2. Загальна х-ка к України

3. Заг х-ка “Декларації про держ. Суверенітет України”

4. Заг х-ка концепції судової реформи в Україні

28 квітня 1992 року було прийнято Концепцію судово-правої реформи, яка передбачала вдосконалення судової системи: утворення Конституційного Суду, утворення спеціалізованих судів, введення апеляційних судів та побудову органів суддівського самоврядування. За цей проміжок часу неодноразово вносилися зміни в Закон України "Про судоустрій". Найбільш істотні відбулися 21 червня 2001 року, на основі яких стало можливим удос­коналення процесуальних кодексів, тобто тих нормативних актів, що регламентують процедуру розгляду справ. Вагомим внеском у розбудову судової системи України можна вважати прийняття 7 лютого 2002 року нового Закону України "Про судоустрій України".

5. Законодавчі джерела курсу “споу”

а) норми — принципи (засади) діяльності суду, правоохорон­них та правозахисних органів;

б) норми — комплекси з окремих напрямів діяльності;

в) норми — гарантії здійснення судової, правоохоронної та правозахисної діяльності;

г) норми — гарантії правового та соціального захисту суб'єк­тів судової, правоохоронної та правозахисної діяльності¹.

Цей підхід до систематизації дає можливість виділити такі нормативно-правові акти:

А) Законодавство про конституційні (загальні) засади діяль­ності суду, правоохоронних та правозахисних органів.

Б) Законодавство з окремих напрямів діяльності суду, право­охоронних та правозахисних органів:

правосуддя;

прокурорська діяльність;

виявлення та розслідування злочинів;

охорона державної безпеки та правопорядку;

юридичний захист, адвокатська діяльність.

В) Законодавство, що закріплює державні гарантії здійснен­ня судової, правоохоронної та правозахисної діяльності.

Г ) Законодавство, за яким встановлюється правовий та со­ціальний захист працівників суду, правоохоронних та правозахисних органів.

Законодавчі акти про конституційні (загальні) засади діяльності суду, правоохоронних та правозахисник

органів

Конституція України.

Кримінальний кодекс України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Господарський процесуальний кодекс України.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Цивільний процесуальний кодекс України.

Загальна декларація прав і свобод людини і громадянина. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

Законодавство з окремих напрямів діяльності судових, правоохоронних та правозахисник органів

а) правосуддя та його державне забезпечення:

Конституція України,

Кримінальний кодекс України,

Цивільний кодекс України,

Кодекс України про адміністративні правопорушення)

(Г_осподарський процесуальний кодекс України,

Кримінально-процесуальний кодекс України,

Цивільний процесуальний кодекс України,

закони України "Про Конституційний Суд України", "Про

господарські суди", "Про судоустрій", "Про державне виконавче провадження";

б) прокурорська діяльність:

Закон України "Про прокуратуру України", постанови Вер­ховної Ради України "Про затвердження Положення про класні чини працівників прокуратури України" та "Про затвердження дисциплінарного статуту прокуратури України" та інші;

в) виявлення та розслідування злочинів: Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України,

Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові заходи боротьби з організованою злочинністю", "Про державну податкову службу в Україні", "Про попереднє ув'язнення" та інші;

г) охорона державної безпеки та правопорядку:

закони України "Про Раду національної безпеки і оборони", "Про СБУ", "Про-боротьбу з -корупцією", "Про. міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ", "Про державну митну службу", "Про державний кордон України", "Про Прикордонні війська

Про адміністративний на­глядна особами, звільненими з місць позбавлення волі", "Про ор­гани і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх", "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин Хпрекурсорів та зловживанню ними", Указ Президента України "Про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю", постанова Кабінету Міністрів України "Про застосування спеціальних засобів при охороні гро­мадського порядку в Українській РСР" та інші; д) юридичний захист, адвокатська діяльність: закони України "Про-адвокатуру", "Пр» Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про нотаріат", "Про звернення громадян", розпорядження Президента України "Про Положення про Міністерство юстиції України " та інші.

Законодавство, що встановлює гаранти здійснення судової, правоохоронної та правозахисної діяльності

Державні гарантії здійснення судової, правоохоронної і пра­возахисної діяльності проголошуються у законах, які стосуються окремих напрямів такого роду діяльності, та у спеціальних щодо зазначеної теми законах:

закони України "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про. забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про державну службу", "Про джерела фінансування органів державної влади", "Про Вищу раду юстиції України", "Про адвокатуру", "Про судо­ву експертизу", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попередньо­го слідства, прокуратури і суду", "Про державне виконавче про­вадження", "Про-ааетееувашія амністії", "Про державну таємницю» "Про організаційно-правові заходи боротьби з організова­ною злочинністю", "Про звернення громадян", розпорядження Президента України "Про Положення про Міністерство юстиції України " та інші.

Законодавство, за яким встановлюється правовий та соціальний захист працівників судів, правоохоронних та правозахисник органів Правовий та соціальний захист працівників судів, правоохо­ронних та правозахисних органів регламентується законами про конкретні суди, правоохоронні та правозахисні органи, а також законодавством, яке поширюється на сферу державної служби або стосується статусу працівників судів і правоохоронних органів: закони України "Про статус суддів", "Про органи суддівсько-1 го самоврядування", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про прокуратуру, "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про адвокатуру", "Про Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини", "Про нотаріат", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб началь­ницького і рядового складу органів внутрішніх справ", Положен­ня про порядок комплектування, матеріально-технічного, вій-; ськового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спе-іціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства органів внутрішніх справ України, Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів Служби безпеки України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю України та інші.

Характеристика законодавства про конституційні (загаль­ні) засади діяльності судів, правоохоронних та правозахисних органів. Правовий простір діяльності судів, прокуратури, міліції, служби безпеки, митниці, прикордонних військ, нотаріату, орга­нів юстиції та адвокатури охоплює практично всі галузі законо­давства.

Законодавчі чинники зосереджуються у політико-правових документах, в яких проголошується державна концепція право­охоронної діяльності, її конституційні засади, програма боротьби зі злочинністю, державні рішення з питань внутрішньої політики, охорони правопорядку та забезпечення стану законності.

Система правоохорони будується на двох рівнях — публічно-правовому та індивідуально-правовому.

На публічно-правовому рівні охоронна діяльність держави охоплює захист широкого кола громадян, їх конституційні права, законні інтереси фізичних і юридичних осіб. У Конституції України значна частина статей, зокрема статті 3, 5, 6, 8, 13—19, 21-68, 76, 78, 80, 81, 85, 87-89, 92, 95, 98, 101, 105-108, 111, 116, 119, 121—131, 145, 147—153 так чи інакше стосуються різних ас­пектів державної охорони.

Найбільший обсяг повноважень у публічній охоронній сфері має Президент України як глава держави, гарант державного су­веренітету, Верховний Головнокомандувач, політичний керівник Ради національної безпеки і оборони України. Йому належить право призначати суддів (вперше), Генерального прокурора, тре­тину складу Конституційного Суду України, членів Кабінету Мі­ністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій. Крім того, Пре­зидент здійснює помилування.