46. Становлення радянської архітектури

1917-1932 рр..

Початком революційних змін в архітектурі була зміна призначення низки будинків: у палацах розмістилися установи, в особняках - робочі клуби, дитячі сади і т.д., в багатоквартирних дохідних житлових будинках - трудящі.

Відразу після революції були створені проекти реконструкції Москви і Петрограда (О. Щусєв, І. Жолтовський та ін), проекти міст майбутнього. Пошуки нових шляхів вирішення проблем в архітектурі велися в різних напрямках: у сфері містобудування, стандартизації і типізації, основ архітектурної освіти і т.п. Одні архітектори, слідом за І. Жолтовський (1867-1959), проповідували вічність законів класичного зодчества або, як І. Фомін (1872-1936), розробляли прийоми "реконструкції" класичної спадщини, інші (наприклад, Е. Лисицький, І. Голосів , К. Мельников) висловлювали архітектуру в романтичних формах, прагнучи порвати з традиціоналізмом.

Складна ситуація склалася в радянській архітектурі. В період після громадянської війни використовували старі проекти доби сецесії. Найбільш яскравим, але останнім самобутним явищем тодішньої архітектури став конструктивізм. Поодиноким зразком контакту з архітектором Ле Корбюзьє стало будівництво споруди Центросоюзу ( Наркомату легкої промисловості СРСР ). Будівлю створювали під керівництвом талановитого представника російського конструктивізму - Коллі Миколая Джемсовича. Але досвід співпраці з відомим архітектурним авторитетом Ле Корбюзьє продовжень не отримав.

Архітектура розпочала дрейф від стилістики запізнілої сецесії до історизму у вигляді неокласицизму ( або сталінського ампіру ).З доби політичної відлиги запроваджено функціоналізм при вирішенні гострих проблем народного господарства в умовах дефіциту житла і товарного дефіциту. Радянський функціоналізм мав бідні, спрощені і невибагливі форми, висміяні у жартах та радянському кіно «З легким паром».

Раціоналізм – радянський авангардистський метод в архітектурі, який отримав розвиток у 1920-ті – на початку 1930-х роках. Характеризується лаконічністю форм, строгістю і підкресленим функціоналізмом. У 1921-1922 роках велася робота по формуванню творчої концепції раціоналізму. (Зауважимо, що конструктивізм у ті роки ще не оформився).М. Ладовскій – творчий лідер раціоналізму.

АСНОВА – творча організація раціоналістів На рубежі 1922-1923 рр.. група однодумців Ладовского вже склалася в творчу організацію. Організація була названа Асоціацією нових архітекторів (АСНОВА). Засновниками органіціі були: сам М. Ладовскій і його колеги – М. Докучаєв, В. Крінскій, А. Рухлядев, В. Баліхін. До складу АСНОВА в різний час входили такі видатні діячі мистецтва, як Лазар (Ель) Лисицький і Костянтин Мельников.

Архітектура Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогес імені в. І. Леніна ) в Запоріжжі

Першими зразками радянської промислової архітектури були об’єкти енергетики, перші радянські електростанції – Волховська ГЕС (1918-1926), арх. О. Мунц та ін., у Закавказзі (Земо-Авчальська ГЕС, арх. А. Кальгін, М. Мачаваріані), 1927, у Москві (МОГЕС, арх. І. Жолтовський) та ін. мали ще переважно ретроспективну архітектуру, зразки нового промислового зодчества створюються з початком будівництва перших індустріальних велетнів.

1929 року було затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства СРСР. Цей документ було названо планом індустріалізації. За планом передбачалося будівництво перших велетнів промислової бази країни, зокрема, Запорізького алюмінієвого комбінату: СРСР був необхідний стратегічний авіаційний матеріал. Для енергетичного забезпечення виробництва алюмінію було вирішено збудувати найпотужнішу на той час у Європі ГЕС – першу гідроелектричну станцію Дніпровського каскаду. Разом з індустріальним будівництвом одержує розвиток й нова радянська промислова архітектура. Її зразком є архітектура Дніпрогесу.

У жовні 1929р. було оголошено закритий конкурс на кращий архітектурний проект комплексу ГЕС. Машинний зал ГЕС у чверть кілометру довжиною та заввишки з десятиповерховий будинок повинен був вмістити дев’ять турбогенераторів і кожний мав потужність, що перевищувала потужність усього Волховбуду (першої радянської ГЕС). Архітектори, які брали участь у конкурсі (академік І. В. Жолтовський, архітектор В. О. Щуко, колектив архітекторів під керівництвом В. О. Весніна та інженер Купер зі США) отримали жорстку схему металічного каркасу та експлуатаційні умови, між іншими, – про доцільність прямого південного освітлення машинного залу з боку головного фасаду.

ГОЕЛРО

21 лютого 1920 за ініціативою В.І. Леніна була створена Державна комісія з електрифікації Росії ( ГОЕЛРО). За планом у районі міста Олександрівськ (нині м. Запоріжжя, Україна) планувалося будівництво великої гідроелектростанції - Олександрівської станції. Пізніше в плані ГОЕЛРО також використовувалося й іншу назву станції - Дніпровська гідроелектричних станцій (ДніпроГЕС), Станція повинна була вирішити ряд народо-господарських проблем півдня України:

обепечіть наскрізну навігацію уздовж всієї протяжності річки. Для цього за допомогою греблі затоплялися порожиста частина річки, що розтягнулася майже на 100 км від Катеринослава до Олександрівська (нині - Дніпропетровськ і Запоріжжя) і поряд з греблею створювався внутрішній каботажний порт, що дозволяє плавання великим морським судам від Чорного моря до Києва. В умовах 1922 негайно приступити до втілення в життя проекту було неможливо, тому в плані ГОЕЛРО на 1921-1922р були намічені тільки попередні дослідження і підготовчі роботи, а на 1923-1926 рр.. була запланована споруда Олександрівської греблі. [8] Промисловість не виробляла енергоагрегатів необхідної потужності, а економічна ізоляція Радянської Росії ще не була повністю подолана. У плані ГОЕЛРО 1920р. були докладно описані етапи підготовчих та будівельних робіт з будівництва Дніпровської гідроелектростанції і список необхідного обладнання для станції, ліній електро47 Формування стильових напрямків радянської архітектури

Формування радянської архітектури з 1920-1932рр., як архітектури нового комуністичного суспільства, в тезах всесвітнього інтернаціоналізму (тобто, світле майбутнє в Радянському союзі, в основі якого лежить релігія комуністичної партії ).Перші спроби перебудувати владу- план ГОЛРО (всесоюзна елктрофікація)до розробки притянуті російські вчені (Кржижанівський та ін). План, за яким електричне освітлення мало бути забезпечене в найвіддалених містах і селах. Разом з новими містами будували заводи і фабрики(важка промисловість).

Але основна робота архітекторів полягала в буд. заводів і фабрик. Громадянська війна була довгою, після неї Центральна (європейська )частина , аж до Уралу почала відбудовуватися. Ідея комунізму- захоплення митців архітектури, тобто архітекторів, які були вірними традиційній архітектурі, працювали ще при дворі царя. Найцікавішу архітектуру складали споруди 3 інтернаціоналу, архітектора Татліна (лише великий проект, не втілений в життя)-сучасний з комуністичною динамікою суспільства. Складався з металевої нахиленої ферми, врівноважений спіралеподібною формою, заповнений 2 скляними кубами-залами засідань (великим і малим)і ліфтами.Ще одна споруда Мавзолей вождю пролетаріату, в 24р, з дерев*яним каркасом (архітектор Щюсін)Це єдина споруда, що поєднала 2 функції (Мавзолей і трибуни), побудована на Красній площі. Мавзолей перебудований в 30-х роках, дерев*яний каркас замінили на металевий з кам*яними стійками, оздоблений червоним гранітом, світло-сірим і чорним лабрадоритом. Разом з будівництвом Мавзолею, відбудовувалась і перебудовувалась Красна площа. Всіх вождів комуністичної партії, знаменитих людей хоронили або поруч з кремлівською площею або в ній.

В даний період знищено біля 100 тис церков. У всіх залишених, незруйнованих храмах влаштовували заводи, фабрики і ін.., що стало великим негативом

Умови проживання були комунальними (стіни майже картонні). Відбулася зміна житлового будівництва-одна кухня, інші квартирні відділи ділились на 2 і більше кімнат, що не забезпечувало нормальних житлових умов. Позитивним було те, що селяни,. Позбавлені землі, переходили в міста і отримували роботу на фабриках і заводах.

Будували школи не тільки для підростаючого покоління, а для інших неосвідчених громадян (їзби-читальні). Розрив між селянами і робітниками був колосальний в освідченості. Хлопчики і дівчатка навчалися разом, що викликало неабиякий спротив. Існувало і примусове навчання. Для дітей-сиріт будували школи-інтернати.

Будувались і великі міста. В селах будували нові типи житла для робітників-1 або 2 поверхові бараки з дерева або цегли, що були розраховані на десятки ліжок (в 1 кімнаті жили по 50-60 чол.)на першому поверсі була їдальня і баня. Санвузли-дворові на відстані кільком метрів.

Будували бараки бдя жінок і чоловіків або лише для жінок. Сім*ї в комуністичному суспільстві, як такої не було Сім*ї отримували1-2 кімнану квартиру з спільними кухнями. Будувались і будинки з кімнатами із навчальною програмою, де менше ніж на одну год в тиждень житці слухали лекції пропагандистів.

Глобальні проблеми розроблені на розбудові нових промислових міст. Розроблені проекти на розбудову Москви, проект за площею мав займати 60 тис га Виникла велика проблема, адже не було достатнього забезпечення водою. Щоб забезпечити столицю, був розроблений масштабний проект Волгоградського каналу, що підключив Москву-Ріку разом з Волгою і Доном Було привезено мільйони засуджених ( працівників –в*язнів). Проекти розробляли багато відомих архітекторів (Мовчан-розробив станцію з використанням шлюзів) Будувались набережні, а також гідроелектростанції. До 36 року працювали за 5-тирічним планом. Будували нові житлові райони- ячейка мікрорайонів, як основна планова структура (з 36р.)

Нові міста побудовані на території Уралу. Сам виробничий комплекс будували з каменю, поруч будинки-їдальні і адміністративні будинки і дзвіниці.

Ідеологія-основа формування суспільства, в першу чергу в архітектурі.(будинок рад,клуби, заводи)Найбільш глобальний проект- Будинку рад. Брало участь багато архітекторів. Першу премію отримав Щуков, Геофан і ін.. в стилі радянського гігантомана. Сам проект Івана Жолтовського. З а основу взяті основні канони готичної архітектури. Споруда мала 295 м, висота статуї ще 75м. За конкурсом даний проект взяв верх, але не був втілений в життя.. Тут один із залів мав вміщати кілька тисяч делегатів, багато бібліотек, кабінетів працівників.

На той час 25-30 рр. розмежовувались між традиціоналізмом в архітектурі і арх.. сучасною, яка мала виражати нову радянську добу—архітектура конструктивізму.