- •2.Процесс праці та його прості моменти
- •3.Спосіб виробництва:продуктивні сили і виробничі відносини
- •4.Економічні закони та іх об’єктивний характер.
- •5.Определение предмета политэкономии.
- •6.Товарне виробництво:
- •7.Просте і капіталістичне товарне виробництво.
- •8.Товар і його властивості:споживча вартість ,мінова вартість ,вартість.
- •9.Двоїстий характер втіленоі в товарах праці.Конкретна і абстрактна праця.
- •10.Величина вартості товару.
- •11. Продуктивність та інтенсивність праці,іх вплив на величину вартості товару.
- •12.Форма вартості та Ії історичний розвиток.Виникнення грошей
- •13. Сутність і функції грошей.
- •14.Закон вартості-закон товарного виробництва:сутність,механізм дій,функції.
- •15.Перетворення грошей у капітал.Загальна формула капіталу і її протиріччя.
- •16.Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.
- •17.Процес праці та процес створення і зростання вартості.
- •18.Робочий день,його структура і границі.Необхідна та додаткова праця.
- •19.Сутність капіталу: постійний та змінний капітал.
- •20.Додаткова вартість.Норма і маса додаткової вартості.
- •21. Два способи виробництва додаткової вартості. Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості.Надлишкова додаткова вартість.
- •22.Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом:
- •23. Сутність заробітної плати.
- •24. Основные формы и современные системы заработной платы.
- •25.Номінальна і реальна заробітна плата. Фактори які вливають на рівень реальної заробітної плати.
- •26. Зміст і типи відтворення.Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27.Нагромадження капіталу.Фактори що визначають його розміри.
- •28.Концентрація і централізація капіталу,ёх розбіжності і взаємозв’язок.
- •29.Технічна, вартість та органічна будова капіталу,тенденції їх динаміки.
- •30.Нагромадження капіталу і утворення промислової резервної армії праці.Основні форми безробіття.
- •31.Кругообіг капіталу і його 3 стадії. Функціональні форми капіталу.
- •32.Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.
- •33.Оборот капіталу .Основний і оборотний капітал.
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35.Час обороту капіталау і його складові частини.Швидкість обороту капіталу.
- •36.Вартість та капіталістичні витрати виробництва.
- •37. Сутність прибутку .Норма і маса прибутку.Фактори ,що визначають норму прибутку.
- •38.Внутрігалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми
- •40.Утворення ціни виробництва. Вартість і ціна виробництва.
- •41.Закон тенденции нормы прибыли.
- •42.Торговый капитал
- •43.Торговая прибыль
- •44. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу.
- •45. Позичковий процент: сутність, джерело, норма. Тенденція.
- •46.Крелит.Сутність,функції,форми.
- •47.Банки,їх роль,функції ,операції.Види банків.Банківський прибуток.
- •48.Акціонерний капітал та акціонерне товариство.
- •49.Акції,їх види ,курси акцій.Установчий прибуток і шляхи його утворення.Фіктивний капітал.
- •50.Земельна рента,та Ії форми.Рента та орендна плата.
- •51.Монополія на землю,як об’єкт капіталістичного госпорядування і диференційна рента.
- •52.Диференційна рента і,диференційна рента іі.
- •53.Монополія приватної власності на землю і абсолютну ренту.
- •54.Ціна землі і Ії динаміка.
- •55.Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.Проблеми реалізації.
- •56.Річний продукт суспільства і його вартісна натурально-речова форми.Два підрозділи суспільного виробництва.
- •57.Просте відтворення суспільного капіталу.Умови реалізації суспільного продукту пр простому відтворенні.
- •58. Розширене відтворення суспільного капіталу. Умови реалізації суспільного продукту при розширено відтворенні
- •59. Національний доход: сутність, джерела і фактори зростання.
- •60.Виробництво,розподіл,перерозподіл,та використання національного доходу.
- •61.Циклічний характер відтворення в ринковій економіці.Фази циклу.
- •62.Економічні кризи.Сутність.Причини.Відновлення основного капіталу.
- •63.Концентрація і централізація виробництва та капіталу.Виникнення монополії.
- •64.Сутність і форми монополістичних об,єднань.
- •65.Фінансовий капітал:виникнення,сутність та форми панування.
- •66.Міграція капіталу: можливість, необхідність, основні форми. Суяасні явища міграції капіталу.
4.Економічні закони та іх об’єктивний характер.
Становлення, розвиток і зміна способів виробництва підкорюються дії певних економічних законів. Ці закони представляють собою необхідні, внутрішні звязки між різними процесами і явищами економічного життя суспільства. Закони поділяються на: всеобщие, общие і специфічні. Всеобщие діють у всіх способах виробництва. До них відносять: закон про визначальну роль продуктивних сил у системі суспільного виробництва, закон економії часу, закон підвищення потреб. Общие економічні закони діють в декількох способах виробництва. До них відносять: закон товарного виробництва, закон вартості, закон спроса, закон предложения. Специфічні економічні закони – їх дія присуща тільки одному певному способу виробництва, наприклад економічні закони капіталізму. Головною рисою економічних законів є їх обєктивний характер. Вони виникають і діють на базі певних економічних умов життя суспільства, незалежно від волі і сознания людей. Тому люди самі не можуть змінювати або создавать нові економічні закои. Незалежність дії економічних законів від волі і бажання людей сближує їх з дією законів природи. Другою спільною рисою присущою економічним законам є їх пізнаваємість і можливість на цій основі їх використання в суспільній практиці. Люди не безсильні перед економічним законами. Напротив вони можуть відкривати ізучати ці закони і навчитися застосовувати їх у своїй практиці. Але є істотна відміність економічних законів від природних. Ця відмінність в тому що закони природи діють і поза межами людського суспільства, а економічні закони функціонують тільки в людському суспільстві.
5.Определение предмета политэкономии.
А.рождение политэкономии.Б.Производственные отношения как предмет политэкономии В.Функции
А)Политическая экономия есть наука о развитии общественно-производственных , т.е. экономических отношении между людьми в их теснои взаимосвязи с производительными силами общества.Она изучает законы, управляющие производством ,распределением ,обменом и потреблением материальных и духовных благ в человеском обществе. Полит экономия изучает эконо комические отношения всех способов производства, а в узком - какого-либо одного.
Сфера общественных отношении, которую изучает политическая экономия, исторически подвижна. >то относится, в первую очередь, к производству материальных и культурных благ..
Б)Под влиянием многих факторов должна изменяться и совершенствоваться главная производительная сила общества - сам трудящийся человек. Речь идет не о технической стороне, а о формировании нового типа работника, владеющего обширными профессиональными умениями и производственным опытом, знаниями основ современных наук. Такой работник становится носителем понятия новых общественных связей, новых производственных отношений, которые возникают на основе развития и преобразования производительных сил. Л поскольку эти отношения являются предметом изуче- ния политической экономии, причем они исторически изменяются, то, следовательно, и сама эта наука носит исторический характер.
Исторический характер политической экономии обусловлен еще и тем, что производственные отношения и присущие им экономические законы, являющиеся объектом се исследования, имеют силу лишь на определенной ступени общественного развития. Речь идет не об отрицании всеобщих законов, а о том, что преобладающее большинство экономических законов действуют в специфических условиях отдельных способов производства и уступают место другим законам с переходом к другим способам производства. К тому же и всеобщие экономические законы также испытывают на себе воздействие исторического развития и в различных экономических условиях действуют по-разному.
В)Политическая экономия, будучи общественной наукой, не может не отражать социальную структуру общества, интересы образующих его различных социальных фупп, слоев и классов. Это означает, что она, наряду с историческим характером, имеет и социальный, выражая интересы ведущих социальных сил общества. В связи с этим политическая экономия оказывается ареной борьбы интересов различных социальных сил и их взаимоотношений.
Исходя из определения предмета политической экономии, можно выделить ее основные функции. Как и всякая другая наука политическая экономия изучает определенную область действительности с целью познания законов ее функционирования и использования их в практике. Она, следовательно, выполняет, как и всякая другая наука, познавательную функцию. Но познание действительности не является самоцелью. Мы познаем действительность для того„чтобы использовать знания о ней в интересах человека и общества. Вследствие этого познавательная функция перерастает в практическую - использование политико-экономических шаний с целью не только познания, но и преобразования действительности. Кроме тою, политическая экономия является фундаментальной наукой, теоретическим основанием других экономических дисциплин. Она выстунаег как метод по отношению к другим областям экономическою знания. Овладение экономической теорией необходимо специалистам прикладных экономических наук.