6. Особливості навчання англійської мови на початковому ступені

Освітня програма початкової школи має забезпечити оволодіння навичками та вміннями читання, письма і рахунку, початки морально-етичного виховання, естетичність, інтелектуального і фізичного розвитку та трудової підготовки учнів. Практична мета навчання ІМ і початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння ІМ у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма в межах програмних вимог.

Вивчення обсягу навчального матеріалу для початкових класів зумовлюється базовим рівнем володіння ІМ, тобто рівнем, достатнім для спілкування в усній та письмовій формі на елементарному комунікативному рівні.

На початковому етапі навчання вчитель дотримується принципу усного випередження, що передбачає засвоєння мовного матеріалу спочатку усно, а потім у читанні і письмі.

Навчання аудіювання в початковій школі передбачає формування вміння сприймати мовлення іншої особи як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису. Закінчуючи початкову школу, учні повинні розуміти текст, що пред’являється одноразово, та мовлення нормального темпу з голосу вчителя та звукозапису.

Монологічне мовлення передбачає, що учні можуть без попередньої підготовки у природному темпі застосувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації.

На кінець початкового ступеня вони повинні вміти робити повідомлення, логічно висловлюватись за певною темою, вміти висловити своє ставлення до предмета мовлення.

Читання – мета – оволодіння учнями: читати вголос і про себе з повним розумінням короткі адаптовані тексти, засвоєні на мовному матеріалі.

Навчання письма сприяє формуванню умінь говоріння і читання.

Перше завдання – навчити правопису, а головне – навчити умінню письмово викладати свої думки. На кінець початкового ступеня учні повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за схемою або ситуацією.

Обсяг навчального матеріалу в початкових класах з ІМ зумовлюється базовим рівнем володіння ІМ, тобто рівнем, достатнім для спілкування в усній та письмовій формі на елементарному комунікативному рівні.

Раннє навчання ІМ передбачає оволодіння учнями звуковою та графічною системами мови, засвоєння певної кількості найбільш уживаних граматичних явищ, активного лексичного мінімуму.

Типовою формою занять у початковій школі виступає театралізована гра, якій підпорядковані завдання уроку.

Слід робити основний акцент на мимовільному запам’ятовуванні навчального матеріалу. Характерними для молодших школярів є потреби в грі, рухах, зовнішніх враженнях, пізнавальній потребі. Врахування цих потреб реалізується учителем в інтегруванні іншомовної діяльності молодших школярів з різними видами практичної діяльності; рух, гра, образотворча діяльність, трудова.

І тоді досягається динаміка уроку; навчальна діяльність дітей набуває характеру гармонійного і розвиваючого процесу, де один вид діяльності переходить в інший, і тоді діти виявляють бажання вчитися. На уроках ІМ в початкових класах слід створювати доброзичливу, довірливу атмосферу педагогічного спілкування, уважно і тактовно ставитись до кожного учня.

7-8. Загальнодидактичні і методичні принципи навчання іноземної мови

Принципи – це вихідні положення, які відображають істотні сторони пізнавальної і практичної діяльності. Навчання іноземної мови організовується у відповідності із загальнодидактичними та лінгвометодичними принципами. Основними принципами комунікативно орієнтованого навчання є ситуативність, колективна взаємодія, адекватність завдань до мовленнєвомислительної діяльності учнів, принцип особистісно орієнтованої самостійної роботи.

До дидактичних принципів відносяться принципи наочності, просильності, міцності, свідомості, науковості, активності, виховуючого навчання, індивідуалізації, доступності, систематичності, послідовності, колективності, проблемності, розвиваючого навчання.

Принцип наочності забезпечує умови для чуттєвого сприймання іноземної мови. Він особливо важливий для розвитку мовнозорової і мовнослухової уваги і пам’яті.

Принцип посильності реалізується через відбір навчального матеріалу адекватно до лексико-граматичної бази учнів і до індивідуальних можливостей учнів у його опануванні, що актуалізує необхідність відбирати не тільки адекватну складність, але й обсяги і темп засвоєння навчального матеріалу.

Принцип міцності забезпечується дотриманням принципів наочності і посильності, а також вимагає організації систематичного і системного повторення навчального матеріалу, здійснення міжпредметних зв’язків.

Принцип свідомості реалізується через активізацію розумової діяльності учнів на осмислення мовного матеріалу, який вивчається і на свідоме оперування навчальним матеріалом у процесі його засвоєння застосування у ситуаціях спілкування.

Принцип науковості асоціюється із організацією навчального процесу з урахуванням здобутків сучасної теорії і практики навчання іноземних мов та суміжних наук, які досліджують процеси спілкування.

Принцип активності передбачає, що засвоєння навчального матеріалу відбувається ефективніше за умови пізнавальної активності учнів, що в свою чергу спирається на активізацію резервних можливостей особистості, зокрема, в емоційно-вольовій сфері.

Принцип виховуючого навчання передбачає створення умов для розвитку особистісних рис учнів – доброзичливості, відповідальності, організованості тощо.

Принцип індивідуалізації реалізується у навчальному процесі через врахування індивідуально-психологічної спрямованості, мотиваційної сфери, інтересів, нахилів учнів; їхніх розумових і емоційно-вольових особливостей; знаннєвого досвіду, а також психофізіологічних особливостей, пов’язаних із вищою нервовою системою, функціональною асиметрією головного мозку тощо.

До методичних принципів відносяться принципи комунікативності, домінуючої ролі вправ, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови.

Принципи комунікативності є провідним методичним принципом, який домінуючої ролі вправ, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови.

Принцип комунікативності передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як моделі процесу реальної комунікації. Комунікативні ситуації, що використовуються у навчанні іноземної мови, мають моделювати типові ситуації реального життя у відповідній сфері спілкування.

Принцип домінуючої ролі вправ передбачає виконання учнями вправ, які забезпечують формування і вдосконалення навичок і вмінь. Тому основним методом навчання іноземної мови є метод вправляння.

Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності забезпечує активізацію як специфічних, так і спільних психологічних механізмів мовлення, притаманних усім видам мовленнєвої діяльності. Паралельне навчання різних видів мовлення забезпечує розвиток навичок і умінь у комплексі.

Принцип урахування рідної мови дозволяє прогнозувати і упереджувати труднощі у навчанні лексико-граматичного матеріалу, зокрема явище інтерференції.

Принципи навчання діють взаємопов’язано.