14. Увага і уява учня, вплив зазначених психічних явищ на успішність оволодіння ім.

У дітей 6-8 років навчальна діяльність стає провідною і набуває характерних особливостей, її основні компоненти: дії і операції, за допомогою яких учні оволодівають змістом навчання ІМ. ; результати навчання та його контроль і оцінка; структура навчальної діяльності та т. і. Важливу роль у процесі опанування АМ відіграють увага і уява учнів молодшого шкільного віку ступінь їх розвиненості.

Увага дітей цього віку ще не стабільна, дитина може утримувати увагу на певному виді діяльності протягом не більше 5-7 хвл., після чого рекомендується зміна виду діяльності через введення фізкульт. хвилинки або музично-розважальної паузи відповідного тематичного змісту.

У тематично-змістовому наповненні уроків слід акцентувати увагу дітей на тих переважно усних видах роботи (аудіювання, говоріння), що потрапляють у сферу вікових інтересів учнів, зрозумілі їм.

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Проте у процесі вивчення ІМ розвитку репродуктивної уяви слід надавати окремої уваги, це підтверджується рекомендаціями застосовувати переважно репродуктивні вправи на підготовчому та основному етапі початкового ступеня вивчення ІМ. Якщо не розвивати відтворювальну уяву на початковому етапі вивчення ІМ, то це неминуче призведе до гальмування у розвитку продуктивного мовлення на наступних етапах. Засвоєння молодшими школярами змісту прочитаного тексту потребує створення нових образів ,учні успішно пораються з цими завданнями якщо вони уявляють собі ті події, про які йдеться. Якщо активізувати уяву дітей під час вивчення іншомовного матеріалу, то вона допомагає узагальнити отриману інформацію, а також краще її запам’ятати.

15. Комунікативний підхід до навчання англійської мови. Суть підходу.

Сучасний етап навчання іноземних мов характеризується пошуком таких технологій, які б посилювали інтерес до самого процесу навчання і водночас гарантували б успішність у практичному оволодінні іноземною мовою. Однією із таких технологій є навчання на основі спілкування, або комунікативно орієнтоване навчання. Навчання на основі комунікації є сутністю усіх інтенсивних технологій навчання іноземної мови.

Основними принципами побудови навчання на комунікативній основі є: мовленнєва спрямованість навчання, функціональність, ситуативність, новизна, особистісна орієнтація, колективна взаємодія, моделювання.

Мовленнєва спрямованість полягає в тому, що навчання іноземної мови відбувається засобами іноземної мови. Навчитися говорити можна тільки говорячи, слухати – тільки слухаючи тощо. У зв’язку із цим зростає роль вправ – завдання до них повинні максимально уподібнюватися до реального спілкування. Нагромаджений у мовних вправах мовний матеріал повинен негайно застосовуватися у в умовах навчальних і реальних ситуацій спілкування.

Щоб надати навчальному процесу ознак спілкування, учителеві слід: перейти від рольового статусного спілкування з учнями на особистісне; культивувати інтерактивний, перцептивний та інформаційний способи спілкування (учитель й учні взаємодіють не тільки з приводу навчальної діяльності; сприймають один одного не в статусі учня й учителя, а як особистостей; не викладають навчальний матеріал, а обмінюються своїми думками і почуттями); забезпечити комунікативну потребу учнів вступити в особистісно значуще спілкування, а не просто відповідати на запитання чи розгортати певний функціональний тип діалогу.

Функціональність забезпечує вибір іншомовного матеріалу, адекватно процесу комунікації. Три мовні аспекти - фонетичний, лексичний, граматичний – нерозривно пов’язані поміж собою в процесі говоріння. Звідси постає, що знання мовних явищ не можуть ефективно засвоюватися поза їхнім функціонуванням у мовленні. Знання пред’являються у вигляді правил на тих стадіях автоматизації лексичних одиниць чи граматичних структур, коли вони є необхідними для запобігання помилкових дій учнів. Засвоєння знань включаються у процес спілкування. Функціональність передбачає таке конструювання мовних вправ, які межують з умовно комунікативними: учень підтверджує, сумнівається, перезапитує тощо і в процесі цього засвоює мовний матеріал. Реалізації принципу функціональності сприяє застосування функціонально-смислових таблиць, пред’явлення лексичних одиниць смисловими групами тощо. Принцип функціональності оптимізує навчання у тому сенсі, що дозволяє мінімізувати етап ізольованого оволодіння формою поза її зв’язком із функцією.

Ситуативність є засобом й умовою мовленнєвої стимуляції. Доцільність використання рольової гри визначається такими її функціями, як зняття бар’єрів спілкування та активізація навчального процесу. Принципово важливим є добір і організація матеріалу на основі таких ситуацій і проблем спілкування, які відповідають віковим та індивідуальним інтересам учнів.

Новизна проявляється у постійній зміні предмета розмови, обставин, завдань, партнера по спілкуванню, форм спілкування – парне, групове, полілог тощо. Новизна сприяє тому, що учні засвоюють значну частину мовного матеріалу мимовільно. Принцип новизни не суперечить принципу систематичного повторення, що є особливо значущим для навчання іноземної мови. У контексті комунікативного підходу повторення розуміється як застосування раніше вивченого навчального матеріалу у нових ситуаціях, а запам’ятовування є побічним продуктом мовленнєвої діяльності. Така організація усуває механічне заучування з навчальної діяльності учнів.

Особистісна орієнтація передбачає врахування життєвого досвіду учнів, сфери їхніх інтересів, емоційної сфери, статусу у колективі, генотипних особливостей – типу мислення (логічно-вербальне, наочно-образне, практичне), вищої нервової системи. Особистісна орієнтація сприяє формуванню мотивації до навчання іноземної мови.

Колективна взаємодія – це такий спосіб організації навчального процесу, завдяки якому учні активно спілкуються один з одним і умовою успіху кожного є загальний успіх. Колективна взаємодія спирається на засади педагогіки співробітництва. Метод проектів є сприятливою умовою для організації навчання у колективній взаємодії.

Моделювання. Особливістю навчального предмету “Іноземна мова” є його безмежність, що робить значущим відбір мовного і мовленнєвого матеріалу, сфер і ситуацій спілкування, країнознавчої інформації тощо. Необхідно відібрати саме той обсяг знань, який буде оптимальним для того, щоб репрезентувати культуру країни і систему мови в концентрованому модельному вигляді.

Зазначені засади комунікативного підходу реалізуються у системі вправ, серед яких розрізняють мовні, умовно мовленнєві і мовленнєві. У навчальному процесі перевага повинна віддаватися умовно мовленнєвим і мовленнєвим вправам у навчанні усіх видів мовленнєвої діяльності.