- •3.3 Стратегія підприємства
- •Поняття економічної системи, її особливості. Поняття виробничої системи і її ресурсів.
- •Поняття «стратегії», особливості підходів до визначення стратегії. Групи шкіл стратегій, їх особливості.
- •Місія і цілі організації.
- •Середовище діяльності організації . Ієрархічна модель характеристики середовища. Зовнішнє середовище.
- •Зміст аналізу зовнішнього середовища. Способи збору інформації.
- •Мікросередовище, його структура і вплив на організацію.
- •Галузь і методи її стратегічної оцінки. Рушійні сили галузі.
- •Кфу, типові чинники. Оцінка привабливості і перспектив розвитку галузі по Харрісону і Томпсону.
- •Конкурентоспроможність підприємства, особливості конкурентних сил. Оцінка конкурентних сил Портером. Національний ромб Портеру.
- •Характеристики конкурентних стратегій
- •Складові внутрішнього середовища організації. Оцінка стратегічних характеристик внутрішніх показників підприємства ( потенціалу підприємства).
- •Аналіз конкурентоспроможності підприємства з використанням матриці McKinsey. Переваги і вади матриці.
- •Матричні методи аналізу внутрішнього і зовнішнього оточення організації( swot, space, bcg)
- •Вироблення стратегії. Стратегічний план. Альтернативи
- •Підходи до формування стратегії. Загальні принципи формування стратегій
- •Класифікація стратегій.
- •Поняття стратегічного набору підприємства, його структура і відмінність від стратегічного портфеля підприємства.
- •Фрагментовані галузі. Особливість конкуренції в даних галузях і властиві їм стратегії
- •Стратегії для організацій, що розвиваються.
- •Проблеми слабкого бізнесу. Стратегічні підходи
- •Маркетингові стратегії для малих, середніх і крупних організацій.
- •Поняття процесу реструктуризації при виборі підтримуючих стратегій. Бізнес-процес і його удосконалення, перебудова, реінженірінг
- •Класифікація стратегій реструктуризації.
- •Формування стратегії реструктуризації. Стратегічний набір реструктуризації.
- •Фактори, що впливають на стратегії на міжнародних ринках
- •Варіанти стратегічного підходу для міжнародних стратегій
- •Досягнення конкурентної переваги на міжнародних ринках. Розміщення і координація.
- •Стратегічні союзи, стратегічні наміри, джерела прибутку.
Місія і цілі організації.
Місія — головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування.
Місія організації конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії має охоплювати таке:
- завдання фірми з погляду її основних послуг і виробів, ринків і технологій, тобто, якою підприємницькою діяльністю займається фірма;
- зовнішнє середовище стосовно фірми, яке визначає її робочі принципи;
- культура організації: який робочий клімат існує всередині фірми і яких людей він приваблює.
На основі загальної місії формулюються загальний фірмові цілі. Щоб зробити істинний внесок в успіх організації, цілі повинні володіти рядом характеристик. По-перше, цілі повинні бути конкретними і вимірними. Формулюючи свої цілі в конкретних вимірних одиницях, керівництво створює чітку базу відліку для подальших вирішень і оцінки ходу роботи.
По-друге, цілі повинні бути орієнтовані в часі. Довгострокові цілі формулюються в першу чергу. Потім виробляються средньо- і короткострокові цілі для забезпечення довгострокових цілей.
По-третє, цілі повинні бути досяжними. Якщо цілі не досяжні, прагнення працівників до успіху буде блоковано, а їх мотивація слабшатиме.
По-четверте, цілі повинні взаємно підтримувати одна одну - тобто дії і рішення, необхідні для досягнення однієї мети, не повинні заважати досягненню інших цілей. Неможливість зробити цілі взаємно підтримуючими веде до виникнення конфлікту між підрозділами організації.
Середовище діяльності організації . Ієрархічна модель характеристики середовища. Зовнішнє середовище.
Середовище підприємства поділяють на такі групи елементів-факторів: зовнішнє середовище: макросередовище; мікросередовище; внутрішнє середовище.
Макросередовище складається з елементів-факторів непрямої дії, тобто вони переважно прямо не пов'язані з конкретним підприємством, зате створюють певне сприятливе або несприятливе середовище для його господарсько-бізнесової діяльності.
Мікросередовище - це середовище безпосереднього впливу на підприємство, тобто це учасники ринку, які безпосередньо контактують з підприємством.
Внутрішнє середовище - це елементи та фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і слабкі сторони і, значною мірою, ефективність діяльності підприємства.
Ієрархічна модель середовища складається із підпорядкованих один одному елементів, які розташовані поза підприємством (організацією). Головне тут - твердження про наявність елементів, які так чи інакше впливають на визначення цілей, розподіл ресурсів і формування місця підприємства (його іміджу) на ринку. Акцентується увага на сформованій під впливом зовнішніх елементів структурі цілей, розподілі владних повноважень і налагодженні ефективної взаємодії між компонентами зовнішнього середовища. Наявність такої моделі зумовлена ще й тим, що, як стверджує Дж. Гелбрейт, межі зовнішнього та внутрішнього середовищ дещо розмиті внаслідок взаємопроникнення елементів організації та середовища (наприклад, власна система розподілу продуктів або наявність дочірних підприємств). Ієрархічна концепція отримала розвиток у багатьох працях і сучасних спеціалістів із стратегічного управління. Найвідомішою є модель ієрархічної структури середовища, запропонована У. Діллом та розвинена A. Томпсоном.
Зовнішні фактори - це в основному неконтрольовані сили, які мають вплив на рішення менеджерів та їх дії і, в кінцевому підсумку, на внутрішню структуру і процеси в організації.
Зовнішній вплив на організацію можна представити як сукупність трьох основних сфер: віддаленого, виробничого і оперативного впливу.
Віддалений вплив складається із серії факторів, які беруть початок за межами фірми , як правило, незалежні від внутрішньої ситуації, яка склалася в організації. До віддаленого впливу належать: екологічний, економічний, політико-правовий, соціально-культурний, демографічний і технологічний впливи.
До оперативного впливу відносять: виробничу структуру, суперництво між конкурентами, вхідні та вихідні бар´єри, загроза появи товарів-замінників, вплив поставщиків та вплив споживачів.
До операційного оточення відносять конкурентну позицію, образ споживача, ринок робочої сили, інтереси посередників, відношення поставників і кредиторів.