- •3.3 Стратегія підприємства
- •Поняття економічної системи, її особливості. Поняття виробничої системи і її ресурсів.
- •Поняття «стратегії», особливості підходів до визначення стратегії. Групи шкіл стратегій, їх особливості.
- •Місія і цілі організації.
- •Середовище діяльності організації . Ієрархічна модель характеристики середовища. Зовнішнє середовище.
- •Зміст аналізу зовнішнього середовища. Способи збору інформації.
- •Мікросередовище, його структура і вплив на організацію.
- •Галузь і методи її стратегічної оцінки. Рушійні сили галузі.
- •Кфу, типові чинники. Оцінка привабливості і перспектив розвитку галузі по Харрісону і Томпсону.
- •Конкурентоспроможність підприємства, особливості конкурентних сил. Оцінка конкурентних сил Портером. Національний ромб Портеру.
- •Характеристики конкурентних стратегій
- •Складові внутрішнього середовища організації. Оцінка стратегічних характеристик внутрішніх показників підприємства ( потенціалу підприємства).
- •Аналіз конкурентоспроможності підприємства з використанням матриці McKinsey. Переваги і вади матриці.
- •Матричні методи аналізу внутрішнього і зовнішнього оточення організації( swot, space, bcg)
- •Вироблення стратегії. Стратегічний план. Альтернативи
- •Підходи до формування стратегії. Загальні принципи формування стратегій
- •Класифікація стратегій.
- •Поняття стратегічного набору підприємства, його структура і відмінність від стратегічного портфеля підприємства.
- •Фрагментовані галузі. Особливість конкуренції в даних галузях і властиві їм стратегії
- •Стратегії для організацій, що розвиваються.
- •Проблеми слабкого бізнесу. Стратегічні підходи
- •Маркетингові стратегії для малих, середніх і крупних організацій.
- •Поняття процесу реструктуризації при виборі підтримуючих стратегій. Бізнес-процес і його удосконалення, перебудова, реінженірінг
- •Класифікація стратегій реструктуризації.
- •Формування стратегії реструктуризації. Стратегічний набір реструктуризації.
- •Фактори, що впливають на стратегії на міжнародних ринках
- •Варіанти стратегічного підходу для міжнародних стратегій
- •Досягнення конкурентної переваги на міжнародних ринках. Розміщення і координація.
- •Стратегічні союзи, стратегічні наміри, джерела прибутку.
Стратегічні союзи, стратегічні наміри, джерела прибутку.
Стратегічний союз.Спілки укладають під тиском невизначеності - ринкової або технологічною. Невелика компанія, що займається дослідженнями в галузі біотехнологій, домігшись успіху, наприклад, в області імунологіїтворчий і руйнівний. Вибір залежить від стилю відносин між компаніями - співпраця чи конкуренція. Об'єднання в союз просто за визначенням припускає відносини співробітництва, але завжди є в наявності і елементи конкуренції. Керувати ситуаціями в дусі співробітництва не так-то просто. Конструктивного вирішення конфліктів сприяють відкритість і чесність у наданні потрібної інформації. Яккі Мор і Роберт Спекман показують, що відкритість та надання інформації не тільки сприяють зменшенню конфліктів, а також підвищують рівень взаємної задоволеності партнерів по союзу.
Концепція стратегічного наміру. Стратегічні цілі компанії важливі ще по одній причині - вони описують стратегічний намір фірми зайняти визначене місце в бізнесі. Стратегічним наміром крупної компанії може бути завоювання лідуючих позицій в галузі на національному або світовому рівні. Стратегічним наміром невеликої компанії може бути досягнення домінування на визначеному риночному сегменті. Стратегічній намір компаній, пов’язаних з високими технологіями та інноваціями, формулюється як прагнення лідирувати в області винаходів та розробки нових товарів, задоволняючих зростаючі запити клієнтів. До таких коипаній відносяться, наприклад, Xerox, Apple Computer, Microsoft, Merck та Sony.
«Балансовий прибуток — загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій».
Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначався відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита, митних зборів, а також витрат, що включалися в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери, виду діяльності підприємства мали місце деякі особливості формування цього прибутку, методики його розрахунку.
Прибуток від реалізації основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховувався відніманням від ціни їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів обчислювався як різниця між ціною їх реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключали витрати, пов’язані з реалізацією (комісійний збір)
До власних джерел відносять прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності та від позареалізаційних операцій; амортизаційні відрахування; надходження від реалізації вибулих основних засобів.
Головним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційні відрахування і прибуток. Саме завдяки їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення цього ресурсу. Прийнято вважати, що амортизаційні відрахування є джерелом здійснення простого відтворення основних засобів. Проте вони нерідко можуть стати і джерелом розширеного відтворення у випадках, коли підприємству ще немає потреби замінювати працюючі основні засоби, а отримані суми амортизаційних відрахувань завдяки введенню прискореної амортизації є досить значними і можуть бути використані для придбання додаткової кількості основних засобів.