5. Матеріальна та духовна культура передсловянського населення України: палеоліт, мезоліт, неоліт.

Найдавніші пам’ятки мистецтва на терит. України відносяться до доби пізнього палеоліту. (25- 15 тис. років тому), що засвідчує розкопки біля селища Мізинь (Черніг. Обл..). Тут були знайдені житлові і господарські споруди, чимало оригінальних виробів з бивня мамонта, скульптури- ідоли, жіночі статуетки, фігурки тварин тощо.

Мезоліт - близько 15 тис. років тому характериз. подальшим розвитком техніки, обробки каменя. У ті часи було виготовлено лук і стріли, приручено собаку, розвивається рибальство, формується матріархат. Розвив. 4 віри : 1)тотемізм (тварини)

2) фетишизм( матеріал. Предмети)

3)анімізм(душі живих, померл. Людей)

4)магія.

Визначною пам’яткою є кам’яна могила,розташов. У степу Мелітополь. Р-ну, Запорізьк. Обл.. Перше повідомл. датується 1778 р. У печерах виявлена різноманітне зображення людей, тварин, знаків у вигляді геом.. фігур.

Неоліт - ( бл. 7 тис. р. до н.е.) – перехід людини від збирання і полювання до землеробства і скотарства. В межах України виявлено близько 700 поселень доби неоліту.

6. Культурна спадщина кочових племен Північного Причорномор’я.

На кінець бронзового віку на Україні припадає поява на Пн. Причорномор’ї

племен – кіммерійців. Першого народу на укр.. терені , ім’я якого зберегла історія. Зрубна культура – група пам’яток бронзової доби у Пд. укр. Степах(назва – від дерев’яних зрубів у могилах. Хати були легко вглиблені у землю. Кіммерійці характеризувались табунним скотарством, високою культурою бронзи та кераміки. У період цієї культури у вжиток входить залізо.

Скіфська – (7-2 тис. до н.е.)- основа господ. діяльності становило скотарство. Їх релігія характериз. політеїзмом (язичництво).

Основа мистецтва – звіриний стиль: зображення птахів, риб, звірів. Шедевр скіфського мистецтва – Золота пектораль (4 ст. до н. е.) знайдуна при розкопках кургану Товста Могила на Дніпропетровщині археологом Борисом Мозолевським 21 червня 1971 р. Скл. з 3 ярусів: у середньому – скульптури птахів, рослинні мотиви., на двох інших – зобр. Сусп.. боротьби звірів та сюжети скіфського життя. Скіфи залишили нашій культурі білу сорочку, козацьку шапку , чоботи.

Сармати – 3 ст. до н. е. Елементи реліг. Системи скіфів перейшли до сарматів, а сармати передали їх у спадок слов’янам. Одним із головних реліг. Культів сарм. Був культ коня.

Сармати принесли новий стиль поліхромний (багатокольор.) вироби прикрашалися вставками з рубінів, смарагдів або кольорової емалі( червоною, блакитною, білою)

7. Особивості трипольської культури.

Трипільська культура (за назвою розкопаного поселення поблизу с. Трипілля на Київщині) проіснувала два тисячоліття (IV–III тис. до н. е.). Трипільська культура – багатогранна і самобутня. Трипільці вели господарство колективно, основним джерелом їх існування було хліборобство і скотарство, а також мисливство та рибальство, поселення зводились на відкритих місцях без оборонних споруд. Вони мали форму кола, середина залишалась порожньою, використовувалась як загін для худоби, будувались каркасні хати до 140 кв. м. площею, стіни розписували яскравими орнаментами,хату опалювали зведеною з глини піччю. У поселенні могло проживати близько 50 чол.; жили великими родами, які очолювались жінками, значного поширення набуло виготовлення різних керамічних виробів; мали розвинуті релігійні вірування, поховальні обряди; вели астрономічні спостереження, мали свій календар буквенно-звукове письмо.

Але у всякої культури є початок і кінець. Були вони і в Трипілля. З приводу цього є кілька гіпотез: це і порушення екологічного балансу, що було пов’язано з екстенсивним веденням господарства, і певне похолодання, і внутрішні протиріччя, і наслідок експансії агресивних племен, які прийшли з північного заходу і сходу, та інші причини привели до зникнення трипільської культури.

Сучасні археологічні дослідження підтверджують, що окремі елементи трипільської культури (система господарства, топографія поселень, декоративний розпис будинків, мотиви орнаменту і кераміки та інше) стали невід’ємною частиною сучасної української культури.

8.

Античні міста колонії в Північному причорноморї були засновані в наслідок великої грецької колонізації 8-6 ст до н. е. це було виняткове мирне господарське освоєння земель, оскільки на морських і лиманних узбережжях де осідали греки, тоді ще ніхто не жив. На нових землях існували джерела сировини, плодючі грунти. Важливими для введеня господарства були сприятливий клімат, можливість продавати грецькі товари на нових ринках збуту. Були засновані такі колонії: Ольвія, пантікапей, Херсонес, Тіра.

Дежавне життя. За державним устроєм грецькі міста колонії були рабовласницькими демократичними або аристократичними республіками. Законодавчу владу представляла рада та народне віче, виконавчу колегія архонтів. Усі дорослі чоловіки вразі необхідності ставали воїнами. Столицею царства став Пантікапей, яке виникло обабіч керченської протоки, об’єднувало понад 30 грецьких міст колоній.

Духовне життя. Найшанованішим із божеств був Аполон. Мешканці міст колоній вирізняла висока культура, багато хто з них був письменним. Існували гімназії де діти навчалися і займалися спортом. Більшість родин, вільних громадят мала змогу навчати своїх дітей читати, писати, рахувати. Багато хто з учнів опановував риторику