Нова економічна політика 1921 - 1929 рр..

Нова економічна політика є однією з проблем, постійно привертають увагу дослідників та осіб, які вивчають історію Росії. Після 7-річного періоду воєн і революцій нове більшовицький уряд, ще не мала досвіду керування країною в умовах мирного господарського будівництва, змогло в період політичної кризи весни 1921 виробити економічну політику, яка дала змогу за короткий термін відновити економіку і почати подальший успішний її розвиток.

1. Міжнародна обстановка після Громадянської війни.

Восени 1918 р. закінчилася Перша світова війна. Період з 1918 по 1923 рр.. Характеризується у світовій історії післявоєнним революційним підйомом. За ним у 1923 - 1929 рр.. послідувала тимчасова часткова стабілізація капіталізму, змінилася кризою і поглибленням міжімперіалістичних суперечностей (1929 - 1939 рр..), які призвели до Другої світової війни.

Перша світова війна призвела не тільки до зростання революційного руху. Впали Германська, Австро-Угорська, Османська імперії, виникли нові держави. Ситуація в світі значно змінилася.

Істотним фактором революційного піднесення 1918 1923 рр.. була соціалістична революція в Росії. Буржуазно-демократичні революції відбулися в Німеччині та Австро-Угорщини. У Німеччині революція мала соціалістичні тенденції: у ряді міст була проголошена Радянська влада. У квітні 1919 р. виникла Радянська республіка в Баварії. Більше 4-х місяців 1919 існувала Радянська республіка в Угорщині. Влітку 1919 р. була проголошена радянська республіка у Словаччині. В інших капіталістичних країнах також відбувалися зіткнення робітників з урядами, що було реакцією трудящих на погіршення економічного становища в результаті непопулярною важкої війни. До 1923 р. в соціальних битвах робітничий клас зазнав поразки. Капіталізм зберіг свою владу і могутність.

Соціалістична революція в Росії зробила вплив не тільки на зростання революційних настроїв у західних країнах. Під впливом Жовтневої революції і під безпосереднім керівництвом більшовицької партії з лівих груп в партіях II Інтернаціоналу створюються комуністичні та робітничі партії. Освіті компартій сприяв також революційне піднесення 1918 - 1923 рр..

У 1919 р. молоді компартії об'єдналися в III Інтернаціонал (розпущена в 1943 р. у зв'язку зі світовою війною).

Стоячи на позиціях світової соціалістичної революції, більшовицький уряд вважав за необхідне створення єдиної організації для керівництва світовим робітничим рухом. Положення Москви як світового революційного центру в цей період було надзвичайно міцним.

Як же відбилося становище у світі після Першої світової війни на перспективах розвитку Радянської Росії? Перш за все слід сказати, що в кінці 1920 р. на основній території країни закінчилася громадянська війна (воєнні дії тривали лише у віддалених районах на Далекому Сході і в Середній Азії) і перед країною постало завдання переходу до мирного господарського будівництва.

Складне внутрішньоекономічні і політичне становище західних країн, зростання національно-визвольної боротьби в Індії, Китаї, Туреччині, Афганістані та інших країнах, зацікавленість в отриманні сировини з Росії і в використанні російського ринку для збуту товарів диктували західним країнам необхідність мирного співіснування з Радянською державою.

У свою чергу Радянський уряд був зацікавлений в отриманні західних кредитів, машин та обладнання, у використанні європейських та американських фахівців для підйому економіки.

Проводячи активну зовнішню політику, Радянська республіка до кінця 1920 року уклала мирні договори з низкою країн, перш за все з прибалтійськими республіками. У березні 1921 року було укладено торговельну угоду з Агліей, в травні з Німеччиною, потім з Італією, Норвегією та ін У той же час західні держави, і перш за все США, продовжували політику економічної блокади Радянської Росії, підтримували контрреволюційні емігрантські сили і антирадянські збройні формування, що розміщувалися поблизу кордонів Росії, здійснювали політичні і військові провокації.

Найбільш успішно розвивалися зовнішньополітичні відносини з країнами Сходу. Наша країна ліквідувала нерівноправні кабальні договори, укладені царизмом; вперше в історії, проявляючи добру волю і дружні почуття, уклала нові рівноправні договори з Іраном, Туреччиною, Афганістаном і ін Ця політика Радянської держави справила позитивний вплив на всю Азію.

Таким чином, зовнішньополітичне становище Росії в міжнародних справах усталилося, але залишалося складним. Відмова західних країн в наданні кредитів, накопичена за роки громадянської війни та інтервенції ненависть один до одному, змушували Радянська держава робити ставку на внутрішні ресурси. Головним завданням тепер було відновлення зруйнованої економіки, підведення економічної основи під Радянську владу.