56/Головні диспозиційні перемінні: мотив, потреба, ціль.

Мотив, на відміну від мотивації, - це те, що належить самому суб'єкту поведінки, є її стійкою особистісною властивістю, що зсередини спонукає до певних дій. Мотив також можна визначити як поняття, що в узагальненому вигляді є безліччю диспозицій.    З усіх можливих диспозицій найбільш важливою є поняття потреби. Її викликає стан потреби людини або тварини у певних умовах, яких їм бракує для нормального існування і розвитку. Потреба як стан особистості завжди пов'язана з наявністю в людини почуття незадоволеності, тобто з дефіцитом того, що потрібно (звідси назва “потреба”) організму (особистості).

Потреби за Маслоу: 1. Потреби фізіологічні (органічні). 2. Потреби в безпеці. 3. Потреби в приналежності і любові. 4. Потреби поваги (шанування). 5. Пізнавальні потреби. 6. Естетичні потреби. 7. Потреби в самоактуалізації. Друге після потреби зі своїм мотиваційним значенням - поняття цілі.    Ціллю називають той безпосередньо усвідомлюваний результат, на який у даний момент спрямована дія, пов'язана з діяльністю, що задовольняє актуалізовану потребу. Якщо всю сферу усвідомлюваного людиною в складній мотиваційній динаміці її поведінки уявити у вигляді своєрідної арени, на якій розгортається барвистий і багатогранний спектакль її життя, і припустити, що найбільш яскраво в даний момент на ній освітлене те місце, що повинне приковувати до себе найбільшу увагу глядача (самого суб'єкта), то це й буде мета. Психологічно метою є той мотиваційно-спонукальний зміст свідомості, що сприймається людиною як безпосередній і найближчий очікуваний результат її діяльності.

57/Ситуативна мотивація. Дослідження школи к.Левіна.

Ситуативное развитие мотивации подразумевает актуализацию мотивационных процессов в конкретной ситуации.

Еще психоанализ признавал и убедительно показал существование и значение ситуативной мотивационной динамики, вскрыв ряд ключевых феноменов этого процесса, таких как конфликт, защита, вытеснение.в различных концепциях отмечалось, что потребность связывается с определенными свойствами окружения. А затем окружение определяет моторику.

Главное и общее назначение ситуативной мотивационной динамики состоит в согласовании и когнитивной разработке возникающих побуждений – определении на основе познавательных процессов их возможности и целесообразности, в результате которого они могут быть как отклонены, задержаны, так и приняты в качестве основы для конкретных действий.

К.Левин.рассматривал только ситуативное проявление мотивации. Деятельность, поведение человека определяется его внутрипсихологическими потребностями и мотивами. Поэтому по мнению Левина психология должна изучать закономерности формирования и проявления мотивов.

Левин был сторонником гештальтпсихологии. Он опирался на целостность психического отражения. В результате чего возникла теория поля.

Тезис: всеобщая мотивационная значимость отражаемых явлений. Человек находится (в каждый момент времени) под влиянием целой системы актуализированных мотивационных отношений и побуждений, которые вследствии своего взаимодействия составляют мотивационное поле, которое динамично и гибко определяет как достигаемые им цели, так и способы их достижения.

Формально поведение человека определяется жизненным пространством, где Левин выделил две составляющие: индивид и окружение.

Индивид. Движущей силой деятельности является потребность.

Потребность – динамическое состояние (активность), которое возникает у человека при осуществлении какого-нибудь намерения, действия.

Главное – динамическое состояние потребностей.

Напряжение – решающий, детерминирующий фактор психической деятельности человека.

Индивид – система отдельных ячеек наполненых энергией (состояние напряжения). Напряжение – состояние системы индивида, которое зависит от потребности. При этом отмечается, что любая напряженная система стремится к разрядке, что привело к выявлению механизмов такой разрядки.