20 Джерела та витрати економічного зростання
Екон зростання - це критерій економічного розвитку. Свій вираз він знаходить у збільшенні реального ВВП як в абсолютному обсязі, так й на душу населення. Екон зрост може вимірюватися як у фізичному виразі (фізичне зрост), так і у вартості (вартісне зрост). На макроекон рівні провідними показниками динаміки екон зростання є: зростання обсягу ВВП; темпи зростання ВВП у розрахунку на душу населення; темпи росту промислового виробництва у цілому, за основними галузями й на душу населення.
Екстенсивне екон зростання — це найб легкий шлях господ розвитку. З його допомогою відбувається швидке освоєння природних ресурсів, а також вдається порівняно швидко скоротити або ліквідувати безробіття, забезпечити велику зайнятість робочої сили. Цей тип дозволяє швидко освоїти природні ресурси. Але внаслідок того, що використання цих ресурсів при екстенсивному типі йде нераціонально, відбувається швидке виснаження рудників, орного шару землі, корисних копалин. Більш складний тип екон зростання інтенсивний. Його головна відмінна ознака —підвищення ефективності виробничих факторів на базі технічного прогресу.Всебічна інтенсифікація — вид екон зрост, при якому викор всі зазначені форми ресурсозбереження.Тоді заощаджуються трудові,речовинні умови вир-тва.
Макроекон теорія називає 2 основні джерела економ зростання: пропозиція факторів виробн., зростання продуктивн факторів на основі технологічного прогресу. Вибір джерел екон зростання передбачає необхідність кількісної визначеності взаємозв’язків між приростом ресурсів і приростом їх продуктивності з одного боку, та приростом обсягів нац. виробн. – з іншого. Цей зв'язок виражаеться у виробничій функції. Виробнича функція є найпростішою моделлю екон зростання. Виробнича функція може бути: 1) двофакторною, яку можна виразити так Y=f(K,L). Тобто. Обсяг виробн. і доходу є функцією від капіталу і праці. 2) три факторною: Y=Ef(K,L), де Е – параметр, що віддзеркалює рівень технологій. 3)багатофакторною, яка окрім основних джерел екон зростання прагне враховувати вплив інституційних.
Д о джерел екон зростання відносять, економічні ресурси, які має країна для нарощування обсягів вироблених товарів і послуг. Крива виробничих можливостей (рис. 1) графічно демонструє, що при повному викор еконо ресурсів одночасне зб вир-ва товарів і послуг у наступні періоди можливо тільки при зб ресурсних можливостей сусп.
Рис. 1. Крива виробничих можливостей. Збільшення обсягу ресурсів і підвищення їхньої якості під впливом НТП графічно зображується зсувом кривої виробничих можливостей вправо з положення АВ у положення А'В'.
3 Циклічність як форма економічного розвитку.
Екон розвиток - це багатофакторний процес, який відображає як еволюцію господарського механізму, так і зміну на цій основі економічних систем. Розвиток проходить нерівномірно, має періоди зростання та спаду, кількісні та якісні зміни в економіці, позитивні та негативні тенденції. Саме циклічний характер розвитку капіталістичної економічної системи, її коливання між спадом та підйомом є причиною, яка стримує економічний ріст. Циклічність - це форма руху національної економіки та світового господарства в цілому, що припускає зміну революційних і еволюційних стадій розвитку економіки, економічного прогресу.
Екон цикли означають коливання екон активності, рух виробництва від початку попереднього до початку чергового кризового спаду.Послідовність фаз циклу: піднесення; спад або криза (рецесія); депресія; пожвавлення (рис.3.1).
Головною фазою циклу вважають кризу (спад, рецесію, скорочення ділової активності). Екон криза - це більш або менш регулярно повторювані тимчасові падіння виробництва, що виникають внаслідок порушення економічної рівноваги. Вона характеризується: порушенням макроекономічної рівноваги; перевиробництвом з наступним падінням обсягів виробництва, нагромадженням товарних мас в оптовій торгівлі; падінням товарних цін; зростанням безробіття, зниженням платоспроможного попиту населення, зменшенням обсягів оптової та роздрібної торгівлі. Скорочення виробництва у період кризи триває доти, поки не буде встановлена рівновага. Після цього кризове падіння припиняється, а економічна система входить у фазу депресії.
Депресію, застій або дно екон активності справедливо порівнюють з післяшоковою ситуацією. Рух капіталу в'ялий і нечіткий, він ніби набирається сил перед новим штурмом. Ознаками депресії є: стабілізація виробництва на найнижчому рівні; призупинення інфляційних процесів; збереження високого рівня безробіття; норма позикового відсотка висока; починають відновлюватися господарські зв'язки; стабілізуються і поступово зменшуються товарні запаси.
Депресія переходить у наступну фазу циклу - пожвавлення (розширення ділової активності), яка характеризується тим, що тут уперше після початку кризового падіння відбувається розширення попиту на засоби виробництва та робочу силу; оновлюється основний капітал; починається модернізації виробництва; відновлюється економічне зростання; зростають прибуток, заробітна плата, позиковий відсоток; скорочується безробіття. Відновлюється докризовий стан економіки (точка С на рис.3.1, яка відповідає точці А - піку розвитку попереднього економічного циклу).
Піднесення, або пік ділової активності характеризується тим, що економіка виходить на рівень, який перевищує всі попередні рубежі. Економічне зростання прискорюється, поліпшуються всі показники ринкової кон'юнктури, передусім збільшується платоспроможність попиту. Це сприяє зростанню товарних цін, збільшує прибутки, стимулює пропозицію. Але саме у цей, найбільш сприятливий для економіки період, в її надрах зріють передумови майбутнього падіння.
Основними індикаторами фази циклу ділової активності служать: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску.