1) Об'єкт злочину;

2) Об'єктивна сторона злочину;

3) суб'єкт злочину;

4) суб'єктивна сторона злочину.

СКЛАД ЗЛОЧИНУ (ЮРИДИЧНА КОНСТРУКЦІЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ)

ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ	ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ	СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ	СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ
Види: 1) загальний 2) родовий 3) безпосередній: а) основний б) додатковий в) факультатив­ний Ознаки: 1) предмет злочину 2) потерпілий від злочину	Ознаки (основні): 1) суспільно небезпе­чне діяння (дія, без­діяльність) Ознаки (факультати­вні): 1) причинний зв'язок 2) суспільно небезпе­чні наслідки 3) спосіб 4) час 5) місце 6) обстановка 7) засоби 8) знаряддя	Види: 1)3агальний суб'єкт 2) Спеціальний суб'єкт Ознаки: 1) фізична особа 2) осудність 3) вік кримінальної відповідальності	Ознаки (основні): 1) вина (умисел, не­обережність, зміша­на форма вина); Ознаки (факультати­вні): 1) мотив 2) мета 3) емоційний стан

Всі склади злочинів поділяються на такі групи та види:

1 група - критерієм розподілу є характеристика ступеня тяжкості складу злочину:

1) основний склад злочину — це склад того чи іншого злочину без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 115 , ч. 1 152 КК):

2) привілейований склад злочину (склад злочину з пом'якшуючими обставинами) - це склад злочину з такими обставинами, які дають мож­ливість законодавцю значно пом'якшити розмір та вид покарання за ді­яння, що містить основний склад злочину (ст. ст. 116, 117, 118 КК):

3) кваліфікований склад злочину (склад злочину з обтяжуючими об­ставинами) - це склад злочину, який містить обтяжуючі вину особи об­ставини, наявність яких тягне підвищену у порівнянні з основним складом злочину відповідальність і більш тяжке покарання (ч. 2 ст.115 , ч. 2 З, 4 152 КК);

ІІ група - критерієм розподілу є конструкція складу злочину в залежності від наявності наслідків злочину, зазначених в законі:

4) матеріальний склад злочину — в якому законодавець момент закінчення злочину пов'язує із вчиненням суспільно небезпечного діяння і настанням суспільно небезпечних наслідків, при цьому між ними обов'язково повинен бути необхідний причинний зв'язок (умисне вбивство, крадіжка тощо)

М = Д + Н, де

М - матеріальний склад злочину

Д - суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність)

Н - суспільно небезпечні наслідки

+ - причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками;

5) формальний склад злочину - в якому законодавець момент закінчення злочину пов'язує лише із вчиненням суспільно небезпечного діяння, а настання суспільно небезпечних наслідків не є обов'язковим (державна зрада, розголошення державної таємниці тощо);

Ф = Д, де

Ф — формальний склад злочину

Д - суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність);

6) усічений склад злочину — в якому законодавець момент закінчення злочину переносить на більш ранню стадію - на стадію готування чи замаху на злочин внаслідок його підвищеної суспільної небезпечності (розбій, бандитизм тощо);

У = Г або 3, де У - усічений склад злочину

Г — готування до злочину (підшукання або пристосування засобів чи знарядь створення умов) З - замах на злочин (закінчений чи незакінчений).

КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНУ

За суспільною небезпечністю	За конструкцією	За наслідками
Основний (без пом'якшуючих та обтяжуючих обставин)	Матеріальний (М = Д + Н)	З фізичною шкодою (ст. 115. 121, | 122, 125 КК)
Привілейований (основний + пом'якшуючі об­ставини)	Формальний (Ф = Д)	З матеріальною шкодою (ст. 185, 186, 190 КК)
Кваліфікований (основний + обтяжуючі обставини)	Усічений (У = Г або З)	З ідеологічною, політичною шкодою (ст. 111,112, 114 КК)
Особливо кваліфікований (основний + особливо обтяжуючі обставини)		Без шкоди (моральна шкода - її від шкодування в цивільно-правовому порядку) (ст. 109, 132 КК)