42. Світові тенденції руху прямих іноземних інвестицій

Характерною рисою сьогодення стає посилення світової фінансової та інвестиційної централізації, в результаті чого формуються, нагромаджуються, виділяються і використовуються кредитні та інвестиційні ресурси. Завдяки цьому заощадження та інвестиції розміщуються ефективніше. Вкладники не обмежені своїми внутрішніми ринками, а інвестори мають ширший вибір для розподілу портфельних і прямих інвестицій. Природно, що такі процеси мають важливе значення при здійсненні інвестиційної діяльності. З одного боку, вони відкривають нові можливості для задоволення інвестиційних потреб, а з іншого, – актуалізують проблему досягнення інвестиційної привабливості для країн, які потребують інвестицій.

Характеризуючи ці процеси, важливо звернути увагу на такі обставини. По-перше, скорочення значною мірою пов'язане з відпливом портфельних та інших непрямих коштів, які у більшості своїй мають спекулятивний характер. По-друге, скорочення зумовлене чистими відпливами іноземних коштів у першу чергу з країн, безпосередньо пов'язаних з фінансовими кризами. По-третє, втім триває нагромадження саме прямих іноземних інвестицій, і, як наслідок, зростає їх питома вага у загальній сумі іноземних капіталовкладень у країни, що розвиваються.

На закінчення необхідно зробити висновок про те, що у цілому значення країн, що розвиваються, як об'єкта прикладання ПІІ зростає, підвищується їх питома вага у загальносвітовій сумі цих інвестицій. Збільшення могло бути і значнішим, якби дедалі зростаюча частина ПІІ не направлялася у відносно новий регіон — країни з перехідною економікою.

Експерти консалтингової корпорації PriceWaterHauseCoopers прогнозують у найближчі 10 років десятиразове зростання світового ринку капіталів - до 200 трлн. дол. В результаті темп зростання світової економіки перевищить 20%. Як повідомляється у прес-релізі компанії, такий прогноз зроблений експертами в галузі управління PriceWaterHauseCoopers. На їх думку, трансформація традиційного бізнесу в електронний у найближчі роки неминуча, тому ситуація на фінансових ринках буде найсприятливішою для компаній, які переорієнтуються на використання найновіших інформаційних технологій та на створення нових партнерських відносин і об'єднань. Найглибші перетворення економіки та бізнесу у світі, на їх думку, очікуються у 2000-2002 рр.

35. Характеристика географічної та функціональної структури світового фінансового ринку

Світовий фінансовий ринок – система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів. Щодо функцій світового фінансового ринку то до них відносяться: Забезпечення міжнародної ліквідності, мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб у позичковий та інвестиційний капітал; реалізація вартості, втіленої у фінансових активах; перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання та інСтруктура міжнародного фінансового ринку Залежно від періоду закінчення операцій міжнародний фінансовий ринок поділяють на:ринок касових (поточних, «спот») операцій — передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після укладення угоди;ринок строкових угод — розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди, тобто угода здійснюється більше трьох робочих днів.Міжнародний фінансовий ринок залежно від місця проведення операцій поділяють на:централізований — представлений біржами (біржовий ринок);децентралізований (позабіржовий) світовий ринок — торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, по телефону.Що стосується тісно пов’язаних між собою через систему міжнародних розрахунків сегментів, з яких складається міжнародний фінансовий ринок, то в економічній літературі їх класифікують по-різному. короткостроковий (валютний) ринок — складається з короткострокових банківських кредитів та короткострокових цінних паперів;середньо- і довгострокові євроринки (євроринки капіталів) — поділяються на ринок банківських кредитів та ринок міжнародних цінних паперів. Останній складається з фінансових активів у вигляді всіх цінних паперів — акцій, облігацій та похідних від них так званих деривативів.

Щодо географічних особливостей фінансового ринку, то можна виділити сформовані фінансові центри:

1. Нью-Йорк (США) – головний міжнародний центр, де діє найбільша в світі фондова біржа;

2. Лондон (Велика Британія)- основний європейський фінансовий центр. Він посідає перше місце у світі за обсягом валютних і кредитних операцій;

3. Цюріх(Швейцарія), Франкфурт-на-Майні(Німеччина), Люксембург – фінансові центри, що спеціалізуються на коротко- та середньостокових кредитних операціях;

4. Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн – спеціалізуються на кредитних операціях;

5. Латиноамериканські фінансові центри – Панама, Багами, Антіли та ін.