- •Предмет та система курсу “споу”
- •Загальна х-ка к України
- •Законодавчі джерела курсу “споу”
- •Поняття судової влади та її ознаки
- •Поняття правосуддя та його основні риси
- •Форми правосуддя
- •Поняття та система принципів правосуддя
- •Принципи правосуддя, які закріплені в ку
- •Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом
- •Здійснення правосуддя тільки судом
- •Незалежність суддів та підкорення їх лше закону
- •Колегіальний та одноособовий розгляд справ у суді
- •Гласність судового розгляду
- •Мова судочинства
- •Забезпечення обвинуваченому прав на захист
- •Поняття судової системи. Судова ланка. Судова інстанція
- •Вимоги, що ставляться до кандидатів у судді
- •Гарантії незалежності суддів
- •Кваліфікаційні комісії суддів
- •Склад ксу та його повноваження
- •Порядок утворення, структура та повноваження Верховного су
- •Пленум всу, його склад повноваження
- •Права та обовзки голови всу
- •Склад і компетенція апеляційних суддів
- •Система та компетенція військових судів
- •Склад і компетенція районного суду
- •Порядок формування та компетенція міжрайонного суду
- •Права та обовязки голови міжрайоннго суду
- •Склад та порядок обрання вищого господарського суду України
- •Система господарських судів України
- •Понятття прокурорського нагляду, його завдання
- •Принцип організації і діяльності прокуратури
- •Функції прокуратури
- •Повноваження генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури
- •Класні чини працівників прокуратури та порядок їх присвоєння
- •Система органів прокуратури України
- •Структура генеральної прокуратури України
- •Система органів військової прокуратури
- •Порядок застосування дисциплінарних стягнень до прокурорів та сдічих
- •Галузі прокурорського нагляду
- •Загальних нагляд прокуратури
- •Загальна х-ка актів прокурорського нагляду
- •Припис та постанова прокурора в порядку загального нагляду
- •Протест і подання прокурора в порядку загальноо нагляду
- •Предмет нагляду за законністю в діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю
- •Завдання прокурорського нагляду за законністю в діяльності органів дізнання та попереднього слідства
- •Поновлення прокурора за додержанням Законів в місцях застосування заходів примусового характеру
- •Слідчі прокуратури, їх правове становище по зу “про прокуратуру”
- •Система органів мвс у
- •Структура апарату мвс у
- •Адвокатура в Україні та її призначення
- •Права та обовя”зки адвоката
Незалежність суддів та підкорення їх лше закону
Згідно ві ст. 126 Конституції та ст. З Закону України "Про статус суддів", ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" судді вирішують справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на них.
Незалежність суддів при здійсненні правосуддя обов'язково передбачає підкорення їх лише законові, бо інакше воно призведе до сваволі й беззаконня. Тому чим повніше й точніше у законі регламентовано діяльність суддів з розгляду і вирішення справ, тим більше гарантій від сваволі.
Так, Пленум Верховного Суду України у постанові "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів" від 12 квітня 1996 року № 4 вказує на те, що незалежність суддів є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості. Суддя, підкоряючись лише законові при здійсненні правосуддя та приймаючи рішення у судовій справі, повинен керуватися тільки законом, виходити з власного його розуміння та переконання, які грунтуються на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, бути незалежним як від правової позиції прокурорів, захисників, інших учасників судового процесу, так і від представників влади та юридичних чи фізичних осіб.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне за собою передбачену законом відповідальність (п. 5 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України".
Принцип незалежності суддів має кілька значень. По-перше, незалежність їх від впливу різних органів державної влади і управління, службових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, окремих громадян, тобто незалежність від впливу так званого правосуддя на замовлення.
По-друге, незалежність від висновків органів попереднього розслідування і прокуратури, а також від висновків і думки учасників судового засідання.
По-третє, незалежність у складі самого суду, зокрема членів суду від голови суду. Ці параметри незалежності визначають професійність і стабільність суду як надійної державної інституції.
Колегіальний та одноособовий розгляд справ у суді
Судочинство проводиться суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями чи судом присяжних (статті 127 і 129 Конституції України, а також статті 7 І 124і ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій. У країни).
Кримінальні справи (ст. 17 КПК України) розглядаються у суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком випадків, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті. Так, зокрема кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядає суд у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.
Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення, в суді першої інстанції розглядає суд у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Розгляд справ у апеляційному та касаційному порядку проводиться тільки колегіально у складі трьох суддів.
Судді місцевих господарських судів розглядають справи одноособово. Але залежно від складності справи будь-яку справу може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Справи в апеляційній і касаційній інстанціях завжди розглядаються колегіально у складі трьох суддів і більше.