- •Періодизація, історіографія, джерела історії України
- •Горбачов і перебудова
- •Розпад срср.
- •Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина хуп ст.)
- •Соціальний розвиток українських земель
- •Правове становище міського населення залежало від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне), майнового стану і роду занять міщанина.
- •Битва за визволення України, рух Опору
- •Вибори Президента України 2004 р. «Помаранчева революція»
- •Причини та характер визвольної війни
- •Повстання
- •Причини появи козацтва
- •Заснування Запорізької Січі
- •Гадяцький договір 1658 р.
- •Гетьманство Івана Мазепи
- •Гетьманування п. Дорошенка. Боротьба за возз'єднання українських земель
- •Декабристський рух в Україні
- •Державна символіка України та її історичне походження
- •19 Лютого 1992 р. Верховна Рада України визнала тризуб малим Державним гербом. Ескіз Великого герба розроблено, однак ще не затверджено.
- •Дисидентський рух і урср
- •Перші особи держави. Олег і Ігор
- •2. Перша жінка-правитель Київської Русі
- •3. Полководець, воєначальник
- •Західноукраїнські землі в 1921—1939 pp.
- •Злука унр і зунр, її історичне значення
- •Зовнішня політика незалежної України її міжнародні зв'язки
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX — кінець X ст.)
- •Кирило-Мефодіївське товариство — перша політична організація.
- •Колективізація українського села: методи її здійснення, соціальні та демографічні наслідки
- •Люблінська унія 1569 р. Та її наслідки для України.
- •Масові репресії
- •Наслідки другої світової війни для України.
- •Монгольська навала на Русь
- •2.2. Вторгнення 1238-1239
- •Національна революція середини 17 століття
- •Нова економічна політика 1921 - 1929 рр..
- •2. Внутрішнє становище країни.
- •3.Новая економічна політика.
- •Обмеження російським самодержавством автономії України в першій половині XVIII ст.
- •Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •Події на Лівобережжі та Правобережжі в 1660-1670 рр. Гетьман п. Дорошенко
- •Політика "воєнного комунізму"
- •Політика «українізації» у 20-х роках
- •Початок Другої світової війни. Об'єднання українських земель та радянізація західних областей України в 1939-1941 pp.
- •Початок німецько-радянської війни. Організація оборони країни
- •Початок Української революції, утворення Центральної Ради
- •Правобережна Україна під владою Польщі
- •Причини феодальної роздробленості.
- •Князь Ярослав Мудрий (1019-1054 pp.)
- •Створення та діяльність оун
- •Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки
- •Столипінська аграрна реформа передбачала:
- •2. Шашкевич Маркіян – один із засновників "Руської трійці"
- •Україна – фундатор оон. (Ua)
- •Україна в період перебудови (1985—1991 pp.). Перебудова
- •Формування багатопартійності в Україні
- •Україна в умовах десталінізації (1956—1964 pp.)
- •IX Всеукраїнський з'їзд рад (травень 1925 р.) затвердив зміни в Конституції усрр, законодавчо закріпивши входження республіки до складу срср.
- •Україна у роки Першої світової війни
- •Українська держава гетьмана Павла Скоропадського
- •Українські землі за часів енеоліту. Трипільська культура
- •Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (кін. Хvііі — і пол. Хіх ст.)
- •Українсько-російський договір 1654 р.
- •18 (8) Січня 1654 р. На старшинській раді прийняли ухвали по полудню провести в Переяславі загальну козацьку раду.
- •І Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому з'їзді;
- •Київська держава за Ярославичів
- •Утворення зунр та її діяльність
- •Формування української козацької держави (Війська Запорозького) в 1648—1657 рр.
- •1649 Р. Б. Хмельницький разом зі старшиною розпочав організацію фінансової системи, оподаткування населення. Забезпечувалася охорона торгівлі, створювалися суди.
- •Утворення реєстрового козацтва
- •Хрущовська "відлига"
- •Економічні реформи
- •Четвертий Універсал Центральної Ради
- •Реформи в Російській імперії Олександром іі
- •1856 Року цар Олександер II офіційно заявив представникам дворянства, що кріпацтво має бути скасовано, і що ліпше зробити це “зверху, ніж дочекатися, коли воно почне скасовуватися знизу”.
- •Суспільно-політичне життя в Україні другої половини хіх ст.
- •Причини та початок української національної революції середини XVII століття
Четвертий Універсал Центральної Ради
Зовнішньополітичне та внутрішнє становище України вимагало негайного проголошення незалежності. У Четвертому Універсалі, датованому 22 січня 1918 p., Центральна Рада заявила: «Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». Поряд із проголошенням незалежності УНР зазначалося, що Українські установчі збори, які мали скликати як найшвидше, повинні розв'язати питання про федеративний зв'язок України з колишньою Російською державою. Четвертий Універсал перейменував Генеральний секретаріат у Раду народних міністрів, намітив після підписання миру замінити постійну армію народною міліцією, встановив монополію внутрішньої та зовнішньої і. торгівлі, контроль над банками, постановив провести |і вибори волосних, повітових і міських народних рад, щоб у них мали голос демобілізовані солдати, та при значив на 2 лютого 1918 р. скликання Українських установчих зборів.
Універсал закликав увесь народ звільнити Україну від «большевиків і інших напасників, які розграблюють і руйнують наш край». Перед урядом республіки було поставлено завдання піднести народний добробут, відбудувати зруйновані війнами підприємства. На залізо, шкіри, тютюн та інші товари держава встановлювала монополію. Уся земля до початку весняних польових робіт мала бути передана трудовому народові без викупу. Підтверджено декларовані раніше права і свободи особи.
Через тиждень після проголошення Четвертого Універсалу уряд, який очолював В.Винниченко, склав повноваження. 30 січня 1918 р. головою Ради міністрів УНР став український есер Всеволод Голубович.
Усі міністри новосформованого уряду, крім двох соціал-демократів, належали до Української партії соціалістів-революціонерів. Наприкінці січня 1918 р. Центральна Рада прийняла закони про соціалізацію землі та 8-годинний робочий день. Згодом Мала Рада ухвалила закони про Державний герб (ним став тризуб — родовий знак київських князів), про громадянство, про новий адміністративний поділ України (на землі), про грошову систему (грошовою одиницею УНР стала гривня).
Шістдеся́тники — назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру (мистецтво, літературу тощо) та політику в СРСР в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» (десталінізації та деякої лібералізації) і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
У політиці 1960—1970-х років 20 століття «шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму (політичні в'язні та «в'язні совісті», дисиденти). З початком політики «Перебудови» та «Гласності» (друга половина 1980-х — початок 1990-х рр.) «шістдесятниками» стали називати також представників нової генерації комуністичної еліти, чий світогляд сформувався в кінці 1950-х — на початку 1960-х років і що прийшла до влади. Це політики — М. Горбачов, О. Яковлев; філософи О. Зінов'єв, М. Мамардашвілі, Ю. Левада, політологи О. Бовін, Ф. Бурлацький, редактори масмедіа — В. Коротич, Є. Яковлєв, С. Залигін та багато інших.
Ю́рій Хмельни́цький або Ю́рій Хмельниче́нко(1641—1685) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Наддніпрянській Україні (1657, 1659—1663). Гетьман Правобережної України (1678-1681, 1685). Представник козацького роду Хмельницьких. Другий син Богдана Хмельницького.
Волею свого батька намічений на гетьмана й обраний Козацькою радою у Чигирині 27 серпня 1657, але через молодість тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало на гетьмана Івана Виговського (1657—1659).
Після відходу Виговського на Козацькій раді в Германівці на Київщині 11 вересня 1659 гетьманом України обрано Хмельницького. Скориставшись скрутним становищем України, московський уряд і його уповноважений князь О. Трубецький примусили Юрія Хмельницького укласти 17 жовтня 1659 Переяславські статті, які обмежували суверенні права України, давали право Москві призначати своїх воєвод і мати свої залоги, крім Києва, ще у п'яти містах України.
Цей договір викликав загальне обурення, і коли в 1660 московське військо, на боці якого вимушені воювати й козаки, у війні з Польщею зазнало поразки, Хмельницький після поразки під Слободищем перейшов на польський бік, московське військо було змушене до капітуляції під Чудновом.
Юрій уклав 27 жовтня 1660 року з Польщею так званий Слободищенський трактат, який розривав союз з Москвою, скасовував Переяславські статті, відновлював союз з Польщею й ґарантував автономію України, яка зобов'язувалася воювати спільно з польським військом проти Москви. Проти цього трактату (апробованого Козацькою радою в Корсуні) за намовою Москви виступили деякі лівобережні полки. Хмельницький ходив на лівобережну Україну з військом з метою об'єднання України. Але був розбитий переважаючими кількістю військами Григорія Ромадановського і після цього він не міг згуртувати достатньо війська. За підтримкою Москви гетьманом обрано Івана Брюховецького. Московити видали полковника Якима Сомка Брюховецькому, який його стратив.
Хмельницький на початку 1663 склав булаву й постригся в ченці під ім'ям Гедеона. Після того як зложив булаву перебував в Корсунському монастирі, під імям Гедеона. 1663 він зложив гетьманство і прийняв монаший чин в Трахтемирівському (Зарубинецькому) монастирі.