47. Модернізм у творчості українських поетів та письменників на межі хіх-хх ст

Початок XX ст. для української літератури характеризується тим, що вперше після довгих років заборони було дозволено писати і друкувати рідною мовою. Саме в цей час набуває розвитку і новий напрямок у художній літературі – модернізм. Його прихильники виступали проти звернення реалістичних побутових описів, проти захоплення робітничою тематикою і проголосили гасло – «чисте мистецтво». Засновником, а точніше, теоретиком українського модернізму став поет, ім’я якого на довгі роки було викреслено 3 української -літератури, Микола Воронний Найяскравіше цей період простежується в неоромантиків: Коцюбинського( тіні забутих предків), Л. Українки (Лісова пісня). Захоплення модернізму у поезії Вороного, Чупринки, Олеся, групи зх.. поетів «Молода муза». Новаторською формулою зображення життя укр.. селянства характеризується твори письменників Черемшини, Кобилянської, Васильченко. З Сергієм Єфремовим можна погодитись лише в тій мірі, коли мова йде про інтимну лірику поета, про вірщі, об’єднані в цикли «Разок намиста» і «За брамою раю». Але ж у Миколи Вороного є твори, в яких він «іде до бою», за свободу України, за виховання «дужих» борців, що мусять стати на борню за долю «зневаженого» рідного краю, за волю люду, «який стогне в ярмі». Грицько Чупринка був одним з фундаторів модерністського журналу «Українська хата». Поетична спадщина цього письменника становить 425 віршів. Крім того, він написав ще 22 рецензії на твори своїх сучасників. Проте і у Грицька Чупринки, як і в Миколи Вороного, були вірші зовсім іншого характеру Вплив модернізму відчували на собі Олександр Олесь та інші письменники. Говорячи про український модернізм, не можна не згадати і чудові дореволюційні твори Павла Тичини, бо він починав формуватись як поет під впливом як народної творчості, так і поетів-модерністів. Напевне, ці явища можна пояснити особливими умовами національно-історичного існування тогочасної України, існування, яке вимагало, з одного боку, необхідної суспільної заангажованості від митця, а з другого – в умовах відносного тогочасного художнього плюралізму дозволяло відтворювати в літературі чи не всі естетичні моделі як Заходу, так і Росії, зокрема моделі, пов’язані з такими школами, як неоромантизм, символізм, імпресіонізм і т. ін.

50.Розвиток укр.культ.в добу нац демокр.революцыъ(19170-20)

Перша світова війна загострила політичні та національні суперечності російської імперії, активізувала визвольний рух поневолених народів проти самодержавства. Під тиском народних мас 2 березня 1917 р. зрікся престолу цар Микола II. Припинила своє існування царська монархія. Другого дня думські лідери створили Тимчасовий уряд на чолі з князем Г. Львовим. На місцях створювалися громадські комітети.

Важливим чинником у вирішенні назрілих національних проблем стало відродження національної освіти. Із поваленням царського уряду український народ почав відновлювати освітній процес. І це зрозуміло, оскільки в Україні за царських часів до самої революції 1917 р. не було жодної української школи. З перших днів революції кожне село намагалося відкрити українську школу, збирало кошти, відводило приміщення, землю, розшукувало вчителів. Вже в березні 1917 р. зусиллями Товариства шкільної освіти в Києві було засновано першу українську гімназію ім. Т. Шевченка, за нею відкрилися друга і третя. За прикладом Києва почали працювати гімназії в Полтаві, Чернігові, Одесі, Харкові та інших містах. З березня до осені 1917 р. в Україні було відкрито 57 середніх шкіл, які існували на приватні або громадські кошти.

Театр. До революції 1917 р. у Києві був лише один україномовний театр — це трупа М. Садовського, яка давала вистави в Народному домі. В інших містах України нерегулярно виступали трупи П. Саксаганського, О. Суходольського та ін. Із відродженням української державності відбувалася й реорганізація театральної справи. Вже весною 1917 р. у Києві створилося товариство "Український національний театр", яке об'єднало кращі акторські сили. Йшли інтенсивні пошуки нових форм театральної роботи. Передові діячі формували нові трупи та обновлювали репертуар.

У Києві в 1918 р. було відкрито три театри — Державний драматичний, Державний народний і Молодий. Перший очолили відомі вже режисери О. Загаров і Б. Кривецький, які пройшли школу в Московському художньому театрі під керівництвом К. Станіславського і Б. Немировича-Данченка. Новий театр у своїй діяльності схилявся до

реалістично-психологічної школи; у його репертуарі були п'єси українських та зарубіжних драматургів.

У театрах Києва, Харкова та інших міст країни працювали видатні майстри сцени М. Заньковецька, П. Саксаганський, Г. Юра, М. Крушельницький, І. Мар'яненко, А. Бучма, В. Василько, Б. Романицький, Г. Затиркевич-Карпинська, І. Замичковський, Г. Борисоглібська, О. Загаров, Ф. Левицький, Л. Ліницька, О. Ватуля, Ф. Барвінська та ін.

Музика.Зі сцени звучали музичні твори композиторів України, послідовників М. Лисенка — Я. Степового, К. Стецен-ка, М. Леонтовича, П. Демуцького, В. Косенка, М. Коляди, входила в мистецьке життя молодь — М. Ревуцький, М. Вериківський, Г. Ве-рьовка, П. Козицький, Б. Лятошинський та ін. Створюються хорові та музичні колективи, ансамблі, мандрівні хорові капели. Визначною подією було створення на початку 1920 р. Державної української мандрівної капели "Думка", що згодом стала одним з кращих хорових колективів України.

51.Здобутки укр..культ.в період її нац..культурн.відр.-ня(1917-33)

Періодизація розвитку країнської куль-ри 20ст. коротка доба відновлення українськ. Держаності(1917-20рр) коли будо створено принципово нові умови для розвитку українськ.-національн.культ-ри але поступ культури відбувався в період гострого військово-політичного протистояння громадянської війни та іноземної інтервенції.

Культурна політика Петра Скоропадського:

Заснування нових українськ. Гімназій восени 1918 р. в Україні їх було 150,у жовтні1918-відкрито укр..унів-ти у Києві ,кам*янці подільському започатковано державний укр..архів,засновано національно галерею мистецтв,засновано історичний музей,укр..нац.бібліотеку,заснування укр..академїї наук у листопаді 1918р,академія мала 3 відділи,історико-філол.,фіз..-математ.,і соц.-економічн.,першим президентом став 30-річний Володимир Вернадський ,заснування укр..театру драми та опери.на рівні початкової школи було випущено кіл-ка млн..примірників україномовних підручників.

Розстріляне відродження це умовна назва літературно-мистецької генерації 30рр 20ст,репресованої більшовицьким режимом.з кінця 20рр Комуністична партія почала розглядати літ-ру й мистецтво як одну з ділянок культурного фронту.спочатку були заборонені літературні товариства.під невблаганним пресом терору опинилися науковці освітяни діячі сфери культури.посилювалася боротьба проти націоналістичних ухилів.30рр пройшли під знаком жорстокого переслідування діячів нац..культури.їх одразу зарахували до складу сфабрикованих органами ДПУ»контрреволюційних націоналістичних організацій».не витримуюси психологічного тиску наклали на себе руки письменник Хвильовий на нарком освіти Скрипник.жертвами сталінського терору стали відомі літератори Антоненко-Давидович,Яловий,Губенко.під час боротьби з «націоналістичною контрреволюцією» знищено в концтаборах режисера Курбаса,засновника укр.школи монументального мистецтва Бойчука,письменників Куліша Зерова Косинку.зі 193 членів і кандидатів у члени Спілки письменників Укр. Репресовано 97 осіб.загалом уроки стал.терору жертвами режиму стали 500 письменникв укр