8.3. Подавання бетонної суміші у конструкцію

При бетонуванні різноманітних назем­них та підземних конструкцій з інтенсивністю робіт до 20 м³ на добу бе­тонну суміш транспортують у баддях місткістю 0,5...З м³ і подають кранами.

Баддя — це зварна металева конструкція, яка має корпус, каркас, зас­лінку, важіль. Бадді бувають поворотні та неповоротні. Неповоротні бадді застосовують у разі потреби подавання бетонної суміші невеликими порція­ми (в колони, стіни незначної товщини). Більш поширені поворотні бадді, які заповнюють бетонною сумішшю з транспортних засобів у горизонталь­ному положенні. При підйомі краном така баддя займає вертикальне положення, в якому її переміщують до місця бетонування і вивантажують. Для полегшення розвантаження на бадді інколи встановлюють вібратор.

Стрічкові пересувні конвеєри доцільно застосовувати для подаван­ня бетонної суміші у невеликі (площею 5...8 м²) монолітні конструкції. Конвеєри мають довжину 6...15 м і ширину стріч­ки 400...500 мм і можуть подавати бетонну суміш на висоту 1,5...4 м. Вони устатковані живильниками, які забезпечують рівномірне подавання суміші на стрічку, і пристроями, що очищають стрічку від налипання цементу. Для вивантаження суміші з конвеєра застосовують напрямні двобічні щитки чи лійку не менше ніж 0,6 м заввишки. Вільне скидання бетонної суміші з конвеєра не допускається.

Для запобігання розшаруванню бетонної суміші при подаванні стріч­ковим конвеєром її рухливість беруть не вище ніж 6 см. Кути нахилу стрічки не повинні перевищувати 18° при підніманні суміші рухливістю до 4 см, 15° — рухливістю до 6 см, а при опусканні суміші —відповідно 12° і 10°. Швидкість руху стрічки 1...3 м/с.

Під час використання пересувних стрічкових конвеєрів можна досягти значної продуктивності подавання бетонної суміші (до 30 м³/добу), але вони не забезпечують розподіл бетонної суміші в конструкції, яку бето­нують. Тому в процесі бетонування слід переставляти конвеєр, а це викликає перерви при бетонуванні, підвищує трудомісткість та подовжує терміни робіт.

Трубопровідне транспортування бетонної суміші застосо­вують здебільшого в межах будівельного майданчика. Розрізняють тран­спортування бетононасосними установками та пневмотранспортування.

Транспортування бетононасосними установками використовують у разі подавання бетонної суміші в усі види монолітних конструкцій, у тому числі в місця, недосяжні для інших засобів. Бетононасосні установ­ки включають бетононасоси, бетоноводи і засоби розподілення суміші. Вони бувають трьох основних видів: стаціонарні, причіпні та самохідні.

Стаціонарні установки продуктивністю 20...40 м³/год і більше ви­користовують при значних обсягах бетонних робіт (5000... 10000 м³). При обсягах робіт 500... 1000 м³ застосовують як стаціонарні, так і причіпні установки продуктивністю 10 м³/год. Для бетонування розосереджених конструкцій об'ємом не менше ніж 50 м³, а також подавання бетонної суміші в розосереджені важкодоступні місця доцільно засто­совувати причіпні установки і самохідні автобетононасоси.

Бетононасоси — високопродуктивні машини (10...80 м³/год), які призначені для безперервного подавання бетонної суміші по трубах (бетоноводах) на відстань 250...400 м по горизонталі на висоту 50...100 м.

Найбільш поширені поршневі бетононасоси з механічним і гідравліч­ним приводом. Останні мають такі переваги: менш динамічні навантаження на механізми і деталі насоса і бетоноводу, а також гарантований максимальний тиск, перевищення якого виключа­ється.

Бетоноводи складаються з окремих прямих ланок 0,3...З м завдовж­ки і колін (відводів) з кутом повороту 90°, 45, 30, 22,5 і 15°. Ланки і коліна з'єднують між собою за допомогою швидкорознімних замків з натяжними клинами і гумовими ущільнювачами. Залежно від продуктивності бетононасоса застосовують бетоноводи з внутрішнім діаметром 80...203 мм. Для безперервного подавання суміші діаметр бетоноводу має бути не менше трьох максимальних розмірів заповнювачів.

Прокладають бетоноводи до місця укладання суміші найкоротшим шляхом з найменшою кількістю поворотів. Горизонтальні ланки бетоноводу укладають на опорах чи підкладках, вертикальні і похилі — кріплять до риштувань опалубки, ферм чи забетонованих конструкцій. Слід уникати крутих (90°) поворотів і замінювати вертикальні ділянки похилими. Вертикальну ділянку бетоноводу розташовують не ближче ніж 8...9 м від бетононасоса і встановлюють перед ним клапан, який запобігає зворотному потоку бетонної суміші при зупинці насоса.

Засоби для розподілення бетонної суміші забезпечують її укладан­ня в межах певної площі. До них належать гнучкі рукави, поворотні коліна, кругові розподільники і розподільні стріли. Для спускання суміші застосовують також лотки і хоботи.

Гнучкі розподільні гумотканинні рукави 5... 12 м завдовжки засто­совують на бетоноводах діаметром 80... 125 мм. Вони дають змогу роз­поділяти бетонну суміш у радіусі до 8 м.

Бетоноводи більших діаметрів устатковують поворотними лотоками чи колінами по 3 м завдовжки. Поворотними колінами забезпечують переміщення вільного кінця бетоноводу по колу.

Обертовий розподільник має два шарнірно-зчленованих коліна і під­ставку. Його застосовують переважно при бетонуванні циліндричних споруд.

Розподільні стріли — це спеціалізоване устаткування для переміщен­ня вихідного кінця бетоноводу в зону укладання бетонної суміші. Стріли складаються з 2...5 шарнірно-зчленованих ланок з прикріпленим бето-новодом, що мають гідравлічний привід розкладання їх у вертикальній, а інколи в горизонтальній площі, поворотного устаткування та гумотка-нинного рукава на кінці бетоноводу. Бувають стаціонарними або при­чіпними.

Автобетононасоси — установки з бетононасосом і розподільною шарнірно-зчленованою, гідравлічною повноповоротною стрілою, що змон­товані на шасі автомобіля. Мобільність та можли­вість подавання бетонної суміші в межах значної зони (на відстань до 27 м і висоту до 23 м) забезпечують високу ефективність їх при бетону­ванні різноманітних конструкцій. Автобетононасоси можна застосовувати також із стаціонарним бетоноводом для подавання бетонної суміші на відстань до 300 м по горизонталі і до 60 м по вертикалі.

Основні вимоги при транспортування бетонної суміші бетононасосними установками полягають у забезпеченні потрібної властивості суміші й дотриманні правил експлуатації устаткування.

Нормальна експлуатація установок забезпечується при транспортуванні бетонних сумішей рухливістю 5... 15 см, що відповідає вимогам легкоперекачуваності — можливості її переміщення по трубопроводу на максимальні відстані без розшаровування й утворення пробок. Особливу увагу звертають на правильне співвідношення фракцій суміші, її гранулометричний склад.

Перед подаванням бетонної суміші треба змастити внутрішню поверх­ню бетоноводу вапняним тістом чи пластичним цементно-піщаним роз­чином складу 1:2. Для цього в ланку бетоноводу біля бетононасоса встановлюють гумові кулі чи пижі з мішковини і вливають розчин у простір між ними. Таким чином, рухаючись попереду бетонної суміші, розчин змащує поверхню труби.

Слід уникати перерв у подаванні бетонної суміші більше ніж на 15...20 хв. Якщо тривалість перерви 30...60 хв, треба через кожні 10 хв прокачувати суміш протягом 10... 15 с. При більших перервах та після закінчення бетонування бетоновід промивають.

Пневмотранспортування бетонної суміші забезпечує доставлення бетону у важкодоступні місця, простоту керування процесом і сприятливі умови для його автоматизації. Є такі способи пневмотранспортування бетонної суміші: в сухій суміші тверді частинки матеріалу обтікаються повітряним потоком і в завислому стані переносяться по трубопроводу; жорстка бетонна суміш переміщується методом порцій­ного подавання в трубопровід, де відсічені порції бетонної суміші руха­ються під тиском стисненого повітря; рухома в'язкопластична суміш транспортується суцільним потоком через проштовхування.

Для транспортування сухої суміші використовують цемент-гармати і набризк-машини. Ці машини застосовують і для бетонування методом торкретування. Транспортування бетонних сумішей у готовому вигляді виконують розчинонасосами з пневматичною приставкою, а також ка­мерними пневмонагнітачами.

Камерний пневмонагнітач — це зварний резервуар грушоподібної форми, який у верхній частині має герметичний затвор для подавання бетонної суміші, а в нижній — горловину для витоку суміші під дією стисненого повітря.

Пневмонагнітачі можуть транспортувати бетонну суміш на відстань до 150 м по горизонталі і на висоту до 30...35 м. їхній недолік — динамічний удар бетонної суміші по арматурному каркасу, конструкціях опалубки і підтримувальних риштуваннях, що обмежує використання пневмонагнітачів. Для запобігання цьому на кінцях бетоноводів установ­люють уповільнювачі, що послаблюють тиск суміші, яка через гнучкий рукав подається в блок бетонування.

Білет № 14

1. Розробка грунту екскаваторами драглайном, грейфером, планувальником та багатоковшовими екскаваторами.

2. Бетонування конструкцій