15 Протекціонізм і вільна торгівля. Валютні системи

У класичному розумінні протекціонізм трактується як «державна політика, спрямована на заохочення вітчизняної економіки, її захист від іноземної конкуренції, на розширення зовнішніх ринків». Різноманітні заходи протекціоністської політики (митні тарифи, квоти, антидемпінгові санкції тощо) широко застосовуються розвинутими країнами і сьогодні, у чому вже пересвідчилася й Укр. Як засоби протекціонізму розглядаються також класичні важелі економічного регулювання – політика валютних курсів та облікових ставок.

Протекціонізм на сучасному етапі слід розглядати як державну економічну стратегію у вигляді комплексу взаємопов’язаних, обгрунтованих і реалістичних заходів, що сформовані на якісно нових принципах.

Стратегія екон протекціонізму спрямована на такі заходи:не створювати для виробників «тепличні» умови, але забезпечувати нормальні можливості для господарської діяльності та рівноправної конкуренції; забезпечити термінове відновлення місткості внутрішнього ринку; припинити практику невиконання державою зобов’язань перед власним населенням та підприємствами; забезпечити реалізацію факторних переваг України; враховувати у практичній діяльності соціально-економічні та політичні особливості України.

Комплекс заходів екон протекціонізму повинен включати:- інституційно-правовий протекціонізм;- монетарний;- фіскальний;- ціновий;- соціальний;- зовнішньоекономічний.

Свобода зовнішньої торгівлі. Практично для всіх країн з перехідною економікою характерні фундаментальні дилеми в сфері організації становлення відкритої до зовнішнього світу ринкової системи, і зокрема кардинальне питання: протекціонізм чи свобода торгівлі? Ці дилеми були значно загострені внаслідок того, перехідний до ринкової системи процес протікає в умовах більш широкого і масштабного загальносвітового трансформаційного процесу – в напрямку ств глобальної економіки, що базується на новітніх інформаційних технологіях та всеосяжній транснаціоналізації процесів виробництва і обміну.

Сутність концепції вільної торгівлі полягає в тому, що будь-яка країна, незалежно від рівня розвитку, структури та ефективності виробництва та інших чинників, включаючись в міжнародну торгівлю, отримує вигоду, якщо спеціалізується на виробництві та продажі товарів, відносно яких має порівняльну перевагу, тобто виробництво яких в країні коштує відносно дешевше. Оскільки такі відмінності в нац продуктивності праці у розрізі окремих товарів вважались малорухомими і ніби такими, що природно склалися, то логічно напрошувався висновок: найкраща політика держави у сфері зовн торгівлі – це політика повного невтручання.

Отже, для умов переходу до ринкових відносин може бути цілком виправданим застосування концепції обмеженого, тимчасового протекціонізму, активно спрямованого на здійснення кардинальної економічної модернізації, інновацій і створення тим самим потенціалу міжнародної конкурентоспроможності економіки країни.

Валютна система це державно-правова форма організації валютних відносин. Валюта - грошова одиниця, яка використовується для замірювання величини вартості товарів. Слід розрізняти національну, міжнародну, регіональну та світову валютні системи.

Нац валютна ситема це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міждержавними фінансовими існтитутами, за допомогою яких здійснюється міжнародні кредитно-розрахункові операції, формуються та використовуються валютні резерви країни. Основними елементами нац валютної системи є: нац валюта грошова одиниця країни; валютний паритет та режим курсу нац валюти;умови обміну нац валюти на інші валюти конвертованість валюти;форми та організація міждержавних розрахунків; статус нац установ, які обслуговують та регулюють валютні відносин.

Одним з найважливіших елементів валютної ситеми є конвертованість нац валюти. Конвертованість нац валюти невід ємний атрибут відкритої екноміки. Конвертованість хар-ся здатністю вільного обміну нац валюти на інші валюти за офіційно діючим курсом . У світовій практиці розрізняють повну й часткову, зовнішню і внтрішню конвертованість валют. Нац валюта - це грошова одиниця даної країни, що використ в зовнішньоекон зв'язках і міжнародних розрахунках з іншими країнами.

На базі національних валютних систем функціонує світова валютна система - це форма організації міжнародних валютних відносин, обумовлена розвитком світового господарства і юридично закріплена міждержавними угодами. Її визначають такі елементи: міжнародні платіжні засоби (національні валюти, золото, ЄВРО); механізм валютних паритетів і курсів; об'єм валютних обмежень; умови конвертованості валют; режим міжнародних валютних ринків і ринків золота; умови взаємного обміну валют; форми міжнародних розрахунків та ін.

1. Макроекономіка: предмет, метод, функції.

2. Основні макроекономічні показники.

3. Циклічність як форма економічного розвитку.

4. Сукуп попит та пропозиція.Класична та кейнсі. модель сук пропозиції.

5. Споживання та заощадження: взаємозв’язок і відмінності. Гранична схильність до споживання та заощадження.

6. Державне регулювання: необхідність, сутність та основні форми.

7. Сутність та види фіскальної політики. Крива Лаффера.

8. Державний бюджет. Податки, їх типи і еволюція.

9. Державний борг.

10. Грошовий обіг. Грошова маса і її структура. Грошові агрегати.

11. Ринок грошей. Попит на гроші. Кількісна теорія грошей.

12. Пропозиція грошей. Рівновага попиту і пропозиції грошей.

13. Інфляція та антиінфляційна політика держави.

14. Міжнародні економічні відносини та теорія порівняльних переваг. Платіжний баланс.

15. Протекціонізм і вільна торгівля. Валютні системи.

16. Ринок праці: зайнятість та безробіття, його особливості в Україні. Крива Філліпса.

17. Нерівність і бідність.Крива Лоренца.Держ система соц захисту.

18. Економічне зростання: сутність, способи виміру і джерела.

19. НТП як важливий фактор економічного зростання. Модель р.Солоу.

20. Джерела і витрати зростання економіки.

21. Кредитна система: сутність і структура

22. Цілі та інструменти грошово-кредитної політики.