- •1. Предмет об'єкт, категоріальний апарат профорієнтації.
- •2. Завдання та основні підходи профорієнтаці.
- •3. Структура та основні напрямки профорієнтації
- •1. Професійна просвіта і виховання
- •2. Професійна консультація та діагностика
- •3. Профвідбір та профпідбір
- •5. Професійна адаптацій
- •4. Основні методологічні принципи.
- •5. Особливості організації профорієнтаційної роботи в школі
- •6. Форми профорієнтаційної роботи зі школярами.
- •7. Етапи профорієнтаційної роботи у школі
- •8. Навчально-методичний кабінет профорієнтації
- •9. Профільне навчання як основний шлях професіоналізації старшої школи основні напрямки профілізації та навчальні профілі.
- •10. Організація профільного навчання.
- •11. Поняття «професійно обумовлена особистість» та її структура
- •1. Професійна спрямованість та її складові
- •2. Професійна компетентність та її основні компоненти
- •3. Професійно важливі якості
- •4. Професійно значущі психофізіологічні властивості Четвертою складовою професійно обумовленої структури особистості
- •12. Поняття професійної придатності та її складові
- •13. Класифікація професій є.О.Клімова, Дж. Холанда. Та їх характеристика.
- •14. Профконсультація як один з напрямків профорієнтаційної роботи. Мета та види профконсультації.
10. Організація профільного навчання.
Загальні положення щодо організації профільного навчання у школі
Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України „Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 16. 11 2000 р. №1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий, зміст, структуру І 12-річний термін навчання". У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Впровадження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час професійного вибору в майбутньому [6].
Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на диференціацію, варіативність, багатопрофільністю, інтеграцію загальної і допрофесійної школи.
Згідно з Законом України «Про загальну середню освіту", профільне навчанні запроваджується:
• у профільних класах звичайних загальноосвітніх шкіл І-Ш ступеня навчання (1 ступінь - початкова, II - основна, НІ - старша школа);
• у спеціалізованих школах (школах-Інтернатах) - загальноосвітніх навчальних закладах ( 1-ІЙ ступенів навчання) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
• гімназіях—загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-Ш ступенів навчання з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
• ліцеях - загальноосвітніх навчальних закладах Ш ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;
• колегіумах-загальноосвітніх навчальних закладах НІ ступеня навчання філологічно-філософського або культурно-естетичного профілів
• вищих навчальних закладах І-Ш рівнів акредитації, де задовольняються потреби громадян за освітньо-кваліфікаційними: рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.
Першими профільними школами ще у 1963 році стали Республіканська спеціалізована школа-інтернат фізико-математичного профілю при Київському державному університеті їм. Т.Г.Шевченка та Київська фізико-математична школа № 145 МО України. Основним завданням організатори цих профільних шкіл вважали пошук талановитих підлітків, вміле їх залучення у творчий процес з метою формування відданого науці і суспільству фахівців.
Успішний вибір і засвоєння профілю навчання забезпечує особистісна психологічна готовність учня до профільного навчання. У зв'язку з цим, перш ніж обрати профіль навчання, важливо звернути увагу на формування особистісної готовності учнів до профільного навчання, що передбачає
їх здатність стати суб'єктом навчальної і професійної підготовки, професійного саморозвитку і самовдосконалення.
11. Поняття «професійно обумовлена особистість» та її структура
Розглядаючи особистість суб'єктом соціальних взаємин і трудової діяльності та спираючись на викладену вище 4-компонентну структуру особистості К.К. Платанова, Е.Ф. Зеєр, ввівши поняття «професійно обумовленої особистості» відповідно, відповідно виокремих такі чотири складові у її структурі:
1) професійна спрямованість;
2) професійна компетентність;
3) професійно важливі якості;
4) професійно значущі психофізіологічні властивості. Розглянемо їх більш детально.