Іспиту з предмету:
Системи передачі в електрозв’язку
ВІДПОВІДІ:
Основні показники технічного обслуговування системи передачі електрозв’язку.
Для визначення ефективності методів технічного обслуговування і порівняння їх між собою використовуються різні показники ТО. Показники ТО дозволяють оцінити витрати годині, праці і засобів на обслуговування обумовлені організацією, технологією виконання ТО, матеріально - технічним забезпеченням, кваліфікацією обслуговуючого персоналу, умовами місцевості, по якій проходити лінія передачі.
Показники ТО дають кількісну оцінку ефективності виконаних робіт по тому або іншому виду обслуговування. З їх допомогою оцінюється рівень кваліфікації технічного персоналу і якість обслуговування. Оцінка технічного обслуговування систем передачі здійснюється показниками, що характеризують його тривалість, трудомісткість і вартість. До основних з них відносяться наступні:
Середня тривалість ТО - математичне очікування тривалості одного технічного обслуговування (ремонту) цього виду за певний період експлуатації або напрацювання
Середня сумарна тривалість ТО - математичне очікування сумарної тривалості технічних обслуговуванні (ремонтів)) за визначених період експлуатації або напрацювання системи передачі. Вихідними даними для визначення цього показника являються : перелік і число видів технічних обслуговувань, число технічних обслуговувань за даний період експлуатації, середня тривалість ТО.
Середня трудомісткість ТО - математичне очікування трудомісткості одного технічного обслуговування (ремонту) цього виду за визначені період експлуатації або напрацювання. Трудомісткість вимірюється у людино-годинах.
Середня сумарна трудомісткість ТО - математичне очікування сумарної трудомісткості технічних обслуговувань (ремонтів) за визначений період експлуатації або напрацювання
Середня вартість ТО - математичне очікування вартості одного технічного
обслуговування (ремонту) цього виду за визначений період експлуатації або напрацювання
Середня сумарна вартість ТО - математичне очікування сумарної вартості
технічних обслуговуванні (ремонтів) за визначений період експлуатації або напрацювання.
Види вимірювань обладнання системи передачі в процесі обслуговування і експлуатації.
В практиці експлуатації систем передачі проводяться різні види вимірювань. Головними із них є такі:
Настроювальні вимірювання, які проводяться після монтажу апаратури. Результати цих вимірювань, які задовольняють настроювальні норми, заносять в електричний паспорт, який засвідчує придатність каналів і трактів передачі до експлуатації. Паспорт потім використовується у якості взірця, який полегшує процес контролю і знаходження несправностей у тракті передачі.
Контрольні вимірювання, проводяться з метою перевірки електричних параметрів каналоутворюючої апаратури і оцінки станів групових і лінійних трактів. Контрольні вимірювання каналів тональної частоти проводяться за двома параметрами: залишковому затуханню і напрузі сумарних завад (шумів). Вимірювання проводяться автоматично або вручну.
Профілактичні вимірювання – комплекс перевіряючих і налагоджувальних робіт, ціль яких виявити чи відповідають значення параметрів каналів і обладнання тим, які були встановлені при введенні в експлуатацію. Відсутність відповідності вказує на необхідність піднастройки. Профілактичним вимірюванням підлягають лінійні тракти і канали тональної частоти, а також резервні лінійні тракти. Вимірювання проводяться періодично (за планом) і в міру необхідності (непланові), як правило, в період найменшого завантаження системи передачі.
3. Принципи частотного розділення каналів в багатоканальних системах передачі.
При частотному розподілі каналів увесь спектр частотного діапазону, який використовує система передачі, розбивається на деяке число частотних смуг, в яких здійснюється передача вихідних інформаційних сигналів. Окремі смуги частот називаються каналами; апаратура, яка здійснює розбиття на смуги частот окремих каналів, - апаратурою каналоутворення (ущільнення) або мультиплексором. Перенесення спектрів сигналів в область частот, відведеною для передачі групового сигналу здійснюється за допомогою модуляції гармонічної несучої. При цьому може використовуватися будь-який вид модуляції аналогових сигналів. На приймальній стороні груповий сигнал розділяється за допомогою частотних смугових фільтрів на окремі спектри, відповідних індивідуальним каналам, і демодулюється. Канальні демодулятори перетворюють спектри сигналів на спектри повідомлень, призначені для одержувачів.
Частотний розподіл каналів: Суть частотного способу розподілу каналів полягає в наступному. Оскільки всякий реальний сигнал повинен містити придушену частину своєї енергії в межах обмеженого по ширині спектру частот, то при організації багатоканального зв'язку для передачі сигналів кожного окремого каналу відводиться певна ділянка загальної смуги частот, що пропускаються лінією. Таким чином, передавальний пристрій кожного відправника зобов'язаний посилати в лінію сигнали, частотний спектр яких повністю вміщується у відведену цьому каналу смугу частот.
На приймальному кінці кожного каналу зв'язку створюється сукупність напруги усіх частот, що утворюють лінійний сигнал багатоканального зв'язку. Щоб виділити напругу частот, які відображують повідомлення, що належить певному відправникові, і подавити напругу інших частот, приймальний пристрій повинен містити частотні фільтри.
Частотний фільтр кожного каналу пропустить тільки спектр частот свого каналу і не пропустить частоти інших каналів. Розподіл сигналів за допомогою частотних фільтрів називається частотним розподілом. У разі частотного розподілу умова відсутності взаємних перешкод між каналами полягає в тому, що сигнали різних каналів повинні розміщуватися в частотних смугах, що не перекриваються, тобто щоб жодна з частот цього каналу не потрапляла в смугу частот інших каналів.
При організації М-канальной зв'язку на приймальному кінці необхідно мати таку ж кількість частотних фільтрів для розподілу сигналів різних відправників. Як частотні фільтри (наприклад, в радіомовних приймачах) можуть бути використані звичайні коливальні контури і смугові фільтри.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ для комплексного державного