31/Особливості характеру як психічного феномену.

Головна особливість характеру як психічного феномену полягає в тому, що він завжди виявляється в діяльності, у ставленні людини до навколишнього його дійсності і людям.

Характер є прижиттєвим утворенням і може трансформуватися протягом всього життя. Формування характеру тісно пов'язано з думками, почуттями і прагненнями людини. Тому в міру того як формується певний устрій життя людини, формується і його характер.

Знаючи характер людини, можна передбачити, як він буде вести себе при тих чи інших обставин, а отже, направляти поведінку людини.

Характер людського життя завжди багатогранний. У ньому можуть бути виділені окремі риси або сторони, які є пов'язаними разом, утворюючи цілу структуру характеру.

У рамках культурно-антропологічного напрямку розробляються поняття соціального і індивідуального характеру. Першим, хто спробував розмежувати ці поняття між собою, був Еріх Фромм.

Як писав Фромм, «індивідуальний характер - це те, завдяки чому люди, що належать одній і тій же культурі, відрізняються один від одного». Для чого потрібен людині характер? Відповідаючи на це питання, Е. Фромм підкреслює, що за своїм характером людина, по-перше, досягає певного рівня відповідності між внутрішньою і зовнішньою ситуаціями, по-друге, характер виконує функцію відбору ідей і цінностей, по-третє, характер складає основу для пристосування людини до суспільства.

Рубінштейн С.Л. зазначав, що «характер виражається в спрямованості особистості, її установках і значущих відносинах, які регулюють і контролюють всі прояви людини».

«Соціальний характер, на думку Куніцин В.М., це сукупність істотних ознак, властивих певній групі людей і є продуктом суспільного розвитку». Ці суттєві ознаки розрізняються між собою стосовно кожного конкретного індивіду в силу тих відносин, які виробляються і закріплюються в його поведінці між ним і навколишньою дійсністю.

32/Закономірності формування характеру.

Характер – прижизненное образование. Особое значение на формирование характера ребенка имеет семья.

Сензитивный период – 2-3 – 9-10 лет, так как в этот период дети больше всего общаются со сверстниками и взрослыми, подражают им, взрослые имеют влияние на детей, могут воздействовать словом, действием. Важно также и общение взрослых между собой.

Раньше других закладываютс такие черты характера как доброта, общительность, отзывчивость, эгоистичность,черствовсть, безразличие. Формирование этих черт начинается с первых месяцев жизни. Основной элемент в этом – внимание матери по отношению к ребенку.

Свойтва характера трудовой деятельности: трудолюбие, аккуратность, добросовестность, ответственность, настойчивость – формир. в младшем шк. возрасте.

В нач. школе формир. характ. особенностей проявляения отношений с людьми – за счет появления друзей, учителей. Появляется ломка характера, кот. сопровожд. внешними и внутр. конфликтами у подростков. В подростковом возрасте в характере появл. волевые черты, а в ранней юности форсир. базовые нравственные и мировоззренческие особенности.

Перші ознаки виникнення і закріплення рис характеру можна спостерігати вже на початку життя людини. Вік від 2-3 до 9-10 років є сенситивним для становлення характеру. Цей період є оптимальним для розвитку рис характеру завдяки притаманній людині віковій сенситивності. Під впливом дорослих можуть формуватися як позитивні так і негативні риси, наприклад, доброта, чуйність, товариськість або, навпаки, егоїстичність, байдужність до людей, черствість. Початок формування таких рис пов'язаний з першими місяцями життя і значною мірою залежить від стилю спілкування з дитиною матері чи особи, що її заміняє.

Пізніше формуються працьовитість, акуратність, сумлінність, відповідальність, наполегливість та інші «ділові» якості (як і їхні антиподи). Відбувається це у процесі дитячих ігор та виконання доступних видів домашньої праці зі стимулюючою підтримкою з боку дорослих. Комунікативні риси характеру стають більш виразними в початкових класах середньої школи, коли в дитини різко зростає діапазон контактів з однокласниками і вчителями, з'являються нові шкільні друзі.

Розвиток і закріплення вольових рис характеру відбуваються в підлітковому віці, а його моральних й світоглядних основ - у старших класах середньої школи (період ранньої юності). В студентські роки (другий період юності) найбільш активним є розвиток «моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру і, що важливо, оволодіння повним комплексом функцій дорослої людини, включаючи громадянські, суспільно-політичні, професійно-трудові» (Б. Г. Ананьєв). По закінченні вищого навчального закладу характер фактично сформований.