1. Прискорення. Рівноприскорений прямолінійний рух

Прискорення — векторна фізична величина, похідна швидкості за часом, за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу. . Оскільки швидкість — похідна від координати, то прискорення можна записати, як другу похідну від координати: . Рух тіла, при якому його прискорення не змінюється (ні за величиною, ні за напрямком), називається рівноприскореним рухом. У фізиці термін прискорення використовується і в тих випадках, коли швидкість тіла за модулем не збільшується, а зменшується, тобто тіло сповільнюється. При сповільненні вектор прискорення направлений проти руху, тобто протилежний вектору швидкості. Прискорення — одне з базових понять класичної механіки. Воно поєднує між собою кінематику й динаміку. Знаючи прискорення, а також початкові положення й швидкості тіл, можна передбачити, як тіла будуть рухатися надалі. З іншого боку, значення прискорення визначається законами динаміки через сили, що діють на тіла. Рівноприскореним прямолінійним рухом матеріальної точки називається рух, під час якого за будь-які рівні проміжки часу її швидкість змінюється однаково, тобто це рух з а= const. Для розв’язування задач корисно пам’ятати три рівняння кінематики рівноприскореного прямолінійного руху: 1)  ;  2)  ; 3)  . 

2. Ядерна модель атома

У 1897 р. англійський фізик Дж. Дж. Томсон експериментально відкрив електрон як складову частинку атома, що має найменший електричний заряд. Він припустив, що атом — це позитивно заряджена куля, всередині якої містяться негативно заряджені електрони. Рівномірність їх розподілу в об'ємі кулі та рівність позитивного і негативного зарядів забезпечують електричну нейтральність атома. Модель атома Томсона називають «пудинговою» — за аналогією з традиційним британський пирогом з родзинками Проте така модель атома мала свої обмеження і не відповідала дослідним фактам, отриманим на той час фізиками. Запропонувати більш реальну модель атома вдалося лише після дослідів Е. Резерфорда і формулювання квантових постулатів Н. Бором.

Альфа-частинки — це позитивно заряджені частинки, заряд яких дорівнює двом зарядам електрона, а маса приблизно в чотири рази більша за масу атома Гідрогену, тобто це ядра атома Гелію

У 1911 р. англійський фізик Е. Резерфорд, досліджуючи разом зі своїми співробітниками бомбардування альфа-частинками тонких металевих пластинок, встановив, що вони певним чином розсіюються в речовині.

Як відомо, атом Гідрогену є стійким утворенням, яке складається з ядра-протона й одного електрона, що обертається навколо нього під дією кулонівської сили взаємодії Якщо вважати орбіту електрона коловою, то:

1. Електрони можуть рухатися в атомі тільки по певних орбітах, перебуваючи на яких вони, незважаючи на наявність у них прискорення, не випромінюють

2. Атом випромінює або поглинає квант електромагнітної енергії при переході електрона з одного стаціонарного стану в інший.

Білет № 19

1. Рух тіла під дією декількох сил

Тіло рухається по горизонтальній дорозі. На тіло діють чотири сили: сила тяжіння, напрямлена вниз, сила нормальної реакції опори, напрямлена перпендикулярно до площини, сила тертя, напрямлена вздовж площини у бік, протилежний руху тіла і сила тяги (сила натягу мотузки або сила пружності). Тіло рухається з прискоренням а.Рівновага — стан тіла, при якому відсутнє переміщення будь-яких його точок під дією прикладених сил. При поступальному русі тіла можна розглядати рух тільки однієї точки тіла — його центру мас. Центр мас — це точка, в якій сконцентрована вся маса тіла і прикладена рівнодійна всіх сил, які діють на тіло.Тіло, яке може обертатися навколо закріпленої осі, може знаходитися в стані рівноваги, якщо геометрична сума всіх прикладених до нього сил та алгебраїчна сума моментів сил, які прикладені до тіла, відносно осі дорівнює нулю.

Момент сили — добуток сили, яка діє на тіло, на плече сили.

Плече сили — найменша відстань від осі обертання до лінії, вздовж якої діє сила.

Існують три види рівноваги:

Стійка — при незначному зсуві тіло знову повертається в положення рівноваги.

Нестійка — незначний зсув тіла спричиняє значне його відхилення від положення рівноваги.

Байдужа — будь-який зсув тіла не порушує стану рівноваги.