
- •1.Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
- •2.Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодії
- •5.Характеристика та взаємозв’язок форм міжнародних економічних відносин
- •3.Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.
- •7.Форми міжнародного поділу праці та фактори його розвитку.
- •6.Сутність та тенденції розвитку світового господарства
- •4.Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
- •8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств
- •10.Масштаби і основні характеристики діяльності транснаціональних компаній
- •9.Сутнісні риси та основні сфери діяльності тнк
- •11.Поняття та види вільних економічних зон
- •12.Поняття та особливості функціонування офшорних центрів
- •13.Показники результатів та динаміки міжнародної торгівлі
- •14.Показники обсягів та структури міжнародної торгівлі
- •16.Зустрічна торгівля, її види та особливості
- •15.Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •Меркантилізму: раннього та пізнього.
- •Переваг (абсолютних і відносних)
- •48. Міжнародна інвестиційна діяльність України, її напрямки та масштаби
- •17.Методи міжнародної торгівлі: переваги і недоліки їх використання
- •19.Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку
- •21.Поняття та форми протекціонізму в торгівельно-економічних відносинах
- •20Міжнародний аукціон, його сутність, види та способи проведення
- •Види і способи ведення аукціонних торгів
- •18.Характеристика інституційних посередників в міжнародній торгівлі
- •22. Митний тариф, його функції та види
- •23 . Класифікація нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі.
- •24. Методи стимулювання експорту у міжнародній торгівлі
- •29. Роль Світової організації торгівлі у регулюванні міжнародної торгівлі
- •28. Базисні умови постачання (incoterms) у міжнародній торгівлі
- •30. Товарна структура зовнішньоторговельної діяльності України
- •60.Сутність та сучасні види міжнародної трудової міграції
- •26. Демпінг як засіб торгівельної політики, його види. Антидемпінгові мита та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі
- •27. Основні фактори впливу на ціноутворення на світових товарних ринках
- •46. Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі
- •33.. Джерела зовнішнього фінансування країн
- •31.Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України
- •37. Особливості розвитку світового ринку цінних паперів
- •32. Участь України у світовій торгівлі послугами
- •34..Характеристика інституційної та валютної структури світового фінансового ринку
- •42. Світові тенденції руху прямих іноземних інвестицій
- •35. Характеристика географічної та функціональної структури світового фінансового ринку
- •38..Особливості діяльності транснаціональних банків
- •55.Роль єбрр у кредитуванні національних економік
- •36..Характеристика світових фінансових центрів
- •41. Порівняльна характеристика прямих та портфельних інвестицій.
- •39..Причини сучасної світової фінансової кризи та її наслідки для розвитку економіки України
- •44. Контрактні форми міжнародного інвестування.
- •40..Види міжнародного інвестування та сучасні тенденції його розвитку.
- •45. Роль спільних підприємств у міжнародних інвестиційних процесах
- •43. Фактори впливу на масштаби та структуру іноземного інвестування
- •47. Роль стратегічних альянсів у міжнародному бізнесу.
- •49. Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні
- •57.Етапи співробітництва України з мвф
- •50. Міжнародний кредит, його функції та форми
- •51.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу
- •52.Характеристика основних форм кредитування експорту
- •Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку
- •58.Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання
- •56.Види та умови кредитування мвф
- •59.Особливості розвитку регіональних ринків робочої сили за умов глобалізації
- •69.Золотомонетний стандарт: принципи організації валютних відносин та насл. Його кризи
- •61.Роль міжнародної трудової міграції в економічному розвитку країн світу.
- •64. Рівні регулювання процесів міжнародної трудової міграції
- •62.Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •63. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили
- •66. "Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки.
- •65. Україна у світових міграційних процесах
- •68 . Характеристика етапів розвитку світової валютної системи.
- •70.Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •71.Особливості розвитку, причини та наслідки кризи Бреттон-Вудської валютної системи
- •72. Основні характеристики та структурні принципи функціонування Ямайської валютної системи.
- •73. Особливості становлення та розвитку європейської валютної системи
- •74. Валютний ринок, його функції та структура
- •75. Поняття та види валютного арбітражу
- •76. Види операцій на валютних ринках та їх характеристика
- •77. Фактори впливу на формування валютного курсу в Україні
- •78. Сутність та форми міжнародних розрахунків
- •80. Порівняльна характеристика акредитиву та інкасо
- •86. Платіжний баланс України: стан, динаміка, особливості формування
- •79. Поняття та види акредитивної форми міжнародних розрахунків
- •87. Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції.
- •81. Порівняльна характеристика авансових платежів і платежів на «відкритий рахунок».
- •82. Сутність та структура платіжного балансу.
- •90.Етапи розвитку економічної інтеграції в Європейському Союзі.
- •83. Характеристика економічних факторів впливу на платіжний баланс держави.
- •84. Характеристика структурних елементів платіжного балансу за мвф.
- •98.Фінансова глобалізація: поняття, основні форми її прояву та їх характеристика
- •88. Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика.
- •89. Оцінка позитивних та негативних наслідків інтеграції країни до регіональних економічних об’єднань.
- •91..Характеристика інтеграційних процесів в Європі.
- •92..Характеристика інтеграційних процесів у Північній Америці
- •93.Особливості інтеграції країн Південної та Центральної Америки
- •94. Особливості економічної інтеграції країн Азії
- •95.Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (атес)
- •96.Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •97.Сутність, причини та наслідки глобалізації світової економіки
- •99.Класифікація та характеристика глобальних проблем
- •100. Сутність та шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем сучасності
- •101.Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем
- •102. Сутність та сучасні форми прояву глобальної демографічної проблеми
- •103.Стратегічні напрями економічної інтеграції України.
- •104.Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України.
- •110.Напрями співробітництва Україна-Росія
- •105.Участь України в інтеграційних об’єднаннях
- •106.Перспективи розвитку інтеграційного співробітництва на пострадянському просторі
- •108.Напрями співробітництва України з єс.
- •109.Інвестиційне співробітництво України з Європейським Союзом
110.Напрями співробітництва Україна-Росія
У співробітництві на міжнародній арені виходимо з розуміння того, що партнерство з Росією є невід’ємною складовою загальноєвропейських процесів. Розвиток українсько-російських відносин на міжнародній арені ґрунтується на близькості підходів двох держав до принципів побудови міжнародної безпеки та співробітництва, а також спільних багатосторонніх зобов’язаннях. Україна і Російська Федерація виходять з принципово схожих позицій щодо зміцнення ролі ООН; побудови неподільного простору співробітництва та безпеки у Європі; зміцнення міжнародних режимів нерозповсюдження, контролю над озброєннями; партнерства, спрямованого на підтримку миру і протидію новим викликам та загрозам міжнародної безпеки, а також інших питань. Україно-російські відносини мають формуватися за принципом рівноправності партнерів, про що свідчать Програма економічного співробітництва на 1998—2007рр., Договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Обсяги українсько-російської зовнішньої торгівлі більші ніж у 10 разів перевищують рівень співпраці з будь-якою іншою країною — у 1999р. товарообіг склав майже $8 млрд., послугами — майже $2,4 млрд.). Але внаслідок відсутності нормальних відносин економічні втрати минулого року у порівнянні з 1998р., наприклад, по експорту українських товарів в цю країну склали майже $510 млн.
У контексті забезпечення енергетичної безпеки України важливе значення мають відносини дійсно стратегічного партнерства з Росією. РФ збереже домінуючі позиції на європейському газовому ринку щонайменше у першій чверті наступного сторіччя та залишиться важливим експортером нафти на світові ринки (частка РФ 5%). Для України Росія залишиться основним постачальником нафти та газу на довгострокову перспективу, зважаючи на їх великі запаси та мінімальні відстані для транспортування.
Водночас, вирішення питання диверсифікації джерел надходження газу, нафти та ядерного палива для України означає, певною мірою, і полишення жорстких «обіймів" Росії — свободу політичного вибору та передумову інтеграції в європейські структури.
Відновлення повномасштабного взаємовигідного економічного співробітництва з Росією дозволить вирішити найскладніші питання роботи галузей ПЕК: завантажити понад 80% потужностей НПЗ, збільшити експорт товарів та обладнання, забезпечити газом населення та промисловість, прийняти участь українським підприємствам у російських та спільних з РФ міжнародних проектах, створити потужні ФПГ тощо.
Конче необхідно розробити нову політику взаємовідносин, яка має базуватися на виконанні вже існуючих домовленостей та договорів. Це потребує трансформування політичних декларацій та намірів у політичну волю, цілеспрямовану прагматичну політику та конкретні заходи.
105.Участь України в інтеграційних об’єднаннях
Чорноморське економічне співробітництво - один з пріоритетів інтеграції України.
Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) – інтеграційне угруповання, створене 25 червня 1992 року, коли глави держав одинадцяти країн-учасниць прийняли "Босфорську Заяву" та підписали в Стамбулі "Стамбульську Декларацію" про Чорноморське економічне співробітництво (The Black Sea Economic Cooperation).
Встановлення прямих зв'язків між Україною і сусідніми державами, включення українських підприємств у розробку крупних регіональних проектів, формування в різних областях і містах організаційних і комерційних структур стали першим кроком у напрямі до великомасштабного регіонального співробітництва.
ЧЕС для України – це, передусім, механізм взаємодії урядових та підприємницьких структур, який має забезпечити розвиток економічного співробітництва країн-учасниць в рамках курсу на повноцінне входження до загальноєвропейського економічного простору.
Співдружність Незалежних Держав (СНД) було створено в якості регіонального співтовариства держав у відповідності з підписаною в Мінську угодою про створення СНД, Алма-Атинською декларацією та протоколом до Мінської угоди. Україна розглядає СНД як механізм багатосторонніх консультацій і переговорів, який доповнює процес формування двосторонніх взаємин між державами-учасницями Співдружності, оскільки за таких умов СНД має перспективи на існування і відповідно слугуватиме забезпеченню національних інтересів усіх країн-учасниць. Водночас, Україна виступає проти надання Співдружності статусу суб'єкта міжнародного права.
Загалом же можна констатувати, що досвід існування СНД засвідчив: двостороння співпраця країн-учасниць у різних галузях розвивається набагато ефективніше, ніж багатостороння. З огляду на це, країна намагається активізувати свою роль в СНД, налагоджуючи двостороннє співробітництво на взаємовигідній основі.
В цілому інтеграційна політика стосовно країн СНД та Балтії має орієнтуватися на створення спільних ринків товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Важливо підкреслити, що існують різні варіанти «інтеграційної поведінки» України у межах СНД, де формуються як нові взаємовідносини на двосторонній основі, так і секторальні (галузеві), субрегіональні й інституціональні (наднаціональні) інтеграційні структури.
Європейський економічний простір – зона вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, що включає в себе країни ЄС і ЄАВТ (функціонує з 1994 р.).
Єдиний Економічний простір є російським геополітичним проектом, спрямованим на відновлення у тій чи іншій формі російської імперії, уникнення подальшого поширення європейської та євроатлантичної інтеграції на територію колишнього СРСР. Участь України в ЄЕП суперечить її національним інтересам, курсу на європейську інтеграцію, становить значну загрозу економічній та політичній безпеці України. Участь України навіть у зоні вільної торгівлі у тому її визначенні, яке дається в Угоді про формування ЄЕП, обмежуватиме національний суверенітет, створюватиме серйозні перепони у стосунках з ЄС та іншими зовнішньоторговельними партнерами.
ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів.
Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.
Ефективним напрямком економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту.
Іншим важливим напрямком співпраці в межах ГУАМ - є проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Співпраця делегацій країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій, в першу чергу ООН та ОБСЄ, реалізується на постійній основі, що включає регулярні консультації з метою обговорення тих чи інших питань, які виникають під час роботи та торкаються інтересів країн ГУАМ, та вироблення спільних позицій.