- •1.Наукове поняття культура. Структура культури, її функції.
- •3.Комунікативна ф-я культури. Культура як інформаційний процес. Роль засобів масової комунікації в сучасній культурі.
- •4. Етнокультурні проблеми походження українського народу.
- •5. Матеріальна та духовна культура передсловянського населення України: палеоліт, мезоліт, неоліт.
- •6. Культурна спадщина кочових племен Північного Причорномор’я.
- •7. Особивості трипольської культури.
- •9. Зарубинецька та черняхівська культура східнослов’янських племен дохристиянської Русі.
- •10.Релігія східнослов племен
- •11.Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
- •12. Роль Кирила та Мефодия в истории країнського християнства
- •13 Писемність та освіта.
- •14 Розвиток науки і літератури Київської русі
- •15 Мистецтво й архітектура княжої доби
- •17 Усна народна творчість Київської Русі
- •18 Києво-Печерська Лавра
- •21. Пересопницьке Євангеліє
- •35.Дворянський період національно культурного відродження
- •36. Народницький період національно-культурного відродження
- •37. Модерністський період національно-культурного відродження
- •38. Заснування Харуівського та Київського університету
- •39. Демократично-просвітницьке літературно національне обєднання Руська Тріїця»
- •40. Діяльність кирило-мефодіївського братства
- •41. Роль Шевченка
- •42.Журнал «Основа»
- •47. Модернізм у творчості українських поетів та письменників на межі хіх-хх ст
- •52.Розвиток укр..Літератури у 1920 рр.Літературні течії та організ.
- •54. Розстріляне відродження
- •55. Лесь Курбас – видатний діяч укр. Театрального мистецтва
- •56.Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва.
- •57.Шістдисятники
- •58. Здобутки і втрати української культури
- •59. Головні чинники, тенденції, сучасної української культури
10.Релігія східнослов племен
до 988р у східн слов був пошир анімізм у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків.для поклоніння своїм богам слов висікали з каменю ідолів до яких молилися та приносили жертви.найвищ божеством у язичн пантеоні вваж перун(гром блискавка)до ін. важл божеств належ:дажбог(повітря сонце)сваруг(вогонь)велес(худоба)стрибок(вітер буря)дана(вода)купайло(літнє сонце)ярило(близький до купала,та діє лише навесні)вони не звод божествам величні храми боги були мало схожі на людей і нагадували фактичних істот.обєктом поклоніння вваж сотні духів річок лісів предків.як було сказано це часто вираж у жертвув тварин і людей.культ природи викл різні обряди свята звяз із зміною пори року.пізн вони перех і до христ свят у вигл різних обрядів:щедр колядок куп свята масл веснянки.культ роду проявл в обрядах звяз з народж дитини весілля поховання.слов вірили в життя після смерті і разом з померим клали в могилу їжу зброю прикраси.над могилою насипали курган та справляли тризну.
11.Специфіка та характерні риси дохристиянської культури Київської Русі.
Відмітною рисою є і слабко виражений антропоморфізм богів: вони мало схожі на людину, нагадують переважно фантастичних істот. Скульптурні зображення божеств виконувалися частіше за все з дерева, рідко з каменю. Унікальним пам'ятником культової скульптури є так званий Збручський ідол. Вчені досі сперечаються, кого ж саме він зображає. Одні вважають, що це ідол Святовита - чотириликого божества. Український філософ М.Попович доводить, що таке пояснення суперечить суті язичницького багатобожжя. На його думку, це чотири різних божества.
Культи божеств – прийняті ритуали жертвоприношень і звертань, священні атрибути, слова молитов - відомі дуже мало. Шкоду, марноту, негативні властивості втілювали в дохристиянських народних віруваннях злі духи. Злі духи вважалися безпечними для тих, хто дотримувався всіх обрядів і заборон.
Релігія східних слов'ян, як і інші складники культури, які формувалися на етапі родоплемінних відносин, з виникненням і розвитком державності неминуче повинні були зазнати серйозних змін. Якісно нові культурні процеси в Київській Русі відбулися вже після прийняття християнства.
Протягом сторіч у східних слов'ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування. Довгий час як головний будівельний матеріал використовувалася деревина, що була в достатку доступна. У центрі поселень знаходилися "гради", які служили для захисту від ворогів, проведення племінних зборів і культових обрядів. Більшість споруд у слов'янських "градах" споруджувалася зі зрубів - колод, укладених в чотирикутні вінці. Зі зрубів будувалися і прості хати, і 2-3-поверхові тереми, зруби закладалися в основу кріпосних валів.
Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини не просто задовольняли потреби людей, але й прикрашали їх життя. Характерним для творів прикладного мистецтва був рослинний орнамент, на відміну від геометричного візантійського.