27. Основні фактори впливу на ціноутворення на світових товарних ринках

ФАКТОРИ ЦІНОУТВОРЕННЯ - рушійні сили, істотні обставини, основні причини, які надають визначальний вплив на формування цін. Перш ніж розробити стратегію формування ціни, підприємство має проаналізувати всі фактори, що впливають на прийняття рішення щодо цін. Дж. Б. Еванс, В. Берман виділили п'ять основних чинників, що роблять найбільший вплив на процес ціноутворення: споживачі, уряд, учасники каналів збуту, конкуренти, витрати виробництва. Всі ці фактори можна умовно розділити на дві основні категорії - внутрішні та зовнішні. До основних внутрішніх факторів, що визначає рівень цін товаровиробників, відносяться: - Рівень витрат виробництва; - Особливості виробничого процесу (дрібносерійне, індивідуальне або масове); - Специфіка вироблюваної продукції (ступінь її обробки, унікальність, якість); - Доступність необхідних для виробництва ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових); - Організаційний рівень, ступінь використання прогресивних методів виробництва; - Ринкова стратегія і тактика виробника і т. п. фактори. Основні зовнішні фактори, що впливають на процес ціноутворення на товар конкретного виробника: - Споживчі уподобання щодо даного товару (сприятливі або несприятливі); - Рівень доходів покупців; - Споживчі очікування щодо майбутнього / зміни цін і власних доходів виробника; - Ціни на зв'язані товари (взаємозамінні, взаємодоповнюючі); - Ціни і нецінові пропозиції конкурентів і пр. Фактори зовнішнього порядку практично не підвладні контролю з боку товаровиробників, але обов'язково враховуються при формуванні ціни на продукцію, що випускається.

46. Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі

Міжнародні злиття і придбання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, — це аспект глобалізації. Нині такі угоди — це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній.

Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою — в Азії і Латинській Америці.

Міжнародні угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти зміні позицій придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж. Крім того, у процесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують ідеї захоплення національних підприємств або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноздатність їхніх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у національну економіку.