4. Стратегічне, тактичне, оперативне планування: сутність та відмінності між ними.

ТАКТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ — це сукупність дій, процедур, господарської політики, спрямованих на досягнення поставлених поточних цілей і завдань. Тактичне планування можна розглядати як засіб реалізації стратегії підприємства, інструмент забезпечення взаємозв'язків цілей з можливостями підприємства, визначення послідовності і способів ефективного їх досягнення, чіткого розподілу завдань між коленим функціональним і лінійним підрозділом підприємства, обумовлених їх місця та ролі в досягненні загальних цілей.

Тактичне планування істотно відрізняється від стратегічного за певними ознаками. Основна відмінність полягає в охопленні сфер впливу.

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ справляє ширший і глибший (глобальний) вплив на діяльність підприємства, визначає його успіх в майбутньому.

Тактичне — враховує поточну внутрішню і зовнішню ситуацію, передбачає необхідні і можливі заходи для того, щоб їх реалізація забезпечила успіх сьогодні та сприяла досягненню страте­гічних цілей і завдань.

Важливим є і часовий аспект відмінності. Стратегічне планування розраховане на тривалу перспективу і його наслідки проявляються через певний період часу та впливають на результати діяльності підприємства впродовж тривалого періоду.

Тактичне, як правило, розраховане на короткий період (до 1 року), конкретизує і доповнює стратегічний план та підлягає оперативному регулюванню.

Стратегічне планування зосереджене, в основному, по вертикальних рівнях управлінської ієрархії і в більшості випадків здійснюється «зверху — вниз». Це означає, що планові орієнтири, стратегічні цілі розробляються на вищому рівні управління, їх виконання передається на тактичний рівень управління — керівникам лінійних і функціональних підрозділів в масштабах всього підприємства. На цьому рівні розробляються середньотермінові і поточні плани реалізації стратегії. Таким чином, можна вважати, що тактичне планування зосереджене по горизонтальних рівнях управління. Процеси взаємозв’язки і синхронізації, коригувань планів протікають «знизу - вверх».

Оперативне планування – різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов’язаних із розробленням оперативного плану з метою реалізації обраної стратегії.

Етап 1 Інформаційне забезпечення оперативного (поточного) планування; підбір даних, що характеризують стратегію організації Етап 2 Оцінка та аналіз сильних і слабких позицій організації Етап 3 Вибір і формування планових параметрів (системи економічних, технологічних, соціальних та інших показників Етап 4 Формування бюджету (бюджетування). Етап 7 Вибір варіанта оперативного плану, що відповідає прийнятій стратегії. Етап 6 Формування альтернативних варіантів оперативних планів. Етап 5 Вибір адміністративних важелів (тактики, політики, процедур, правил тощо

5. Розділи поточного плану

• Виробництво та реалізація продукції.

• Технічний розвиток і організація виробництва.

• Показники підвищення економічної ефективності виробництва.

• Норми і нормативи.

• Капітальні вкладення і капітальне будівництво.

• Матеріально-технічне забезпечення.

• Праця і кадри.

• Собівартість, прибуток та рентабельність підприємства.

• Фонди економічного стимулювання.

• Фінансовий план.

• Соціальний розвиток колективу.

• Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.

В сучасних умовах склад поточного плану, назви та змістове наповнення кожного з розділів, перелік показників визначається підприємством самостійно. Хоча незалежно від складу розділів загальний зміст поточного плану є практично єдиним. Основою, на якій розробляються всі розділи плану підприємства і його підрозділів є план виробництва і збуту продукції. Поточне планування передбачає розробку планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць).

Склад розділів та показників плану залежить від специфіки і галузевої приналежності підприємства, методів управління, традицій, економіки тощо.

В розширеному варіанті поточний план може мати наступні розділи:

• Економічна ефективність виробництва.

• Норми і нормативи.

• Планування виробництва і збуту продукції

• Матеріально-технічне забезпечення підприємства.

• Персонал і оплата праці.

• Планування витрат виробництва.

• Фінансовий план.

• Інновації.

• Інвестиції і капітальне будівництво.

• Соціальний розвиток колективу.

• Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів.