10. Організація профільного навчання.

Загальні положення щодо організації профільного навчання у школі

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України „Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 16. 11 2000 р. №1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий, зміст, структуру І 12-річний термін навчання". У названих документах закладено нові підхо­ди до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як про­фільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуаль­них особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Впрова­дження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час професійного вибору в майбутньому [6].

Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орі­єнтація на диференціацію, варіативність, багатопрофільністю, інтег­рацію загальної і допрофесійної школи.

Згідно з Законом України «Про загальну середню освіту", профільне навчанні запроваджується:

• у профільних класах звичайних загальноосвітніх шкіл І-Ш ступеня навчання (1 ступінь - початкова, II - основна, НІ - старша школа);

• у спеціалізованих школах (школах-Інтернатах) - загальноосвітніх на­вчальних закладах ( 1-ІЙ ступенів навчання) з поглибленим вивченням ок­ремих предметів та курсів;

• гімназіях—загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-Ш ступенів навчання з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

• ліцеях - загальноосвітніх навчальних закладах Ш ступеня з про­фільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

• колегіумах-загальноосвітніх навчальних закладах НІ ступеня навчан­ня філологічно-філософського або культурно-естетичного профілів

• вищих навчальних закладах І-Ш рівнів акредитації, де задовольня­ються потреби громадян за освітньо-кваліфікаційними: рівнями молодшо­го спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної за­гальної середньої освіти.

Першими профільними школами ще у 1963 році стали Республікансь­ка спеціалізована школа-інтернат фізико-математичного профілю при Киї­вському державному університеті їм. Т.Г.Шевченка та Київська фізико-математична школа № 145 МО України. Основним завданням організато­ри цих профільних шкіл вважали пошук талановитих підлітків, вміле їх залучення у творчий процес з метою формування відданого науці і суспі­льству фахівців.

Успішний вибір і засвоєння профілю навчання забезпечує особистісна психологічна готовність учня до профільного навчання. У зв'язку з цим, перш ніж обрати профіль навчання, важливо звернути увагу на формуван­ня особистісної готовності учнів до профільного навчання, що передбачає

їх здатність стати суб'єктом навчальної і професійної підготовки, профе­сійного саморозвитку і самовдосконалення.

11. Поняття «професійно обумовлена особистість» та її структура

Розглядаючи особистість суб'єктом соціальних взаємин і трудової діяль­ності та спираючись на викладену вище 4-компонентну структуру особис­тості К.К. Платанова, Е.Ф. Зеєр, ввівши поняття «професійно обумовленої особистості» відповідно, відповідно виокремих такі чотири складові у її структурі:

1) професійна спрямованість;

2) професійна компетентність;

3) професійно важливі якості;

4) професійно значущі психофізіологічні властивості. Розглянемо їх більш детально.