Основи побудови телефонних мереж

3. Основні базові топології телефонних мереж та їхні особливості.

Розглянемо низку базових топологій та їхні особливості.

Т опологія ”точка – точка” є найпростішим прикладом базової топології і представляє собою сегмент мережі, що зв’язує фізично і логічно два пункти (рис. 1).

Надійність зв’язку в такому сегменті може бути підвищена за рахунок введення резервного зв’язку, який забезпечує стовідсоткове резервування, назване захистом типу 1+1. Незважаючи на всю простоту, саме ця базова топологія найбіль широко використовується при передаванні великих потоків інформації високошвидкісними магістральними каналами, наприклад, трансокеанськими підводними кабелями, які обслуговують цифровий телефонний трафік.

Деревоподібна топологія може мати різні варіанти (рис. 2).

Особливістю сегмента мережі, що має деревоподібну топологію будь-якого із зазначених варіантів, є те, що зв’язність n пунктів на рівні фізичної топології тут досягається числом ребер R = n – 1, що забезпечує високу економічність такої мережі на логічному рівні. Деревоподібна топологія знаходить застосування в локальних мережах, мережах абонентського доступу.

Т опологія ”кільце” (рис. 3) характеризує мережу, в якій до кожного пункту приєднано дві й лише дві лінії. Кільцева топологія широко використовується в локальних мережах, в сегментах міжвузлових з’єднань територіальних мереж, а також у мережах абонентського доступу. Число ребер графа, що відображає фізичну топологію, дорівнює числу вершин: R = n і характеризує порівняно невисокі витрати на мережу.

П овнозв’язна топологія (рис. 4) забезпечує фізичне і логічне з’єднання пунктів за принципом “кожний із кожним”. Граф, який включає n вершин, містить R = n∙(n – 1)/2 ребер, що визначає високу вартість мережі. Повнозв’язна топологія на логічному рівні має максимальну надійність зв’язку завдяки можливості організації великої кількості обхідних шляхів. Така топологія є характерна для територіальних мереж при формуванні сегментів базових і опорних (магістральних) мереж.

Комірчаста топологія (рис. 5). Кожний пункт сегмента має безпосередній зв’язок з невеликою кількістю пунктів, найближчих за відстанню.

Комірчасті сегменти мають високу надійність зв’язку при меншому числі ребер порівняно з повнозв’язним сегментом. Використання комірчастої топології доцільне лише в сегментах з високою концентрацією трафіка, оскільки їхня реалізація пов’язана із значними витратами.

4. Скільки потрібно керівних входів для комутаційної матриці блока просторової комутації реалізованої на а) електронних контактах; б) мультиплексорах, якщо кількість входів рівна 16, а кількість виходів 18 ?

Відповідь

Комутаційна матриця блока просторової комутації реалізована на:

а) електронних контактах; б) мультиплексорах.

1. Для комутаційної матриці блока просторової комутації реалізованої на електронних контактах потрібно к = N∙M = 16∙18 = 288 керівних входів.

б) Для комутаційної матриці блока просторової комутації реалізованої на мультиплексорах потрібно к = M = 18 керівних входів.

5. Скільки точок комутації має комутаційна матриця блоку просторової комутації, якщо кількість входів рівна 32, а кількість виходів 34 ?

Відповідь

Комутаційна матриця блоку просторової комутації має N∙M = 32∙34 = 1088 точок комутації.

6. Блок просторово-часової комутації (БПЧК) має 16 вхідних цифрових ліній та 18 вихідних. Яке число вторинних каналів ?

Відповідь

Число вторинних каналів звичайно дорівнює M + 2 = 18 + 2 = 20.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ для комплексного державного