57.Суть та менеджмент диверсифікації робочої сили в організаціях.

Диверсифікація є у групі або організації якщо її учасники відрізняються один від одного за однією або більше важливими ознаками,такими як вік,стать або етнічна належність.Одним із ключових елементів менеджменту диверсифікації стосується питань які залежать від самих людей.Розуміння є безперечно головним.Незважаючи на те що до людей потрібно ставитися справедливо й однаково, менеджери повинні знати що відмінності все ж є.Треба зрозуміти поглядиінших, важливе також толерантне ставлення.Проте якщо менеджери і навчаться розуміти диверсифікацію та прагнутимуть ладнати з іншими,вона все ж не зможуть сприймати деякі аспекти поведінки інших людей.Проблеми диверсифікації є,оскільки люди бояться не хочуть відкрито обговорювати їх.Важливу роль у менеджменті диверсифікації відіграють окремі люди,та все ж головну роль у цьому процесі повинна відігравати організація.Вихідним моментом у менеджменті диверсифікації є стратегія,яку приймає організація і яка впливає на ставлення до людей.Інший аспект організаційної політики є те,як організація вирішує і реагує на проблеми,що випливають з диверсифікації.Організації можуть сприяти менеджменту диверсифікації через низку поточних практичних методів і процедур.Досвід багатьох організацій свідчить,що навчання з диверсифікації є ефективним засобом для менеджменту диверсифікації і мінімізує пов’язані з нею конфлікти.Він є специфічним методом,який застосовують з метою полегшення співпраці членів організації на диверсифікованому робочому місці.Та все ж головний тест на спроможність організації вирішувати проблеми диверсифікації- це рівень культури.Поки нема переконливого розуміння важливості диверсифікації,вона ніколи нестане інтегральною складовою організаці.

59. Операційний контроль – вид контролю при якому зосереджують увагу на процесах, які організація використовує для трансформування ресурсів у продукцію або послуги.

Операційний контроль проводиться на таких етапах виробництва: 1. попередній контроль (увага до затрат організаційної системи); 2. поточний контроль (увага до того, як затрати трансформуються у випуск); 3. підсумковий контроль (увага до випуску організаційної системи).

Попередній контроль – стосується ресурсів (фінансових, матеріальних, людських, інформаційних), які організація бере із середовища. Його здійснюють на вході у систему організації та реалізують через правила, поведінку, процедури.

Поточний контроль – це перевірка відповідності стандартів якості чи кількості продукції (послуг) під час фактичного трансформаційного процесу. Його реалізують у процесі виробничо-господарської діяльності, значною мірою він залежить від якості зворотного зв’язку.

Підсумковий контроль – зосереджений на моніторингу випуску або результатів діяльності організації після завершення трансформаційного процесу. Він необхідний для врахування організацією його результатів для можливих майбутніх ситуацій, а також для забезпечення мотивації.

60.Неформальні комунікації в організаціях

У багатьох випадках значна частина комунікацій в організаціях оминає ці офіційні канали і використовує кілька неформальних методів. Звичайні форми неформальних комунікацій в організаціях – це непідтверджені повідомлення і чутки, менеджмент "нишпорки" та несловесні комунікації.

Система непідтверджених повідомлень і чуток - це неформальна комунікативна система, яка може поширюватися по цілій організації. Вона є у будь-якій організації, за винятком дуже малої; може мати різновиди. Єдиної думки щодо достовірності інформації цієї системи немає, проте дослідження щораз більше підтверджують її значну достовірність, особливо якщо інформація грунтується на фактах, а не на спеку­ляціях. Несловесні комунікації - це обмін інформацією без слів або за допомогою слів з підтекстом. Вони є дуже впливовою, однак малозрозумілою формою комунікацій н організації, оскільки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тіла, фізичні контакти та жсстн. Дослідженням виявлено, що 55% змісту повідомлення передає вираз обличчя і а постава тіла, інші 38% залежать від інтонації, а слова самі по собі відображають лише 7% змісту повідомлення-". Визначено три види несловесних комунікацій, які застосовують менеджери - уявлення, оточення та мова жестів²'. У цьому контексті уявлення-це слова, які люди вибирають для висловлення однієї думки.

Важливу роль у несловесних комунікаціях також відіграє оточення - приміщен­ня. умови роботи та інші елементи. Багато написано про символи влади в організа­ціях. Розміри та розташування офісу, меблі в офісі, доступність особи в офісі дають корисну інформацію.

Третьою формою несловесних комунікацій є мова жестів²". Відстань, на якій ми стоїмо від когось під час розмови, теж мас значення. Мова очей також е ефективним засобом несловесних комунікацій. Інші види мови жестів - цс рухи тіла і рук, паузи в розмові, стиль одягу.

61. Фінансовий контроль – це вид контролю, який базується на використанні контрольної функції фінансів і таких вартісних економічних категорій як госпрозрахунок, кредит, дохід, ціна, собівартість і т.д.

В процесі фінансового контролю здійснюється перевірка виконання господарських і фінансових планів-прогнозів, дотримання режиму економії, стану збереження власності, раціональності і ефективності використання засобів, які є в господарстві.

Основними задачами фінансового контролю є перевірка:

виконання планів-прогнозів господарської діяльності;

виконання завдань по доходах, витратах, приросту і використанню власних оборотних засобів;

витрати грошових і матеріальних засобів в границях встановленими фінансовими планами-прогнозами і кошторисами з максимальною економією і ефективністю;

стану розрахунків з фінансовими органами, банками, дебіторами і кредиторами, витрати фонду заробітної плати.

Фінансовий контроль зводиться до виконання таких задач:

виявлення результатів і якості роботи організацій (підприємств).

Сприяння на організації (підприємства) усунення надостатків в господарсько-фінансовій діяльності.

Головним у фінансовому контролі є не виявлення, фіксування порушень, незаконних витрат засобів і безгосподарності, а попередження запобігання.

Види фінансового контролю:

внутрівідомчий фінансовий контроль;

внутрігосподарський контроль.

Внутрівідомочий інансовий контроль здійснюють вищестоячі організації по відношенню до нищестоящих. Контроль здійснюється такими службами: контрольно-ревізійними управліннями, фінансовими відділами і іншими службами. Внутрігосподарський контроль має велике значення, контроль організується в середині кожного підприємства, установи, організації.

62. Головна ідея теорії справедливості полягає в тім, що в процесі праці людина постійно порівнює те, як були оцінені її дії чи заслуги, з тим, як були оцінені дії та заслуги інших. І на підставі цього порівняння залежно від того, задоволена вона такою оцінкою чи ні, людина змінює характер своєї поведінки. Розгляньмо докладніше певні ключові терміни та положення цієї теорії. Сприйнята винагорода індивіда — суб’єктивна оцінка індивідом загальної суми винагород, отриманих ним за результатами діяльності.  Сприйнята винагорода інших — суб’єктивна оцінка суми всіх винагород, які, на думку індивіда, отримали окремі люди і групи людей, з якими індивід себе порівнює.  Сприйняті витрати індивіда — оцінка людиною того, яких зусиль вона докладала для виконання певних дій і отримання результатів. У цю оцінку включаються не тільки безпосередні трудові зусилля, а й такі персональні характеристики, як кваліфікаційний рівень, вік, тривалість роботи в організації, соціальний статус тощо. При цьому індивід, що здійснює порівняльну оцінку, сам формує набір складових свого внеску незалежно від думки інших. Сприйняті витрати інших — уявлення індивіда про сукупну величину зусиль, докладених особами, з якими він себе порівнює. Норма — відношення сприйнятих витрат до сприйнятої винагороди. Розглядаються два види норм, а саме: норма як відношення сприйнятої винагороди індивіда до сприйнятих власних витрат і норма як відношення сприйнятої винагороди інших до сприйнятих витрат інших. Теорія справедливості стверджує, що для людини принципово важливим є співвідношення її норми з нормою інших. Якщо норми, за оцінкою індивіда, однакові, то навіть за винагороди, що не повністю задовольняє його потреби, він відчуває задоволення, оскільки в цьому разі всі мають однакове співвідношення винагород і витрат. Якщо ж норма індивіда нижча, то він уважає, що сталася несправедливість.

63. Організації можуть використовувати різні види інформаційних систем. Ми розглянемо шість найпоширеніших видів - опсраційно-виконавчі системи, базові інформаційні системи менеджменту, системи підтримки рішень, адміністративні інформаційні системи, інтранет-мережі та експертні системи.

За допомогою операційно-виконавчої системи (ОВС) викопують рутинні та поточні операції в системі бізнесу. Іншою популярною формою інформацій­ного менеджменту є інформаційна система менеджменту (ІСМ). ІСМ збирає дані, організовує і систематизує їх у формі, зручній для функційних менеджерів, а тоді забезпечує цих менеджерів інформацією, яка потрібна їм для роботи. ІСМ для вироб­ничої фірми може бути у вигляді комп'ютеризованої систему обліку, яка реєструє як замовлення, так і наявність запасів. Система підтримки рішень (СПР) набуває остан­нім часом щораз більшої популярності. Воня може автоматично знайти, опрацювати та підсумувати інформацію, потрібну менеджерам для специфічних рішень. Крім гого, СПР значно гнучкіша від традиційної ІСМ. Адміністративна інформаційна сис­тема (А/С) належить до нових форм інформаційних систем. Вона призначена для спеціальних потреб опрацювання інформації менеджерами вищого ріння

Експертні системи також стають щораз практичнішими. Вони створені для дублювання або, щонайменше, імітації процесу мислення людини. Експертну систему створено за принципом визначення усіх можливостей "якщо-тоді", які стосуються конкретної ситуації. Ці можливості формують базу знань для системи.