39. Умисне чи необережне нанесення тілесних ушкоджень (ту) (ст. 121, 122, 123, 124, 128 кк).

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи.

Об'єкт - здоров'я особи.

Потерпілий - громадянин України, особа без громадянства, іноземець.

Об'єктивна сторона

„1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого.”

Об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) на­слідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причинний зв'язок між зазначени­ми діянням і наслідками.

Під психічною хворобою слід розуміти психічне захворювання.

Інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину - безпосередньо зв'язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес поєднаний з загальною втратою працездатності не менш, ніж на 33%.

Ушкодження, що спричинило переривання вагітності, незалежно від її строку, належить до тяжких за умови, що між цим ушкодженням і перериванням вагітності є прямий причинний зв'язок.

Непоправним знівечення обличчя визнається у тих випадках, коли ушкодження обличчя потерпілого не може бути виправним.

За особливостями конструкції – це злочин матеріальний, тобто вважається закінченим з моменту настання наслідків.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Якщо тяжкі ті­лесні ушкодження заподіяні особою у віці від 14 до 16 років при вчиненні злочину, відповідальність за який за законом настає з 16 років, відповідальність має наставати за ст. 121.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом до діяння і наслідків (за винятком психічного ставлення до наслідків у вигляді смерті - воно є необе­режним).

Мета умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію цього діяння лише в одному випадку - коли нею є залякування потерпілого або інших осіб (ч. 2 ст. 121).

Кваліфікованими видами умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 121) є вчинення його: 1) способом, що має характер особливого мучення - має місце тоді, коли його заподіяння здійснювалося у певний спосіб - су­проводжувалось особливим фізичним чи моральним стражданням або особливим (нестерп­ним) болем для потерпілого; 2) групою осіб; 3) з метою залякування потерпілого або інших осіб - має місце тоді, коли такі ушкодження заподіюються для викликання в них почуття страху перед винним чи іншими особами.; 4) на замовлення або 5) спричинення ним смерті потерпілого - має місце тоді, коли в результаті описаного у ч. 1 ст. 121 діяння настає смерть потерпілого.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122).

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи.

Об'єкт - здоров'я особи.

Об'єктивна сторона

„1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій.”

Об'єктивну його сторону характеризують: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинний зв'язок між зазначеними діянням та наслідками.

Як випливає з ч. 1 ст. 122, умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням визнається умисне тілесне ушкодження, яке: 1) не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121, але при цьому 2) є таким, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Тривалим слід вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). .

Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно.

За особливостями конструкції – це злочин матеріальний, тобто вважається закінченим з моменту настання наслідків.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом, При цьому психічне ставлення винного до умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, вчиненого з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій, виражається лише у прямому умислі.

Мета: 1) залякування потерпілого або його родичів; 2) їх примус до певних дій.

Кваліфікуючі ознаки: - ч.2 ст.122 КК ті самі дії вчинені з метою:

а) залякування потерпілого або його родичів; Родичі - у цій статті не лише близькі родичі, а й інші родичі потерпілого.

б) їх примусу до певних дій. Примус - домагання (всупереч бажанню) від потерпілого чи його родичів вчинення або утримання від вчинення певних дій.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст.123 КК).

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи.

Об'єкт - здоров'я іншої особи.

Потерпілим від цього злочину може бути лише особа, яка своїми діями (проти­законним насильством чи тяжкою образою) викликала у винного стан сильного душев­ного хвилювання.

Об'єктивна сторона

„Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого тяжкої образи з боку потерпілого.”

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями (шляхом бездіяльності у зазначеному у ст. 123 стані його вчинити неможливо); 2) наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень; 3) причинним зв'язком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою вчинення злочину.

Кваліфікація умисного тяжкого тілесного ушкодження за ст. 123 можлива лише за умови, що: 1) воно заподіяне у стані сильного душевного хвилювання; 2) такий стан виник раптово; 3) це сталося внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

За особливостями конструкції – це злочин матеріальний, вважається закінченим з моменту заподіяння потерпіло тяжких тілесних ушкоджень.

Суб'єкт злочину — фізична, осудна особа, якій виповнилось l6 років і яка перебуває у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини у вигляді прямого чи непрямого умислу. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину має дві особливості:

1) умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим;

2) емоційний стан винної особи характеризується сильним душе ним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст.124 КК)

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи.

Об'єкт - здоров'я іншої особи.

Потерпілим від цього злочину може бути лише особа, яка своїми діями (проти­законним насильством чи тяжкою образою) викликала у винного стан сильного душев­ного хвилювання.

Об'єктивна сторона

„Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.”

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями; 2) наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень; 3) причинним зв'язком між зазначеними діями та наслід­ками, а також 4) певною обстановкою - - перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання злочинця.

Під­лягає кваліфікації за цією статтею у трьох випадках, а саме, у разі його вчинення при перевищенні: