3. Іспиту з предмету:

4. Теорія електричного зв’язку

ВІДПОВІДІ:

1. Дати порівняльний аналіз сигналів і систем з амплітудного модулятора

1. У системах зі стандартною АМ по каналах зв’язку передаються обидві бокові смуги сигналу і носійна. В цьому випадку демодулятор являє собою, наприклад, квадратичний детектор. З іншого боку, системи з придушенням носійної потребують застосування більш скланого РпрП, який містить додаткові кола для відновлення коливання з НсЧ. За цієї причини радіомовні системи з одним РпдП і численними приймальними пристроями начастіше використовують стандартну АМ.

2. Системи двосмугової АМ з придушенням носійної мають ту перевагу з системами собладнання на кінцях лінії. Ретранслятори — це просто широкосмугові підсилювачі. Які встановлено вздовж траси для компенсації загасання сигналу.

3. VSB модуляція потребує смугу частот, що ширша, ніж при однсмуговій модуляції, але вужча ніж при модуляції з придушенням носійної, і використовується, коли модулюючий сигнал займає широку смугу частот, наприклад, телевізійний сигнал.

4. Двосмугова модуляція з придушенням носійної (DSBSC), односмугова SSB модуляція, односмугова модуляція з неповним придушенням бічної (VSB) — це приклади лінійної модуляції. Вихідне коливання лінійного модулятора можна записати в канонічній формі. s(t)=A_I(t)cos(2πf₀t)-A_Q(t)sin(2πf₀t).

5. Синфазна амплітуда А_І(t) з точністю до сталого множника співпадає з модулюючим сигналом е(t). Квадратурну модуляцію A_Q одержуємо за допомогою деякої лінійної операції. Тоді згідно з принципом суперпозиції, сигнал на виході модулятора можна обчислити як суму відгуків модулятора на компоненти, з яких складається модулюючий сигнал е(t).

6. У системах із SSB i VSB роль квадратурної модуляції полягає лише в тому, що при взаємодії з синфазною амплітудою компенсувати потужність однієї з бічних складових спектра. Зазначимо, що модулюючий сигнал е(t) можна отримати з модульованого коливання за допомогою когерентного демодулятора без урахування квадратурної складової.

7. Використовуючи властивості вузькосмугових сигналів, можна перейти до квадратурної модуляції (QAM). У цьому випадку маємо (в припущенні, що амплітуда носійної дорівнює 1):

A_I(t)=e₁(t) i A_Q(t)=e₂(t),

де e₁(t) і e₂(t) — два незалежні модулюючі сигнали.

8. Комплексна обвідна коливання s(t) з лінійною модуляцією дорівнює:

s(t)=A_I(t)+jA_Q(t)

і містить повну інформацію і про модулюючий сигнал, і про всі процеси, пов’язані з модуляцією і демодуляцією.

1. Дати порівняльний аналіз систем частотного і часового ущільнення.

• У системах з частотним ущільненням всі керувальні (модулюючі) сигнали, що мають бути передані, є неперервними і змішуються (накладаються один на один) в часовій області.

• При часовому ущільненні відліки кожного сигналу беруть у різні моменти часу і з множини відліків усіх керувальних сигналів можна виділити підмножини відліків кожного з модулюючих сигналів, при чому зробити це в часовій області.

(іншими словами - при част.ущ. зберігаються і використовуються частотні характеристики сигналу – його спектр; - при часовому ущільненні зберігається і використовується форма коливання, яка відповідає кожному з повідомлень)

• У системі з частотним ущільненням кожний сигнал передається по каналу звязку неперервно в часі, і всі сигнали змішуються. Однак кожен із сигналів займає свій скінченний інтервал частот. У системі з часовим – спектри всіх сигналів лежать в одній і тій самій частотній області.

с-ми з час. ущ. простіші с-м з част.ущ. У с-м з част. ущ. необхідно генерувати носійне коливання з різними частотами для кожного сигналу, кожний канал займає свою частотну смугу, тому потребує окремого смугового фільтра. Перевагою с-ми з час. ущ. є їх відносна нечутливість до спотворень у каналі, що виникають у с-мах з част. ущ. в наслідок нелінійностей у підсилювальних пристроях.

2. Дати загальну класифікацію каналів зв’язку.

Канал звязку – це сукупність засобів для передавання сигналівміж різними точками систем звязку; - це послідовне зєднання пристроїв і блоків, які виконують різні функції в загальній системі звязку.

КЛАСИФІКАЦІЯ

За призначенням систем: телеграфні (канали телеф. звязку для амплітудно модульованого сигналу звукової частоти),фототелеграфічні , телеграфічні, передавання даних, звукового мовлення, телевізійні, телеметричні, змішані та ін. В залежності від того,чи сигнали поширюються у вільному просторі чи у напрямлених лініях виділяють канали радіозвязку, зокрема космічні канали, і проводового звязку (повітряні, камерні, ВОЛЗ).

Розрізняють також чисточасові канали з розподіленими зосередженими параметрами і просторовочасові з розподіленими параметрами. Найбільш суттєва класифікація за діапазоном частот:

Декакм.(наддовгі)/діапазон хв.-100-10км/найменування частот-дуже низькі частоти/діапазон частот –

3-30кГц; км(довгі)/10-1км/низькі/30-300кГц; гектам./10³-10²м/середні/300-3000кГц; декам.(короткі)/100-10/високі/3-30МГц; м.(ультра короткі)/10-1м/дуже високі/30-300МГц; дм/100-10см/ультра високі/300-3000МГц; см/10-1см/надвисокі/3-30Гц; мм/10-1мм/надзвичайно високі/30-300ГГц; дециміліметрові/1-0,1мм/гіпервисокі/300-3000ГГц.

За хар-ми на вході і виході на: дискретні (на вході і виході дискретний сигнал), неперервні (дискретні з боку входу і не дисретні з боку виходу(і навпаки)). Такі канали наз. Дискретнонеперервними, або напівнеперервними. Всякі такі канали містять у собі неперервний канал. Зауважимо, що неперервному каналу можна передавати дискретні повідомлення і навпаки

За видом статистичних характеристик елементів: лінійні – які описуються лінійними диференціальними рів-ми та нелінійні – які описуються лінійними рівняннями при малих відхиленнях від рівноваги.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ для комплексного державного