9 Державний борг.

Державний борг - це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей же час. Бюджетний дефіцит і державний борг тісно пов'язані, адже державна позика є важливим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Залежно від суб’єктів кредитних відносин розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг. Зовнішній державний борг - це борг іноз державам, організаціям й окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем. Внутрішній борг - це борг держави своєму населенню. Залежно від структури боргових зобовязанть : монетаризований – склад з боргів, опосередкованих кредитними стосунками держ з банками; немонетизований – він влючає в себе: заборгованість держави з держ замовлень та надання послуг держ установам; заборгованість держ з виплат ЗП бюджетному сектору екон; заборгованість з виплати соц. трансфертів.

Позитивність боргу: у фазі зменш вир-ва держ запозичення через подальші витрати з них стимулюють зростання суку попиту, зб рівень зайнятості та рівень доходів населення, стимулюють екон зростання. Негативність:витіснення приватного капіталу з інвестиц процесу, що обмежує екон зростання, спричиняє перерозподіл доходів на користь власників облігацій, змен спожив попит, зб податки для обслуговування держ боргу.

Управління держ боргом передбачає: вивчення кон’юнктури ринку позикового капіталу; випуск та розміщення нових боргових зобов’язань; погашення своїх боргових зобов’язань; виплату позикових процентів; анулювання боргу. Випуск та розміщення нових боргових зобов’язань для розрахунку за старі борги назив рефінансуванням боргу.

Для оцінки безпеки подальшого зростання держ боргу важливо знати: 1)на що спрямовують запозичені кошти. Якщо вони викор на погашення боргу уряду, небезпека такого боргу вища, ніж за умови, що запозичення інвестуються в екон проекти. 2) співвідношення реальної % ставки на обслуговування боргу і приріст обсягу реального ВВП від цих запозичень. Якщо ж % виплати будуть перевищувати приріст ВВП від його викор, спостерігатиметься посилення боргового тягаря. Якщо приріст ВВП = сумі % платежів за борг, спостерігатиметься самовідданість боргу.

На умови погашення держ боргу впливать такі чинники: 1) зміна курсу нац. валюти до долара США за зобов’язанням зовн боргу в доларовому еквіваленті 2)зміна % ставок за користав інозем кредитами, якщо обслугов кредиту здійсн за плавучою % ставкою. 3) частка суми заборгованості 4) рівень % за облігаціями внутр. дер позики.

21 Кредитна система : сутність і структура

Кредитна система - сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту, що існують у рамках тієї чи іншої соціально-економічної формації. Вона функціонує за допомогою кредитного ринку. Кредитна система складається з: 1)Інстутиційні ланки кредитної системи (ЦБ, комерційні банки, небанківські кредитні установи …); 2)Кредитний механізм – певна сума принципів, форм, правил, які встановлюються державою; 3)Кредитна політика – система фінансово-кредитних заходів держави, спрямована на досягнення певних економічних результатів.

Розрізняється нац та міжнародна кредитна системи. Принципи проведення кредитної та надкредитної політики: 1)Принцип забезпечення кредиту; 2)Принципи повернення строковості та платності; 3)Цільовий характер; 4)Принцип поєднання інтересів: Банку; Вкладників; Субєктів господарської діяльності, яким надається кредит; Загальнодержавні інтереси. 5)Принцип самостійності комерційних банків у проведенні кредитних операцій.

Кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв 'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності. Ознаками відносин є: учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними:; нести екон відповідальність за своїми зобов'язаннями. кредитні відносини є добровільними та рівноправними. кредитні відносини є вартісними. Форми кредиту: I. Комерційний II. Банківський III. Державний IV. Споживчий V. Міжнародний VI. Іпотечний VII. Міжгосподарський. Види кредитної діяльності: 1)За строками користування: Короткотермінові, Середньотермінові, Довгострокові 2)За формами забезпечення: Забезпечені заставою; Гарантовані; Незабезпечені (бланкові); 3)За ступінем ризику: Стандартні; Кредити з підвищеним ризиком; 4)За строками погашення: Водночас; У розсрочку; Достроково; З регресією платежів.

Функції:1) перерозподільна 2) функцію заміщення готівкових грошів кредитними операціями; 3) стимулюючу; 4) контрольну. Об'єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку. Ще з часів командної економіки виділяються два об'єкти і відповідно методи кредитування: 1) за оборотом; 2) за залишком.

Структура.Нац кредитна система: нац. банк, комерційний банк, фінансові посередники, небанківські фін інститути.

Ц ентральний банк у ринковій екон є ключовою ланкою банківської системи. Його головне призначення полягає у забезпеченні стійкості нац грошової одиниці, професійному нагляді та координації банківської системи. Види:державними або акціонерними. Комерційні банки - багато профільні кредитні інститути, що здійснюють фінансові операції та послуги, пов'язані за обслуговуванням клієнтів у всіх секторах економіки. Небанківські кредитно-фінансові інститути - це фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи, в основному, в цінні папери та кредити довгострокового характеру.

Таким чином, кредитна система грає виключно важливу роль у розвитку ринкової економіки.