- •Світогляд, сутність, структура, типи.
- •Де, коли і чому виникла філософія?
- •Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії.
- •5.Розкрийте сутність міфол і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
- •Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •Розкрийте зміст і сутність філософської культури.
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності.
- •Філософія і релігія: особливості співвідношення.
- •Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва.
- •13.Філософія і наука: характер співвідношення.
- •Місце філософії у сучасній культурі.
- •Розкрийте сутність філософської проблематики.
- •Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Існує точка зору, що філософія – це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •Порівняйте східну і західну парадигми філософування.
- •Порівн філ Платона і Аристотеля й обґрунтуйте свої висновки.
- •20. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя та Відродження.
- •Основні риси і особливості середньовічної філософії.
- •22.Основні риси і проблем філософії Відродження.
- •Утвердження основ класичного типу раціональності у філософії Нового часу (хуіі-хуііі ст.)
- •Проблема пізнання і субстанції в філософії хуіі ст.
- •26.Пробл методу пізн у філ поглядах Бекон, Декарта.
- •Що означають поняття „теїзм”, „деїзм”, „пантеїзм” і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, які представляють ці позиції.
- •Основні риси філософії Просвітництва.
- •Нім класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •Охарактеризуйте протиріччя між методом і с-мою Гегеля.
- •31.Зміст,сутність антроп. Матеріалізму Фейєрбаха?
- •Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •Сцієнтизм та антисцієнтизм у ф хх ст.
- •Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •36.Філ психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •Проблема людини у філософії хх ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди г. Сковороди
- •Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •Проблема буття та її місце в філософії.
- •Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії.
- •Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •Філософське розуміння простору і часу.
- •Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •Проблема духовності в філософії.
- •Свідомість: сутність та властивості.
- •Свідомість як філософська проблема.
- •Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •Самосвідомість: її природа та специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання
- •Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •Пізнання і теорія істини.
- •Наука як соціально-культурний феномен.
- •Форми і методи наукового пізнання.
- •Розкрийте суть і співвідношення понять „парадигма”, „наукова революція”.
- •Наука та основні закономірності її розвитку.
- •Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •Технократизм та технократичне мислення.
- •Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.
- •Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •Природа – людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •Суспільство як цілісна с-ма.
- •Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •Історичність буття суспільства.
- •Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •Проблема прогресу та сенсу історії.
- •Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •Глобальні проблеми суч.І майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •Проблема свободи: філософський аналіз.
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •В чому суть вчення в. Вернадського про ноосферу.
- •Філософське тлумачення техніки.
- •Філософське осмислення проблеми співвідношення культури і цивілізації.
- •Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
Принцип
техніки полягає у цілеспрямованому
перетворенні природи, різних матеріальних
сис-м для реалізації людських цілей.
Це здійснюється в поступовому переході
від органічногожиття до організаційного
і конструктивно-
Го.
В технічному знанні ціниться завершеність,
надійність, ефективність та економічність,
тоді як науці основними х-тиками є
глибина, точність та істиність.Тенденції
(природа і техніка)взаємодії людини і
техніки виражаються через поняття
детермінізм. Це втілюється в теоріях
індустріального та постіндустрі-
ального
сусп., веде до технократизму(влада
техніки)-світоглядна позиція, що виходить
з ідеї необхідності домінування техніки
над іншими сферами соц. Буття. Технократизм
зявляється в60-70- р.р. (Гелбрей
Практика-доцільна
діяльність людей,перетворення обєктивної
діяльності.
Практика
включає в себе перетворення людиною
природи і суспільства,людини як у
фізичному так і в інтелектуальному
аспектах,медицини,самої себе.
Види
практики: виробнича,соц.-історична,наукова.
Роль
практики:
є
основою і джерелом пізнання;
є
рушійною силою пізнання;
є
метою,ціллю пізнання;
є
критерієм істиності пізнання,бо
будь-яке знання перевіряється практикою
і якщо практика підтверджує знання то
вона є істинним.
Логіка
це вчення про правильні форми мислення.
Логічнй метод встановлення істини
шляхом виявлення подальших суперечностей
противника у суд-
женнях.
Діалектика ширша, може порвнюватися з
логікою – це світоглядна позція і
відповідний їй метод пізнання і
практичної дії.
Логіка
важлива частина Гегелівської системи
– це вчення про сутність речей. Закони
логіки 1)закон єдності – боротьби
протилежностей 2)закон взаємного
переходу кількісних і якісних змін
3)закон заперечення заперечень
Логіка
це вчення про правильні форми мислення.
Логічнй метод встановлення істини
шляхом виявлення подальших суперечностей
противника у суд-
женнях.
Діалектика ширша, може порвнюватися з
логікою – це світоглядна позція і
відповідний їй метод пізнання і
практичної дії.
Логіка
важлива частина Гегелівської системи
– це вчення про сутність речей. Закони
логіки 1)закон єдності – боротьби
протилежностей 2)закон взаємного
переходу кількісних і якісних змін
3)закон заперечення заперечень
Людина
вступє як особа, випадкловий індивід,
потім як соціальний індивід соціальна
спільність. Людина ніби вбирає в себе
всю баготоманітність соціальних звязків
і віднсин. Суть особливої особи становить
її соціальна якість Мартін Бубер
пібкреслює що “Особа бачить саму себе.
Індивідуальність зайнята своїм моє:
мій характер, моя раса, моя творчість
і мій геній.” . Отже для особи характерне
твердження: я є але індивідуальність
я така. Оскард Уальд твердить що душа
людини не пізнана: “ти сам – остання
із своїх таємниць”. Людське буття ми
розглядаємо як буття свободи яке
здійснюється в діапазоні визначеностей:
дійсність, можл- ивість,
вибір людей які народжуються, Бог Вклав
зародки найрізноманітнішого життя і
залежно ві того, як кожен про них дбає,
вони виростуть і дадуть свої плоди в
ньому. А “за плодами їх – пізнаєте їх”.
Живучи власним життя, людина сама
творить свою подобу, виберає себе, а
вибираючи – творить все загальне все
людське.
З
питанням про смерть та безсмертя
органічно пов’язане питання про сенс
людського існування. З усвідомленням
себе у якості особистості, а тим більше
– індивідуальності, людину починає
хвилювати питання: чи є у процесі
людських народжень і смертей якийсь
вищий сенс, ніж просто продовження
тваринного життя у зміні популяції.
Отже знаходження сенсу буття – це
питання не лише самопізнання людини,
а й її самоздійснення. Як звичайно,
питання про сенс - це питання про
існування у людини таких життєвих
цінностей, орієнтирів, ідеалів, принципів
пі дякі вона може підводити більшість
ситуацій або вирішень, з якими стикається
у житті. Питання про сенс передбачає
наші вміння оцінювати реальні події
та явища власного життя, тобто вміння
оперувати як стратегічним життєвими
цінностями, принципами та орієнтирами,
так і знаннями про життя, дійсність,
людину. Звідси стає зрозумілим, що сенс
– це виключно людське явище. Ясно також
і те, що поза людиною з її життєвими
прагненнями, інтересами, жаданнями,
сенсом її існуванн, а тому стає зрозуміла
філософська теза про те, що саме людина
наділяє дійсність сенсами, хоча сама
ця дійсність постає умовою і підставою
для смислового відношення. Найпростішою
відповіддю на питання про те в чому
полягає сенс життя, може слугувати
така: у тому за що ви згідні віддати
своє життя. Існує достить поширена теза
про те що вищий сенс людського життя
полягає у пошуку та продукуванні сенсів.
Насправді сенсом людського буття може
постати майже все з чим людина стикається
у житті. І в цьому зокрема проявляється
справжня невичерпність
Технократизм та технократичне мислення.
Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
Проблемність людського буття: філософське осмислення.
Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення і подолання.
Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.
Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.