11. Чотири компонентна мета навчання іноземних мов у початковій школі.

Метою навчання іноземних мов є оволодіння учнями іноземною мовою як засобом спілкування і здійснення в цьому процесі виховання, освіти і розвитку особистості учня.

Цілі навчання представлені у Державному стандарті з освітньої галузі “Іноземна мова”. В сучасній методиці навчання іноземних мов у загальноосвітній школі визначають чотири компоненти цілей навчання: практичний, виховний, розвивальний, освітній.

Практична мета є провідною Вона передбачає опанування уміннями мовлення, достатніми для здійснення спілкування у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні, письмі у межах визначених програмою сфер спілкування.

Виховна мета реалізується через формування особистісного ставлення учня до нової культури у процесі оволодіння цією культурою. Передбачається виховання культури спілкування, прийнятої у цивілізованому світі, ціннісних орієнтацій та емоцій, доброзичливості тощо. Виховання забезпечується підбором навчальних матеріалів виховуючого змісту, а також організацією навчальної взаємодії учнів на уроці.

Освітня мета досягається шляхом освіти учнів засобами іноземної мови і передбачає оволодіння знаннями про свій власний психічний світ, особливості свого мислення, способи навчання, ціннісні орієнтації, ставлення до світу людей і неживої природи, до культурних надбань людства.

Розвивальна мета передбачає розвиток загальних навчальних і специфічних для предмету “Іноземна мова” здібностей учнів. Зокрема, перенесення знань та навичок у нові ситуації, розвиток фонетичного й інтонаційного слуху, мовної здогадки, атенційно-мнемічних і мислительних процесів, соціального інтелекту тощо.

12. Поняття іншомовної комунікативної компетенції.

Головний зміст навчання (чого навчати) полягає в тому, щоб навчити учнів іншомовного спілкування взагалі і спілкуватись іноземною мовою в типових ситуаціях в межах засвоєного матеріалу, визначеного програмою.

Зміст навчання

( мета змісту освіти)

і ншомовна комунікативна компетенція

види компетенцій

мовна компетенція (включає мовні знання: лексичні, граматичні, фонетичні) і відповідні навички

мовленнєва компетенція (4 види компетенцій: аудіювання , говоріння, читання, письмо)

соціокультурна компетенція не можлива без певних уявлень про культуру інформації, про культуру народу, мова якого вивчається

л інгвокраїнознавча компетентність передбачає володіння особливостями мовлення та не мовленнєвої поведінки носіїв мови (міміка, жести, інтонація) в певних ситуаціях

країнознавча компетенція – знання про культуру країни, мову якої вивчають (історія, географія, економіка, державний устрій)

Формування інщомовної комунікативної компетентності триває у 2 етапи:

1-й етап – формування первинних навичок оперування мовним матеріалом. Фонетичний, лексичний і граматичний матеріал об’єднується в реченні і шляхом тренувань доводиться до мовної готовності.

2-й етап – перенесення набутих навичок на новий матеріал. Передбачає розвиток умінь на основі сформованих навичок і охоплює сферу говоріння, аудіювання, читання і письма.

Таким чином, однією з вимог методики і комунікативного підходу є: якнайменше часу витрачати на тренування навичок і якнайбільше – на розвиток мовних умінь.