8.2. Транспортування бетонної суміші.

У загальному вигляді процес транспортування бетонної суміші включає навантажування бетонної суміші в транспортні засоби з бункера бетонозмішувальної установки, доставляння (переміщування) її різними транспортними засобами до будівельного майданчика, перевантаження на транспортні засоби, що подають суміш до конструкції, яка зводиться, наступне подавання сумі­ші до місця укладання. Застосовують також схему доставляння бетон­ної суміші від бетонозмішувальної установки одними й тими самими транспортними засобами безпосередньо до місця укладання. У цьому випадку не виконують перевантаження.

Залежно від застосування засобів розрізняють порційне, безперерв­не і комбіноване транспортування бетонної суміші.

Для порційного транспортування використовують автотранспортні засоби, бадді, бункери. Безперервне виконують конвеєрами і бетоноводами, якщо відстань від бетонозмішувальної установки до місця укладання бетонної суміші незначна. Комбіноване транспортування поєд­нує порційне переміщення суміші від заводу до будівельного майдан­чика і наступне безперервне подавання її в конструкцію бетононасосами, бетоноводами, конвеєрами чи бетоноукладачами.

Основними технологічними вимогами до транспортування бетонної суміші є забезпечення збереження її легкоукладальності й однорідності. Для цього бетонна суміш має бути захищеною від атмосферних опадів, сонячних променів, витікання цементного молока чи розчину; слід попередити її розшаровування. Тривалість транспортування не повинна пе­ревищувати часу, яким починається процес тужавлення.

Однорідність суміші порушується (суміш розшаровується) під час транспортування її на нерівній дорозі, при високій швидкості руху і значній тривалості транспортування. При розшаруванні суміші крупний заповнювач осідає, а розчин і вода піднімаються вгору. Таку суміш не можна укладати в конструкцію, спочатку її слід знову перемішати до однорідної консистенції.

Для запобігання розшаруванню і збереження технологічних власти­востей суміші застосовують спеціалізовані транспортні засоби: автобетонозмішувачі та автобетоновози. Доцільно вибирати дороги з твердим покриттям без вибоїн і нерівностей. Щоб запобігти укладанню бетонної суміші після початку тужавлення, обмежують тривалість транспортуван­ня готової суміші: 45 хв — при температурі суміші 20...30 °С, 90 хв — при 10...20 °С і 120 хв - при 5...10 °С.

Доцільність перевезення суміші визначається допустимою тривалістю транспортування, станом доріг і середньою швидкістю руху, видом транс­портних засобів та рухливістю бетонної суміші.

Транспортують бетонну суміш від бетонних заводів чи уста­новок до будівельного майданчика звичайно в автобетонозмішувачах, автобетоновозах, а в деяких випадках — у бункерах чи баддях, заванта­жених на кузови бортових автомобілів або самоскидів.

Автобетонозмішувачі — найбільш ефективні засоби транспорту­вання бетонних (насамперед легкобетонних) сумішей у міських умовах на значні відстані.

Автобетонозмішувачами транспортують готову бетонну суміш, част­ково замішану водою, та суху. В процесі перевезення готової бетонної суміші її періодично збуджують (кожні 30...40 хв), інтенсивно перемі­шуючи обертанням змішувального барабана 5...7 хв. Такий режим збуджування дає змогу максимально зберегти однорідність і легкоукладальність бетонної суміші та збільшити тривалість її транспортування в 1,5...2 рази.

Під час транспортування бетонної суміші на більші відстані в бетоно­змішувачах на заводі товарного бетону завантажують частково замішану водою чи суху суміш. У першому випадку на заводі вводять не більше ніж ²/₃ води замішування, а решту — в дорозі за 10...15 хв до приїзду на місце чи безпосередньо на будівельному майданчику. Після введення води до повного об'єму суміш перемішують 10...15 хв в автобетонозмішувачі. Відстань транспортування бетонної суміші у такому разі збільшується на 25...30 %.

Дальність транспортування сухих бетонних сумішей в автобетонозмішувачах не обмежується. Проте при цьому завантажувані в барабан автобетонозмішувача сухі компоненти повинні мати вологість не більше ніж 3...4 % для запобігання утворенню в барабані грудок злиплого цементу із заповнювачами. Заповнювачі вологістю 5...10 % попередньо обробляють розчином комплексної сповільнювальної тужавлення цементу і шіастифікувальної добавки. Бетонну суміш готують у дорозі перед приїздом на будівництво, подаючи у змішувальний барабан порцію води і перемішуючи 20...25 хв.

Суміш розвантажують зворотним обертанням барабана через лотік, що дає змогу подавати її на висоту до 3 м з поворотом на 180°.

Автобетоновози — це спеціальні автотранспортні засоби для пере­везення бетонної суміші. Ними можна постачати якісну бетонну суміш на відстань в 1,5 раза більшу, ніж автосамоскидами. Вони мають закритий, перекидний, краплеподібної форми кузов, що виключає попадання дощу, виплескування бетонної суміші, налипання бетону в кутах і зменшує розшаровування під час перевезення. Значний кут нахилу (80°) при розвантаженні і наявність віброзбуджувача забезпечує швидке, без витрат ручної праці, розвантаження.

Використання автосамоскидів для перевезення бетонної суміші має суттєві недоліки: їхні кузови мало пристосовані для цього, і при транс­портуванні в них бетонна суміш розшаровується; влітку вона втрачає вологу, взимку охолоджується; до 1...2 % цементного молока і суміші може втрачатися через щілини заднього борту та виплескуватись. При розвантаженні виникає потреба вручну відчищати кузов. Конструкцію кузова дещо поліпшують нарощенням бортів металевими листами та ущільненням заднього борту гумою.

У контейнерах чи баддях, установлених на бортових автомобілях чи спеціальних автобаддьовозах, транспортують бетонну суміш на незначні відстані, подаючи її в конструкцію кранами.

Розвантаження бетонної суміші на будівельному майданчику із автосамоскидів, автобетоновозів чи автобетонозмішувачів виконують у конструкцію чи в устаткування, яке застосовують для наступної подачі суміші в конструкцію.

Для відновлення технологічних властивостей бетонної суміші, що втрачаються під час транспортування автосамоскидами на дещо більші відстані на будівельному майданчику суміш вивантажують у спеціальні перевантажувачі, осна­щені гвинтовим конвеєром чи змішувальним барабаном.

Безпосередньо з автотранспортних засобів подають бетонну суміш у конструкції, розташовані на рівні землі, чи неглибокі малооб'ємні, а з автобетонозмішувачів — також у невисокі (до 3 м) малооб'ємні. Це найбільш ефективний спосіб, який не потребує додаткових засобів і пристосувань.

Безпосередньо розвантажують суміші з автотранспортних засобів також при бетонуванні масивних заглиблених конструкцій (фундаментів доменної печі, прокатного стану тощо) з улаштуванням для заїзду авто­транспорту естакад і пересувних мостів. Бетонну суміш розвантажують у конструкцію без додаткових пристосувань, якщо висота скидання суміші до 3 м. Якщо висота скидання суміші більша, для запобігання ЇЇ розшаруванню застосовують ланкові хоботи з приймаль­ним бункером чи віброхоботи. З нарощуванням шарів укладеного бетону нижні ланки хоботів знімають. Застосування бетоновозних естакад та пересувних мостів забезпечує високу інтенсивність бетонування (до 60...80 м³/год), знижує трудо­місткість робіт, але вартість їх досить значна.

Білет № 13

1. Розробка грунту екскаваторами „зворотня” лопата. Різновид проходок. Визначення розмірів забою

2. Методи подавання бетонної суміші у конструкцію

1. Екскаватор із зворот­ної лопатою (рис. 3.5.) використовують при роз­робці траншей та котло­ванів із завантаженням транспортних засобів або ж у відвал. Основні тех­нологічні параметри екс­каватора такі: найменший радіус копання на рівні стоянки R1; найбільший радіус копання на рівні стоянки R2; найбільший радіус копання на заданій глибині Rн, найбільша глибина копання Rmах; радіус розвантаження Rр; висота розвантаження Нр. Розробку грунту виконують торцевими та біч­ними забоями.

Перевага віддається розробці грунту торцевими забоями, тому що при розробці бічними забоями ширина виїмки завжди менша, ніж при торцевому, і не перевищує одного радіуса копання, при цьому екскаватор розробляє грунт у положенні найменшої стій­кості, що небезпечно.

Екскаватори, оснащені зворотною лопатою, використовують при розробці грунту в тран­шеях, котлованах під окремо розміщені фундаменти та в кот­лованах під різні будівлі. При цьому виїмку грунту ведуть нижче рівня стоянки екскава­тора, який знаходиться на по­верхні землі. Розроблений грунт можна або відсипати у відвал біля виїмки, або завантажува­ти в транспортні засоби (авто­самоскиди). У цьому випадку. автосамоскиди не заїжджають до котловану. а перемішаються на поверхні землі з одного або другого боку екскаватора та­ким чином, щоб радіус поворо­ту ковша екскаватора при його розвантаженні не перевищував 90°.

Розміщення екскаватора над забоєм дозволяє розробля­ти грунт у виїмках з високим рівнем ґрунтових вод без допо­міжних заходів для водопоження.

Екскаватори, що обладнані зворотною лопатою, розробляють грунт, який знаходиться нижче рівня стоянки з завантаженням в транспортні засоби. Це дозволяє використовувати їх у сильно зволожених грунтах.

Можливість розробки котловану залежить від характеристик екскаватора і розмірів майданчика

Розрізняють наступні схеми проходок:

1) торцева, під час переміщення екскаватора по прямій з двостороннім чи одностороннім завантаженням на транспортні засоби. Ширина першої схеми

В = 1.6. .1.7 R ; другої В =1.3R.

Котловани, ширина яких перевищує ці величини розробляються:

2) декількома (двома) торцевими В = ЗR ;

3) зигзагоподібними В = 3 ...3.5R;

4) поперечно-торцевими проходками В >3.5 R;

5) повздовжньо-торцеві В >3,5R ;

6) бокова проходка В = R

Довжина робочого пересування змінюється в залежності від конструктивних характеристик екскаватора ( R; h_ш ), глибини котловану h ; кута робочого схилу. Довжина пересування визначається:

де R_g; R_g - відповідно найбільший та найменший радіуси копання нарівні дна виїмки (змінні величини, які залежать від глибини), м.

Поярусна розробка грунту такими екскаваторами не практикується.

Кут повороту екскаватора приймається 70…90 градусів, як найбільш ефективний (рис. 3.2).

Коли розробляється грунт одночасно у відвал та на автомобіль, то автомобіль подається із зворотної сторони.