова вартість, створена найманими працівниками, що привласнюється функціонуючими капіталістами. Справа в тому, що позичальник у вигляді позики бере не просто гроші, а капітал. На цей капітал він набуває засоби виробництва й наймає робочу силу, що й створює додаткову вартість, яка є джерелом для сплати позичкового відсотку. Такий дійсний економічний зміст позичкового відсотку. Коли позичковий кап. роздоюється на капітал-власність і кап.-функція, відбувається розділення середнього прибутку на підприємницький прибуток та позичковий відсоток. При цьому підприємницький прибуток привласнює функціонуючий капіталіст, а позичковий відсоток – грошовий капіталіст. Йдеться при цьому не про різні суб'єкти, а, як правило, про один і той же суб'єкт. А це означає, що один і той же підприємець виступає в один і той же час і як власник, і як функціонуючий капіталіст. Тому в капіталістичному господарстві оперують не терміном прибуток, а термінами – відсоток та підприємницький прибуток. При цьому зовні відсоток виступає як винагорода за власність на капітал, а підприємницький прибуток – як оплата підприємницької діяльності, тобто, як своєрідна зарплата. Підприємець розглядає відсоток, як продукт його власності на капітал, а підприємницький прибуток – як результат його підприємницької діяльності. Крім того, слід мати на увазі, що, оскільки відсоток є частиною середнього прибутку, він зазнає ту ж тенденцію руху, що й середній прибуток, тобто, знижується. Це обумовлено чинністю закону тенденції норми прибутку до зниження.

46.Крелит.Сутність,функції,форми.

Кредит - це економічні відносини між суб'єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.

Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин.

Кредит виникає безпосередньо з потреб виробництва, внаслідок розвитку процесів обміну товарами.

Конкретною економічною основою, на якій з'являються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругооборот капіталу Кругооборот капіталу безперервний, але при цьому не виключаються коливання, приливи і відпливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.

Форми кредиту:

• Державний кредит – це особлива форма кредиту, де позичальником та кредитором виступає держава або місцеві органи влади, а сам кредит має вигляд випуску позик, які в основному реалізуються фінансово-кредитними установами. Він звичайно являє собою випуск цінних паперів – облігацій, сертифікатів тощо.

• Банківський кредит – найбільш поширена та основна форма видачі грошових коштів у тимчасове користування юридичним та фізичним особам.

• Внутрішній кредит – видається суб”єктам господарювання та державі в цілому.

• Міжнародний кредит – може отримати одна країна від іншої на встановлених в міжнародній практиці умовах. Буває комерційний, фінансовий, проміжковий тощо.

Комерційний кредит  це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

Об’єктом комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’ктами виступають агенти товарної угоди (контракту): продавець  кредитором, а покупець  позичальником. Комерційний кредит може мати місце не тільки між продавцем та покупцем. Він широко застосовується і у взаємовідносинах підприємств-сумісників.

Призначення комерційного кредиту  прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів.