55. Злочини у сфері незаконного використання комерційної таємниці (ст.. 231-232 кк).

Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст.231)

1. Об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності в частині забезпечення чесної конкуренції між її суб'єктами.

Під комерційною таємницею розуміються відомості, пов'язані з виробництвом, технологіями, управлінням, фінансами та іншою діяльністю суб'єкта господарської діяльності, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам.

2. З об'єктивної сторони злочин може мати такі дві форми: 1) вчинення дій, спря­мованих на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємни­цю; 2) незаконне використання таких відомостей.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони коментованого злочину є спричинення ним істотної шкоди юридичній особі або підприємцеві - власникові комерційної або банківської таємниці. 3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Для випадків вчинення злочину у формі дій, спрямованих на отримання зазначених у ст. 231 відомо­стей, обов'язковою також є мста - розголошення або інше використання зібраних ві­домостей.

Розголошення комерційної або банківської таємниці (ст.232)

1. Об'єкт злочину аналогічний об'єкту злочину, передбаченого ст. 231. Про понят­тя комерційної таємниці та банківської таємниці див. коментар до ст. 231.

2. З об'єктивної сторони злочин виражається у формі розголошення комерційної

або банківської таємниці, тобто доведенні її до відома сторонніх осіб (хоча б однієї особи). Розголошення може бути здійснене будь-яким способом (усно, письмово, із за­стосуванням засобів зв'язку, через засоби масової інформації тощо). Про поняття розголошення таємниці див. також коментар до статей 132, 145, 168, 328.

Злочин є закінченим з моменту спричинення власникові комерційної або банківсь­кої таємниці істотної шкоди .

3. Суб'єктом злочину може бути особа: 1) якій відповідна таємниця стала відома внаслідок її особливих взаємовідносин з власником таємниці (наприклад, посадова чи службова особа господарського товариства, член спостережної ради, співвласник від­повідної юридичної особи тощо); 2) яка є представником контрагента чи партнера від­повідного суб'єкта господарської діяльності і отримала інформацію, що є комерційною таємницею, під умовою її нерозголошення; 3) яка є службовою особою органу держав­ної влади (зокрема слідчим, прокурором, суддею) і отримала відповідні відомості на підставі закону під час виконання своїх службових обов'язків.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим чи іншим особистим мотивом.

Про поняття корисливого мотиву див. коментар до ст. 115. Іншим особистим мотивом може бути прихильність чи, навпаки, неприязнь до певної особи, бажання зашкодити керівникам або власникам підприємства чи організації тощо.

56. Створення злоч. Організації та сприяння її учасникам (ст.. 255, 256 кк).

Створення злочинної організації (ст.255)

1. Безпосереднім об'єктом злочину є безпека особи, суспільства і держави від діяльності злочинних організацій.

2. У ст. 255 вид злочинної організації не конкретизовано, це може бути будь-яка ор­ганізація, яка підпадає під ознаки загального поняття злочинної організації, визначено­го в ч. 4 ст. 28 (див. коментар до цієї статті). Жодних інших додаткових ознак (озброє­ність, спеціальна мета створення та діяльності тощо) закон у даному випадку не пе­редбачає.

Відповідальність за ст. 255 настає за умови, що перед злочинною організацією ставиться мета вчинення принаймні двох тяжких або особливо тяжких злочинів. Це

3. 3 об'єктивної сторони злочин може виразитися у таких формах:

1) створення злочинної організації;

2) керівництво злочинною організацією;

3) участь у злочинній організації;

4) участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;

5) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів та умов спільного вчинення

4. Суб'єкт злочину загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести відпові­дальність лише за окремі злочини, вчинені у складі такої організації (наприклад, за гра­біж, заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження).

5. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із діянь, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 255.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усві­домлює, що організація, яку він створює, якою керує, у якій чи у злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є злочинною, або що його діяльність полягає в консолідації органі­зованої злочинної діяльності, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.

7. Частиною 2 ст. 255 передбачено спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці особи, яка вчинила зло­чин, передбачений ч. І ст. 255. Умовами такого звільнення за законом є:

1) наявність добровільної заяви вказаної особи про створення злочинної органі­зації або участь у ній, що передбачає повідомлення, вчинене за власною волею, з будь-яких мотивів, у будь-який спосіб відповідним органам влади про створення, існування такої організації та його участь у ній.

2) активне сприяння розкриттю злочинної діяльності, яке полягає у допомозі працівникам правоохоронних органів у нейтралізації діяльності злочинної організації чи усуненні наслідків зустрічі представників злочинних організацій або організованих груп.

3) особа не є організатором або керівником злочинної організації, тобто вона є лише рядовим учасником цієї організації або учасником вчинюваних нею злочинів, не створювала таку організацію, не входила раніше до її керівництва тощо.

Для застосування ч. 2 ст. 255 потрібна сукупність вказаних умов.

8. Частина 2 ст. 255 не застосовується у випадку вчинення особою інших злочинів, пов'язаних з діяльністю злочинних організацій, зокрема бандитизму.

Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ст.256)

1. За своєю сутністю це посягання являє собою сприяння діяльності вже існуючої злочинної організації, а за юридичною конструкцією - причетність до передбаченого ст. 255 злочину, яка виділена в спеціальній статті Особливої частини КК.

Безпосередні об'єкти злочинів, передбачених статтями 255 і 256, збігаються.

2. Об'єктивна сторона злочину включає в себе заздалегідь не обіцяне:

1) сприяння учасникам злочинних організацій;

2) укриття їх злочинної діяльності;

3) здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що на­дання допомоги учасникам злочинної організації, а тим самим і всій організації, укрит­тя їх злочинної діяльності служить продовженню їх злочинної діяльності, розуміє, що цим він сприяє організованій злочинній діяльності, а, отже усвідомлює суспільно не­безпечний характер своїх діянь.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) службовою особою; 2) повторно.