- •Методика викладання природознавства як наука. Предмет та завдання методики викладання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства; зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Історія розвитку методики викладання природознавства.
- •5. Мета та завдання навчального предмета «Природознавство».
- •6. Аналіз програми з природознавства у початкових класах.
- •7. Загальнодидактичні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •8. Специфічні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •Принцип наочності навчання, його реалізація в курсі природознавства.
- •10. Педагогічні цілі навчання природознавства.
- •11. Методика формування і розвиток природничих понять.
- •12. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприйняття, уявлення про предмети і явища природи.
- •13. Методика формування умінь та навичок у процесі навчання природознавства.
- •14. Натуральні засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •15. Образотворчі засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •16. Аудіовізуальні засоби наочності у процесі вивчення природознавства
- •17.Моделі як засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •18.Куточок живої природи у початковій школі. Організація та обладнання. Планування роботи і проведення занять.
- •19.Географічний майданчик. Планування роботи та проведення занять.
- •20.Методика роботи з планом та картою на уроках природознавства.
- •21.Структурно – логічні схеми як засіб формування природничих понять у молодших школярів.
- •22.Вибір методів організації процесу навчання при вивченні природознавства.
- •Загальна характеристика методів навчання природознавства.
- •26.Вимоги до запитань під час бесіди на уроках природознавства.
- •27.Спостереження та його види.
- •28.Методика проведення спостережень за тривалістю виконання.
- •29. Методика проведення спостережень за формою організації діяльності учнів.
- •30. Методика організації спостережень за часом проведення.
- •31.Методика організації спостережень за рівнем пізнавальної самостійності.
- •32. Дослід як метод пізнання природи.
- •37.Методика проведення комбінованого уроку.
- •38.Методика проведення уроку-екскурсії.
- •39.Методика проведення предметного уроку
- •40. Позаурочна робота з природознавства.
- •41. Позакласна робота з природознавства.
- •42. Екологізація змісту курсу «я і Україна».
- •42.Особливості вивчення природознавства в малокомплектній школі.
- •49.Гуманістичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •50.Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •51.Використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства.
- •54.Реалізація міжпредметних зв_язків у процесі навчання природознавства.
- •55. Реалізація індивідуального підходу у процесі навчання природознавства.
- •56. Матеріальна база кабінету природознавства у початковій школі
- •57. Особливості підручників природознавства (структура, ілюстрації і їх роль, методичний апарат).
- •58. Домашнє завдання як один із видів позаурочної роботи, його місце в навчальному процесі. Види домашніх завдань.
- •59. Вимоги до підготовки вчителя початкових класів до навчання природознавства
- •60. Виховання доброчинного ставлення до природи молодших школярів.
20.Методика роботи з планом та картою на уроках природознавства.
Кожний розділ програми з природознавства має специфіку викладання. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ «План і карта». Ознайомлення учнів з фізичною картою України дає змогу вчителеві створити у них певні просторові уявлення, які сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу наступних тем. Серед інших методів, які вчитель використовує на уроках, перевага надається роботі з картою. Але, щоб учні усвідомили поняття «географічна карта», вчителю необхідно провести велику роботу по формуванню цілої низки проміжних уявлень і понять, а саме: «горизонт», «сторони горизонту», «орієнтування на місцевості», «масштаб», «план», «топографічна карта» і лише після цього — «географічна карта».
Метод роботи з картою включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи.
1. Підготовчі. Учні усвідомлюють поняття про план і карту.
2. Математичні. Учні знайомляться з математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.
З Графічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани (шляху, ділянки), заповнювати контурні карти.
4. Прийоми цієї групи дають можливість учителю навчити учнів висловлювати за даними карт свої судження, складати усні та письмові розповіді, робити висновки.
5. Виховні. Підводять учнів до відповідних ідейно-політичних висновків. Наприклад, формуючи в учнів поняття про ту або іншу карту, учитель на яскравих прикладах показує значення цієї карти в житті людей. Розкриваючи зміст окремих географічних назв, учитель може розказати дітям про героїчні подвиги вітчизняних учених-географів, дослідників та ін.
21.Структурно – логічні схеми як засіб формування природничих понять у молодших школярів.
Такою абстрактною наочністю і є структурно – логічні схеми навчального матеріалу. За допомогою них можна навчити учнів засвоювати внутрішню структуру знань. Структурно – логічні схеми наочно моделюють структуру навчального матеріалу. Вони мають інтерес для вчителя, тому що слугують моделлю тих зв’язків які повинні бути встановлені в процесі навчання. Порівнюючи логічку схему із зв’язками, які фактично встановились в процесі навчання, вчитель може судити про характер помилок учнів. Для узагальнення навчального матеріалу структурно – логічна схема складаєтья з найважливіших понять і суджень. Складання схеми включає в себе як аналіз відповідного навчального матеріалу, встановлення зв’язків між його елементами, так і синтезування цих елементів в одне ціле.
22.Вибір методів організації процесу навчання при вивченні природознавства.
Вибір методів є важливим завданням у роботі вчителя початкових клаів. Кожен метод реалізується за допомогою прийому, який є способом розв’язання дидактичних підзадач у структурі вибраного методу навчання.
Прийом – це спосіб взаємозв’язаної діяльності учителя та учня спрямованої на досягнення конкретної дидактичної підцілі.
Вибір прийому зумовлюється:
- конкретною дидактичною підзадачею;
- специфікою предметного змісту, рівнем його узагальнення;
- реальними зсобами навчання, яким користується вчитель;
- особливостями учнів, тобто їх рівнем розвитку.