- •1. Головні функції, принципи і методи діяльності мео, механізм управління, фінансові кошти.
- •2.Участь країн у мео як одна з форм реалізації їх суверенітету. Сучасна система мев
- •3.Інвестиційна діяльність і виробниче співробітництво в Україні.
- •4.Економічна діяльність органів оон, її рівні. Га оон.Екосор.
- •5. Міждержавні загальноекономічні і політичні організації країн що розвиваються.
- •6. Основні фактори міжнародного товарообігу
- •7. Особливості розвитку мт. Вплив нтр на структуру міжнародної торгівлі.
- •8.Міжнародні товарні номенклатури. Штрихові коди.
- •9.Монополізація світової торгівлі.
- •10. Діяльність тнк і конкурентна боротьба на світовому ринку.
- •11.Конюктура товарних ринків.
- •12. Значення світового ринку послуг.
- •13. Специфічні риси міжнародної торгівлі,її динаміка, структура і географічні напрямки.
- •14. Стан та перспективи міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу хау.
- •15. Сучасні умови і фактори міжнародного обміну технологіями, форми їх передачі.
- •16.Міжнародний лізинг.
- •17. Роль транспорту в мев.
- •18. Види міжнародних транспортних сполучень.
- •19. Структура морських вантажів.Міжнародні вантажопотоки.
- •20. Міжконтинентальні та внутрішньоконтинентальні перевезення вантажів.
- •21.Фактори вибору транспорту для міжнародних перевезень. Міжнародні пасажирські сполучення.
- •22. Світовий фрахтовий ринок. Умови фрахтування. Чартерні угоди.
- •23. Масштаби форми і основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів
- •24. Основні світові ринки експортери робочої сили.
- •25. Міжнародний ринок спеціалістів високої кваліфікації. Проблеми відпливу умів
- •26. Міжнародна організація праці.
- •27. Роль нтр у розвитку міграції робочої сили.
- •28. Міжнародний рух капіталу. «Інвестицій клімат»
- •29. Види зарубіжних інвестицій. Фактори прямого міжнародного інвестування.
- •30. Зміна питомої ваги головних економічних центрів у вивозі капіталів.
- •34.Міжнародний рух технологій та механізм її передачі.
- •40. Захист інтелектуальної власності.
- •41. Поняття валюти та її види. Конвертованість валют. Валютний курс, його види. Валютий паритет.
- •42. Еволюція світової валютної системи.
- •43. Валютна система єс.
- •44. Світовий банк. Мвф
- •45. Європейський банк реконструкції та розвитку. Головні напрЯмки д-сті єббр в Україні
- •49. Глобалізація економічного розвитку і роль мев в установленні зв’язків зі сг та у формуванні елементів глобальної економіки
- •52. Головні принципи Бреттон – вудської системи.
- •53. Основні принципи Ямайської валютної системи.
- •54. Основні причини низької ефективності зовнішньоекономічної діяльності України
- •55.Охарактеризуйте Генуезьку систему золотовалютного стандарту.
- •56. Що таке євро? Позитивні наслідки запровадження євро.
- •58. Основні елементи регіональної і світової валютних систем
- •59. Які організації об’єднує сб. Їх характеристика
- •60. Суть та причини Міжнародного руху капіталу. Форми мрк.
9.Монополізація світової торгівлі.
Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.
Термін “монополія” походить від грецьких слів (“mono” – один, “poleo” – продаю) – наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця.
Монополізація світової торгівлі відбувалася ще за довго до нашої появи на цей світ. Яскравий приклад: торгівля прянощами у середньовіччі.
Монополізація торгівлі пряностями сприяла тому, що вартість і без того дорогих заморських зіль піднялася настільки, що вони стали майже недоступними для переважної більшості населення європейських країн. Перець цінувався в той час буквально на вагу золота, а то й вище. За фунт мускатних горіхів, приміром, давали трьох - чотирьох овець або корову!
Що ж до нашого часу, то характерною особливістю світового ринку на сучасному етапі є відносно високий ступінь його монополізації, оскільки світова торгівля стає ареною панування міжнародних монополій, особливо транснаціональних. Істотно впливає на розвиток міжнародної торгівлі також державна зовнішньоекономічна політика.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
10. Діяльність тнк і конкурентна боротьба на світовому ринку.
Транснаціональними корпораціями (ТНК) вважаються суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють її за межами однієї країни. В економічній літературі також можна зустріти думку, що транснаціональною є корпорація, капітал якої мононаціональний, а сфера діяльності - міжнародна. Термін “багатонаціональні корпорації” іноді застосовується до корпорацій, які багатонаціональні і за природою свого капіталу, і за сферою діяльності.
На нинішньому етапі саме ТНК, а не країни, як такі вважаються основними учасниками міжнародної торгівлі.
Характерні риси ТНК:
- розвинута закордонна мережа
- значна інтенсивність внутрішньо корпоративної торгівлі
- відносна незалежність в прийнятті операційних рішень
- мобільність кадрів
- використання нових технологій в рамках замкнутої корпоративної системи
За організацією: вертикальні і горизонтальні
1. вертикальні – філії за кордоном, постачальники напів фабрикатів, материнські компанії
2. горизонтальні – філії повністю або частково дублюють діяльність материнської компанії.
ТНК за критеріями ЄБРР:
1. капітал не менше 1 млрд. $.
2. свої підприємства не менше 20 країн світу
3. таких компаній близько 1000
Стадії експансії ТНК уперше було помічено у сфері так званих первинних матеріалів ( зокрема, нафти та міді ).
Конкурентні переваги ТНК :
інформаційна обізнаність з економічними і політичними особливостями різних країн;
володіння значними ресурсами капіталу, техноголіями, управлінською майстерністю та здатність до їх оперативного переміщення;
масштабність економіки
Вирізняють чотири стадії зовнішньоторговельної експансії ТНК :
попит певного зарубіжного ринку на товари корпорацій задовільняється за рахунок таких товарів на зазначений ринок;
ТНК утворює на відповідних зарубіжних ринках виробничі потужності для постачання товарів на ці нові ринки, при цьому експорт товарів з материнської компанії скорочується або взагалі припиняється;
утворені компанії, продовжуючи постачати товари на місцеві ринки, починають освоювати ринки інших країн;
утворені компанії починають експортувати до країни материнської компанії товари виготовлені ними економічно ефективніше між на своєму ринку материнської компанії.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------