Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тактика огляду та освідування.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
49.95 Кб
Скачать

Тактика огляду та освідування

  1. Поняття, сутність, різновиди огляду та його значення як способу одержання доказів у кримінальному провадженні. Роль спеціаліста при проведенні огляду.

Успішне розкриття злочинів, викриття злочинців значною мірою залежить від своєчасного, умілого проведення початкових слідчих дій, насамперед, огляду місця події.

    При збиранні доказів на стадії досудового слідства особа, яка проводить дізнання, слідчий і прокурор можуть проводити слідчі огляди.

    Отже, слідчий огляд – це самостійна слідча дія чи складова частина інших слідчих дій, в ході якої слідчий за участю вказаних у законі осіб виявляє, безпосередньо сприймає, досліджує, оцінює і фіксує стан, властивості та ознаки ма¬теріальних об'єктів, пов'язаних з розслідуваною подією, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для встановлення істини по справі.

    Сутність слідчого огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою органів відчуття переконується в існуванні та характері фактів, що мають доказове значення.

    Процесуальні основи слідчих оглядів.

    Порядок проведення слідчого огляду регламентований статтями 190, 191, 192, 193, 195 КПК України.

    Огляд, як слідча дія, характеризується наступними процесуальними вимогами:

    1. Слідчий огляд проводиться спеціально уповноваженими на те особами - співробітником органу дізнання, слідчим, прокурором або судом особисто;

    2. Слідчий огляд проводиться після порушення кримінальної справи, але деякі види слідчого огляду (огляд місця події) можуть проводитися у невідкладних випадках до порушення кримінальної справи. Це випадки, коли маються сліди, що дозволяють висунути версію про вчинений злочин. Після закінчення огляду, за наявності до того підстав, кримінальна справа повинна бути порушена негайно (ч. 2 ст. 190 КПК України);

    3. Проводиться огляд в присутності двох понятих, як правило, удень;

    4. Для участі в огляді може бути запрошений спеціаліст;

    5. При огляді трупа обов'язкова присутність судового медика, а у його відсутності - лікаря (ч. 1 ст. 192 КПК України);

    6. Огляд об'єктів слідчий проводить, як правило, за місцем їх виявлення, і тільки у тих випадках, коли для такого огляду необхідний тривалий час або необхідні спеціальна апаратура, інструменти або матеріали, або спеціальні умови - за місцем провадження досудового слідства;

    7. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою власника огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді (ч. 5 ст. 190 КПК України);

    8. При проведенні слідчих оглядів можуть бути застосовані технічні засоби. 

    При проведенні слідчих оглядів слідчий повинен суворо дотримуватися вимог законності. Не допускаються дії, які принижують гідність особи або є небезпечними для здоров'я учасників огляду. В деяких випадках слідчий може застосувати заходи щодо попередження розголошення результатів огляду.

Види слідчих оглядів.

На сьогоднішній день існує багато видів слідчих оглядів. У залежності від ситуації що склалася, процесуальних, тактичних, психологічних умов проведення, кожен слідчий огляд має свої особливості, які і будуть викладені у даному розділі наукової роботи. Спочатку потрібно зазначити класифікацію видів слідчих оглядів яка закріплена в законодавстві:

  • За суб'єктом: слідчий, прокурорський ,судовий та огляд органом дізнання;

  • За об'єктами огляду виділяють: - огляд місця події; - огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події; - огляд предметів (речових доказів); - огляд документів; - огляд трупа; - огляд тварин; - огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину. - огляд тіла живої людини (освідування) зазначено окремою статтею в КПК.

  • Проте ця класифікація значно розширюється науковій літературі, але в різних напрямках:

  • Класифікація за об’єктом доповнюється наступними видами: - огляд транспортних засобів; - огляд слідів; - огляд трупа при ексгумації, теж має свої особливості;

  • За обсягом: основний і додатковий;

  • За відомою інформацією про подію: об’єктивний та суб’єктивний (існують версії);

  • За послідовністю проведення розрізняють два види слідчого огляду: початковий і повторний. Початковий огляд — це перший огляд слідчим певного об'єкта. Повторний огляд – наступний огляд об'єкта, який раніше оглядався.

  • В залежності від участі спеціаліста: простий та кваліфікований.

Значення огляду місця події визначається низкою особливостей цього слідчої дії. Найважливіші з цих особливостей полягають у наступному. Огляд місця події дозволяє слідчому безпосередньо в тому місці, в якому, як правило, скоєно злочин, вивчити обстановку і обставини злочину. У ряді випадків обстановка і обставини скоєного злочину можуть бути встановлені й іншими слідчими діями. Однак безпосередність сприйняття і спостережень в значно більшій мірі забезпечується при огляді місця події. Крім того, на місці події зазвичай залишаються численні матеріальні наслідки злочину у вигляді різних слідів і речових доказів. При вмілому і ретельному виявленні і фіксування цих слідів і речових доказів, слідство отримує численні і важливі докази, що дозволяють розкрити злочин і викрити злочинців.

Порядок участі спеціаліста в слідчих діях, в тому числі в огляді місця події, визначений ст. 128 КПК України. Слідчий має право запросити до участі в огляді співробітника спеціальних криміналістичних підрозділів, спеціаліста-криміналіста, судмедексперта, інженера з техніки безпеки, гірничої справи, електротехніки, хімії, взагалі будь-якого громадянина, аби його знання відповідали об'єкту дослідження. Спеціаліст за вибором слідчого залежно від характеру події злочину повинен бути заздалегідь попереджений про те, що він потрібен.

Слідчий доручає спеціалісту дослідити речові докази в межах своєї компетенції з метою виявлення слідів, їх фіксації, вилучення, опису та інтерпретації з урахуванням спеціальних знань.

Спеціаліст може застосовувати спеціальні лабораторні методи дослідження, обов'язково пояснивши перед тим всім учасникам огляду потрібні методи і засоби, детально описувати тактику їхнього застосування та одержані результати. Будь-яких висновків у протоколі щодо виявлених слідів спеціаліст не має права робити. Такі висновки слідчий використовує для вибору тактичних прийомів огляду, висунення слідчих версій, планування розшуку злочинця та встановлення інших обставин.

У процесі огляду місця події можуть бути здійснені експрес-до-слідження окремих слідів або речових доказів, які вимагають застосування спеціальних засобів (проби на наявність крові у плямах, що нагадують кров'яні; прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів тощо).

Слідчому у процесі огляду місця події необхідно з'ясувати такі питання:

- характер події, що мала місце;

- чи на місці огляду відбувся злочин;

- шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх відходу (це важливо для організації розшуку злочинців і виявлення слідів за межами місця події);

- скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;

- час вчинення злочину;

- який час злочинці перебували на місці;

- як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони торкалися;

- якими знаряддями або засобами діяли злочинці;

- яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

- які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їх одязі;

- хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події. Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідкових зв'язків дозволяють виявити так звані негативні обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про закономірний розвиток подій. Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи:

- пов'язані з відсутністю слідів, які у зв'язку з аналізом обставин мають бути;

- пов'язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх.

До числа негативних обставин також можуть бути віднесені і такі: невиправдано ускладнена картина події (безліч розкиданих речей, що не викликано метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.