55. Характеристика оборотних засобів.

Оборотні засоби (активи) – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку прийнята наступна класифікація оборотних засобів:

запаси;

кошти та розрахунки.

Запаси – це активи, які утворюються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Запаси діляться на:

Виробничі запаси – це запаси сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів та комплектувальних виробів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, тари та інших матеріалів. Вони призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Малоцінні та швидкозношувані предмети – предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу. Це – господарський інвентар, інструменти та пристосування, технологічне оснащення, спеціалізований одяг, взуття тощо.

Незавершене виробництво - продукція у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів, незакінчених технологічних процесів, а також виробів, що не укомплектовані, не пройшли випробувань і технологічного приймання.

Молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі – це по суті незавершене виробництво для сільськогосподарських підприємств.

Готова продукція – продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, що передбачені договором або іншими нормативно-правовими документами.

Товари – матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу (найбільш характерна в торгівлі).

Кошти та розрахунки – частина оборотних засобів, які функціонують у сфері купівлі-продажу і обслуговують процес руху готової продукції. Це:

Грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості юридичних та фізичних осіб на певну дату, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству суму грошей, їх еквівалентів або інших активів.

Витрати майбутніх періодів – грошові витрати, що мали місце протягом поточного періоду, але належать до наступних звітних періодів.

Векселі одержані.

Поточні фінансові інвестиції.

56. Планування приросту власних оборотних коштів.

Оборотні засоби (активи) – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу.

Приростом нормативу власних оборотних засобів називається різниця між нормативом на кінець року і нормативом на початок року. Додаткова потреба покривається за рахунок:

прибутку;

надлишку оборотних засобів у порівнянні з нормативом, якщо він є;

приросту сталих пасивів;

для державних підприємств – асигнування з державного бюджету та перерозподілу коштів галузі;

господарського товариства ( за рахунок коштів на збільшення статутного фонду).

Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних засобів: ана­літичний, коефіцієнтний і прямого розрахунку. Аналітичний (дослідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових. Коефіцієнтний метод полягає в уточнен­ні діючих на початок розрахункового періоду нормативів власних обо­ротних засобів у відповідності із змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів. Метод прямого розрахунку - це науково обгрунтований розрахунок нормативів для кож­ного нормованого елементу оборотних засобів з врахуванням конкретних умов роботи:

- типу виробництва;

- умов постачання та збуту;

- періодичності витрачання матеріальних ресурсів;

- тривалості виробничого циклу.

Такі часткові нормативи розраховуються для запасів сировини, ос­новних і допоміжних матеріалів, палива, горючих матеріалів, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, незакінченого виробництва, витрат майбутніх періодів і запасів готової продукції. Сума цих нормативів складає загальний (сукупний) норматив обо­ротних засобів підприємства.

Оз = Овз + Ом.ш. + Онв + Огп + Овмп, (7.15)

де Овз - сума оборотних засобів у виробничих запасах;

Ом.ш. – сума оборотних засобів у малоцінних та швидкозношуваних предметах;

Онв - норматив оборотних засобів у незакінченому виробництві;

Огп - норматив оборотних засобів у готовій продукції на складах підприємства;

Овмп - норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів.