5. Особливості тактики освідування.

Освідування – це слідча дія, яка проводиться на підставі обов'язкової для освідуваної особи мотивованої постанови слідчого самим слідчим або за його дорученням лікарем у присутності понятих однієї статі з освідуваною особою з метою встановлення на її тілі слідів злочину або особливих прикмет.

Освідування з метою встановлення наявності або відсутності слідів злочину у вигляді тілесних ушкоджень проводиться слідчим особисто тоді, коли немає необхідності застосовувати спеціальні знання. Якщо ж необхідно визначити характер слідів злочину і механізм їх утворення, локалізацію і давність, отримати відповідь на інші питання, які вимагають спеціальних знань, то необхідно провести судово-медичне освідування за правилами, встановленими ч. 2 ст. 193 КПК України.

Освідування як і огляд місця події відноситься до невідкладних слідчих дій, оскільки зволікання з його проведенням може привести до втрати доказів внаслідок дії особи, яка підлягає освідуванню, направлених на знищення слідів злочину, а інколи й особливих прикмет.

До особливих прикмет відносяться:

а) особливості, аномалії анатомічної будови тіла людини природжені (наприклад, шість пальців на ногах, вкорочення однієї із ніг тощо), а також і такі, що утворилися в період життя (післяопераційний рубець, горб, викривлення хребта тощо);

б) особливості, аномалії функціонального характеру (особливості ходи, жестикуляція, міміка);

в) родимі плями, бородавки; татуювання, сліди травм, а також сліди видалення особливих прикмет;

г) ознаки, які можуть вказувати на професію або звички особи (мозолі на руках, які утворилися в результаті роботи визначеного виду).

Проведення слідчого освідування складається з трьох етапів: підготовчого, робочого і заключного.

Підготовка до проведення освідування включає в себе:

- прийняття рішення про проведення освідування;

- планування дій, які пов'язані з проведенням освідування;

- створення необхідних умов для успішного проведення освідування.

Щодо підготовчих дій, які безпосередньо передують проведенню освідування, то вони складаються з того, що слідчий:

- видаляє з приміщення, де буде проводитися освідування, всіх сторонніх осіб;

- запрошує учасників освідування;

- засвідчується в особистості освідуваної особи;

- зачитує постанову про призначення освідування;

- роз'яснює цілі і задачі освідування;

- роз'яснює права і обов'язки кожного учасника слідчої дії;

- попереджає спеціаліста про відповідальність або ухилення від виконання своїх обов'язків і про недопущення дій, здатних принизити гідність освідуваної особи або причинити шкоду її зоров'ю;

- попереджає понятих про недопустимість розголошення відомостей, які стануть відомі їм у ході освідування, а також про недопущення дій, які принижують гідність освідуваної особи або таких, що можуть заподіяти шкоду її здоров'ю;

- розкриває у загальному вигляді процедуру проведення освідування і послідовність проведення дій;

- з'ясовує в учасників слідчої дії, чи не бажає хто з них заявити які-небудь клопотання або зробити заяви;

Зазначені положення підготовчих дій освідування є умовними, тому що вони можуть змінюватися в залежності від характеру розслідуваного злочину, обставин його вчинення, особливостей освідуваної особи, і інших факторів.

Робочий етап освідування заключається у безпосередньому огляді тіла живої людини. Якщо для встановлення особливих прикмет або слідів злочину необхідно оглянути частини тіла людини, які закриті одягом, то слідчий пропонує освідуваній особі роздягнутися повністю або зняти визначені предмети одежі.

У випадку відмови освідуваної особи виконати ці дії слідчий за допомогою співробітників органу дізнання проводить освідування у примусовому порядку.

Якщо освідування проводиться з метою встановлення особливих прикмет, то слідчий може обмежитися оглядом тих ділянок тіла освідуваної особи, на яких можуть знаходитися прикмети, що відшукуються. У тих випадках, коли метою освідування є встановлення слідів злочину, тіло освідуваної особи піддається суцільному огляду: спочатку необхідно оглянути відкриті частини тіла, а потім ті частини тіла, які закриті одягом.

При проведенні такого роду освідування необхідно неухильно дотримуватися вимог ч.3 ст. 193 КПК України, згідно яких слідчий не повинен брати участь (бути присутнім) при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов'язано з необхідністю оголення освідуваної особи. Ця вимога може бути виконана двома способами: доручити проведення освідування судово-медичному експерту або лікарю чи просити прокурора (начальника слідчого відділу) про те, щоб він дав вказівку про проведення даної слідчої дії слідчому тієї ж статі, що і освідувана особа. Необхідно враховувати, що поняті у даному випадку повинні бути однієї статі з освідуваною особою.

Для виявлення слідів злочину можуть застосовуватися лупа, освітлювані прилади та ін. Виявлені сліди злочину необхідно пред'явити понятим і зафіксувати відповідним чином у протоколі.

З метою виявлення частин різних речовин, які могли потрапити на освідувану особу з місця події або з осіб, які могли з нею контактувати, необхідно старанно оглянути поверхню за вушними раковинами, носову порожнину, нігті та піднігтьові щілини освідуваної особи, а також інші місця найбільш ймовірного збереження частин різних речовин.

Освідування доцільно сполучати з оглядом одягу освідуваної особи, оскільки при вчиненні злочину сліди злочину, як правило, локалізуються і на тілі, і на одязі, причому на останній навіть більше. Саме на одязі можуть знаходитися різні мікрочастини, залишатися плями рідких речовин. Тому, зрозуміло, що в ході освідування дослідження тіла і огляд одягу будуть проводитися одночасно, особливо тоді, коли сліди, які мається на одягу мають певний "відбиток" на тілі.

Якщо при освідуванні оглядається одяг, документ про проведення всіх цих дій має назву «протокол освідування і огляду одягу».

Заключний етап освідування заключається у фіксації ходу і результатів проведення цієї слідчої дії. Основним способом фіксації є протокол, який необхідно скласти за загальними вимогами ст. 85 КПК України.

Виявлені сліди злочину і особливі прикмети фіксуються шляхом описання в протоколі освідування, фотографування, креслення, замальовування, складання планів, схем.

Сліди, на відмінність від особливих прикмет, необхідно не тільки фіксувати, але і вилучити для залучення до протоколу в якості речового доказу по справі, а рівно наступного дослідження в ході експертизи.

Поверхневі сліди-нашарування у вигляді плям крові, сперми, інших виділень організму людини, а також залишені брудом, фарбою, іншими барвниками можуть бути вилучені за допомогою марлевого тампону або куска гігроскопічної вати, який змочений у спирті або дистильованій воді, після чого вони просушуються і упаковуються.