- •2.2.Д. Дефо – просвітитель XVIII ст. Літературна діяльність).
- •2.3.Проаналізувати один із ліричних віршів й.В. Гете).
- •4.1 Образ Дон Жуана
- •4.2 «Простодушний» Вольтер
- •4.3 Аналіз байки Лафонтена
- •5. 1 Фуенте Овехун Лопа де Вега
- •5.2 Естетична сутність бароко
- •5.3 «Черниця» Дідро
- •6. 1 Класицистична естетика Корнелія на прикладі Сід і Горацій
- •6.2. Духовно естетичний пафос бароко
- •6.3.Теорія природнох людини та її розкриття худ засобами у романі Нова Елоїза
- •7.1 Мольєр, як реформатор французької комедії
- •7.2. Засоби сатирично зображення дійсності у романі «Мандри Гулівера» Свіфта
- •8.1 Барокова лірика Донн і гонгора
- •11. 1. Загальна характеристика драматургії Дж. Мільтона.
- •11. 2. Проблематика трагедії «Фауст» й. В. Гете.
- •11. 3. Літературно-мистецький стиль роману «Сімпліцій Сімпліціссімус».
- •12.2 Роман «Черниця» д.Дідро: жанрова специфіка, три плани роману.
- •12.3 Система образів комедії «Андромаха» ж.Расіна
- •13 Білет1 Соціальні байки лафонтена
- •13.3)Дж. Мільтон «втрачений рай»
- •14. 1. Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич»: історія створення п’єси , її загальнолюдська проблематика.
- •14. 2. 17 Ст. – «золотий вік» іспанської літератури
- •14. 3. Заключний монолог Фауста за однойменною трагедією Гете як апофеоз нескінченного в людині.
- •17№2 Гете «страждання молодого Вольтера
- •18.3 Особливості балад Шіллера
- •1) Драма «Життя – це сон» Кальдерона: тема, проблеми, образи
- •20. 2) Образ гулівера за свіфтом
- •22. 2. Трагедія зображення любові у ф. Шіллера («Підступність і кохання», «Розбійники»).
- •22. 3. Придворна комедія «Собака на сіні» Лопе де Веги та її екранізація.
- •1. Літературна боротьба в західноєвропейськім письменстві XVII ст.
- •Й.В.Гете «Фауст»: трагічні долі Маргарити і Фауста
- •23 Білет 3) Світове значення Мольєра
- •24Білет 1) Барокові школи
- •25. 2. Характеристика періоду «Бурі і натиску».
- •25. 3. Біблія і західноєвропейська література 17 ст.
25. 2. Характеристика періоду «Бурі і натиску».
Літературний рух Німеччини, постав надзвичайно суперечливим та складним явищем. У річних містах країни майже одночасно спостерігалися виступи молодих поетів із найнесподіванішими для широкого кола суспільства бунтарськими настроями. Німецьким бюргерам, які подумки мріяли про здійснення соціальних реформ, ці виступи видавалися небезпечними. Влада підозріло поставилась до новою явища в літературі, найбільш нетерпимі з них відразу ж вдалися до репресивних заходів.
Утворилось декілька літературних груп :
• гетінгенська (Л. Гелті, Г.Бюргер, С. Геснер. І. Форс. И. Мюллер);
• страсбурзька (Гете. Я. Лепц, Ф.Клінгер. Г.Вангер):
• швабська (Ф.Шіллер.,Д. X. ІІІубарт).
Занепокоєне дворянство вдалося до вагомих заходів для придушення літературною руху, що, на їх думку, загрожував підвалинам соціального добробуту.
Отже, головний ефект літератури "Бурі і натиску" полягав у її антифеодальному протесті. Цей протесі народжувався у свідомості мас. Це була не усвідомлена до кінця, але не менш нагальна потреба суспільства змінити економічні, соціальні та політичні порядки в країні. Штюрмери, не підозрюючи того висловлювали саме цю потребу суспільства.
Незважаючи на глибоку симпатію представників руху до простого народу, вони не вірили у революційні сили останньою, що і становило їхню найголовнішу помилку. Народ, як вони вважали, не здатен відновлювати своє щастя, не повинні були зробити сильні та благородні герої.
Культ героїчної особистості наклав свій відбиток і на їх естетичну програму, і на їхні етичні погляди відповідно.
Увагу представників руху привертає все надзвичайне, від їхніх грандіозних мрій до практичних звернень було далеко.
Кумиром штюрмерів був Жан-Жак Руссо.
,
25. 3. Біблія і західноєвропейська література 17 ст.
Люди середньовічної Європи були християнами за своїми релігій-ними переконаннями і вірили, що історія роду людського за-вершиться Другим пришестям Христа і Страшним судом, на якому кожен повинен буде дати звіт щодо своїх гріхів та добрих вчинків і отримати кару або винагороду. Картина світу тоді ґрунтувалась голо-вним чином на образах і тлумаченнях Біблії. Як відзначають дослі-дники, Біблію читали і слухали в середні віки приблизно так, як сьогодні читають свіжі газети.
Вирішальний вплив на формування християнського віровчення, доктрини церкви і на середньовічну філософію та етику зробили ідеї Августина Аврелія (354–430) – знаменитого християнського богосло-ва і філософа, якого католицькі богослови назвали – «Блаженним». У своїх творах він детально розглядав філософські вчення античності, вказував величезні переваги, які мало перед ними християнство.