59. Система показників оцінки якості планів.
Для оцінки якості планів необхідно мати систему показників, які характеризують їх реальність і напруженість, обґрунтованість і оптимальність, ступінь точності та рівень ризику і т. д.
Реальність планів означає можливість їх здійснення в найближчий відрізок часу 11. С.7. Критерій реальності планів може бути встановлений на підставі аналізу дійсного стану господарства і можливостей його стихійного розвитку, з одного боку, і аналізу наявних об’єктивних засобів дії на цей хід розвитку, з іншого. Реальність планів є виразом бажаних результатів господарського будівництва в межах наявних можливостей їх досягнення. Вкінець, першою ознакою реальності планів може бути рівень їх фактичного виконання в конкретних зовнішніх і внутрішніх умовах.
Важливим оціночним показником якості розроблених на підприємстві планів є рівень їх напруженості. Даний показник є універсальним і може застосовуватися для оцінки якості планів на всіх етапах їх існування. Напруженість планів є однією із основних характеристик ступеня раціонального використання запланованих економічних ресурсів в процесі виробництва продукції та послуг. У загальному виді коефіцієнт напруженості планів можна визначити шляхом порівняння відповідних показників із встановленим мірилом або існуючим еталоном. Як еталонний норматив або стандарт можуть використовуватися науково обґрунтовані або оптимальні планові показники. Тоді коефіцієнт напруженості планів визначається співвідношенням встановлених планових і діючих нормативних показників:
(9.1)
де Кн – коефіцієнт напруженості плану; Апл – плановий або фактичний показник; Ае – еталонний або нормативний показник.
Приведений метод розрахунку коефіцієнтів напруженості планів можна використати для оцінки різноманітних розділів або показників плану: виробництва продукції, потреби ресурсів, продажу товарів, одержання доходів, розподілу прибутку і т. п. На стадії розробки планових показників необхідно забезпечити їх рівновагу з еталонними, що досягається при коефіцієнті напруженості, який дорівнює одиниці. При оцінці напруженості виконання планів звичайно порівнюються фактичні та еталонні показники. Чим більше значення розрахункового коефіцієнта, тим вище рівень напруженості планових показників, що оцінюються. Перевищення плановими або фактичними показниками відповідних нормативних або еталонних значень в нормальних умовах роботи підприємства, як правило, не має бути. Подібний випадок – це ознака неякісного складання плану або свідчить про неможливість його виконання. При його виникненні необхідно, по-перше, скоригувати планові показники до рівноважного значення з виробничими можливостями підприємства або, по-друге, розширити пропозицію до рівня ринкового попиту.
Збалансованість багатьох показників є необхідною умовою якісної розробки первинних планів, наприклад, плану виробництва і плану продажу, плану чисельності персоналу і плану матеріальної винагороди, плану доходів і видатків і т. д.
При оцінці якості складання і виконання планів найбільша складність заключається у виборі об’єктивних нормативних показників, які повинні стати еталонами, стандартами або критеріями рівної напруженості планів. У передовому вітчизняному машинобудуванні за основу еталонних нормативів, на наш погляд, можна взяти наступні галузеві або республіканські стандарти:
коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності підприємства – 0,95;
показники завантаження технологічного обладнання та робочих місць – 0,8;
питома вага нової продукції в річному плані виробництва і продажу –0,25;
Порівнюючи відповідні планові або фактичні показники з нормативними, можна встановити не тільки коефіцієнти напруженості планів, але і ступінь ризику планової діяльності. При цьому необхідно мати декілька значень коефіцієнтів напруженості – верхнє, нормальне і нижнє, а також ризику _ нормальне, високе, надзвичайно високе і недопустиме. Крім того, необхідно розрізняти загальні або узагальнюючі, показники напруженості планів, а також часткові, або індивідуальні. Перші визначають сукупні значення планових показників, інші – окремі планові показники. Загальні показники можна розрахувати як середні або середні зважені значення основної групи планових даних.
Загальним показником якості планів можуть бути також деякі важливіші планові дані – річний обсяг виробництва або продажу продукції, скупний доход та інші.
Ступінь ризику в умовах ринкової невизначеності можна оцінити можна оцінити як нормальний при відхиленні фактичних даних від запланованих показників до 10%, високий – 20%. Надзвичайно високий – 40% і недопустимий – 50%. Якщо фактичні показники коефіцієнтів напруженості або ризику знаходяться в межах так званого нормального коридору, то це є ознакою відповідного рівня якості планів.
Виконання планових показників оцінюється шляхом їх періодичного порівняння з фактичними значеннями за наперед встановленими контрольними точками. Виконання плану виробництва необхідно оцінювати за декаду, місяць, квартал і рік. Порівняння таких показників, як співвідношення доходів і витрат, стан наявних коштів, рівень матеріальних запасів, необхідно здійснювати регулярно.
При аналізі та контролі виконання планових показників в умовах змінної кон’юнктури ринку може виникнути необхідність коригування системи планів. При зміні як зовнішніх, так і внутрішніх факторів коригування окремих показників плану дає можливість підприємству без зміни загальної мети знаходити оптимальні шляхи її досягнення, сприяє покращанню використання обмежених економічних ресурсів і підвищенню на цій основі ефективності виробництва.