Кфу, типові чинники. Оцінка привабливості і перспектив розвитку галузі по Харрісону і Томпсону.

Ключові фактори успіху — це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями, а також одним підприємствам галузі над іншими.

Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: осо-бливостей галузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та ета-пу «життєвого циклу» галузі та підприємства.

Ключові фактори успіху базуються на: науково-технічному рівні вироб-ництва та продукту; рівні маркетингу; рівні менеджменту; організаційно-технічному рівні виробничих процесів; фінансово-економічному рівні підприємства; рівні персоналу тощо.

Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових факторів успіху, але для процвітаючого підприємства будь-якої галузі кожний із них може стати інструментом перемоги в конкурентній боротьбі.

Ключові фактори успіху формують конкурентоспроможність об’єкта досліджень: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо.

При оцінці привабливості галузі різними авторами пропонується враховувати різну кількість показників галузі, при цьому найчастіше варіюється і питома вага кожного показника

ПРИВАБЛИВІСТЬ ГАЛУЗІ (ЗГІДНО З ПЕРЕЛІКОМ ХАРРІСОНА)

1. Вплив постачальників

2. Вплив споживачів

3. Вплив товарівзамінників

4. Міцність бар’єрів входу

5. Рівень конкуренції

6. Рівень і тип регулювання з боку держави

7. Вплив соціальноактивних груп

8. Відношення громадськості до галузі

9. Швидкість технологічних нововведень

10. Вплив профспілок

11. Відношення фінансових організацій та посередників до галузі

12. Темпи зростання

13. Прибутковість

14. Ефективність функціонування у період економічного спаду

Привабливість галузі (згідно з переліком Дж.Томпсона)

1. Розміри ринку

2. Прогнозований темп зростання ринку

3. Історична та передбачувана прибутковість

4. Рівень конкуренції

5. Можливі загрози та шанси

6. Вплив сезонних і циклічних факторів

7. Вимоги до рівня технології та капіталовкладень

8. Вплив середовища

9. Вплив регулювання соціальної та економічної політики

Конкурентоспроможність підприємства, особливості конкурентних сил. Оцінка конкурентних сил Портером. Національний ромб Портеру.

Конкурентоспроможність підприємства — це рівень його компетенції відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

Конкурентна перевага - це ті характеристики, властивості то-вару або марки, які створюють для фірми певні переваги над своїми безпосередніми перевагами. Ці характеристики можуть належати до самоїпродущіїабо до додаткових послуг, до форм тробнщтва, збуту або продаж, специфічних для фірми або продукції.

Конкурентні переваги відображають не потенційні можливос-ті підприємства, а реальні переваги в очах покупців, тому вони є головною метою і основним результатом господарської діяльно-сті. Чим вища інтенсивність конкуренції, тим більше значення набуває пошук унікальної конкурентної переваги.

При дослідженні конкурентних сил, визначених Портером, які впливають на діяльність підприємства пропонуємо використовувати методику складання й аналізу експертних оцінок. Для окремої сили конкуренції було обрано найбільш суттєві критерії:

Конкуренція між виробниками даної галузі

Вплив товарів-замінників

Сила нових учасників ринку

Сутність споживачів як конкурентної сили

Сутність постачальників як сили конкуренції

Сила інших зацікавлених осіб

Оцінку впливу критеріїв на діяльність підприємства проводимо за 5-ти бальною шкалою (сильний вплив – 5, помірний – 4, посередній – 3, слабкий – 2, майже не виявляється – 1), а тенденцію впливу як доброчинного чи негативного визначаємо шляхом привласнення знаків «+» чи «-». Оцінка значущості кожної сили для відзначаємо відповідною вагою (від 0 до 1). Вага залежать від багатьох зовнішніх факторів і від специфіки самого підприємства, тому визначається методом попарного порівняння.

За кожною силою визначається загальна оцінка шляхом множення коефіцієнта вагомості показника на його ранг. Загальні оцінки підсумовуються в межах кожної групи, і таким чином, одержуємо загальну оцінку за всіма силами конкуренції

Національний ромб Портеру:

1) параметри чинників виробництва (ресурсів) та інфраструктури — матеріальних (речовинних) і нематеріальних умов, необхідних для формування конкурентної переваги у виробничому процесі підприємства і в країні його базування.

2) стратегія підприємства, його структура і суперництво на внутрішньому ринку. Кожне підприємство діє відповідно до власної конкурентної стратегії для завоювання кращих позицій і здобуття ефектів від своїх конкурентних переваг.

3) параметри попиту на внутрішньому ринку. Ними є: вимогливість покупців до якості товарів і послуг; цінова еластичність попиту; усвідомлення різними соціальними групами актуальності певної потреби; національні традиції і звичаї; фази життєвого циклу попиту та інші параметри, що характеризують попит, його величину і динаміку;

4) родинні і підтримуючі галузі, конкурентоспроможні на міжнародному ринку. Кожна галузь національної економіки має відповідні родинні і підтримуючі галузі — галузі, що забезпечують підприємства необхідними матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, іншими матеріальними ресурсами та інформаційними об’єктами.