- •Методика викладання природознавства як наука. Предмет та завдання методики викладання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства; зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Історія розвитку методики викладання природознавства.
- •5. Мета та завдання навчального предмета «Природознавство».
- •6. Аналіз програми з природознавства у початкових класах.
- •7. Загальнодидактичні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •8. Специфічні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •Принцип наочності навчання, його реалізація в курсі природознавства.
- •10. Педагогічні цілі навчання природознавства.
- •11. Методика формування і розвиток природничих понять.
- •12. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприйняття, уявлення про предмети і явища природи.
- •13. Методика формування умінь та навичок у процесі навчання природознавства.
- •14. Натуральні засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •15. Образотворчі засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •16. Аудіовізуальні засоби наочності у процесі вивчення природознавства
- •17.Моделі як засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •18.Куточок живої природи у початковій школі. Організація та обладнання. Планування роботи і проведення занять.
- •19.Географічний майданчик. Планування роботи та проведення занять.
- •20.Методика роботи з планом та картою на уроках природознавства.
- •21.Структурно – логічні схеми як засіб формування природничих понять у молодших школярів.
- •22.Вибір методів організації процесу навчання при вивченні природознавства.
- •Загальна характеристика методів навчання природознавства.
- •26.Вимоги до запитань під час бесіди на уроках природознавства.
- •27.Спостереження та його види.
- •28.Методика проведення спостережень за тривалістю виконання.
- •29. Методика проведення спостережень за формою організації діяльності учнів.
- •30. Методика організації спостережень за часом проведення.
- •31.Методика організації спостережень за рівнем пізнавальної самостійності.
- •32. Дослід як метод пізнання природи.
- •37.Методика проведення комбінованого уроку.
- •38.Методика проведення уроку-екскурсії.
- •39.Методика проведення предметного уроку
- •40. Позаурочна робота з природознавства.
- •41. Позакласна робота з природознавства.
- •42. Екологізація змісту курсу «я і Україна».
- •42.Особливості вивчення природознавства в малокомплектній школі.
- •49.Гуманістичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •50.Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •51.Використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства.
- •54.Реалізація міжпредметних зв_язків у процесі навчання природознавства.
- •55. Реалізація індивідуального підходу у процесі навчання природознавства.
- •56. Матеріальна база кабінету природознавства у початковій школі
- •57. Особливості підручників природознавства (структура, ілюстрації і їх роль, методичний апарат).
- •58. Домашнє завдання як один із видів позаурочної роботи, його місце в навчальному процесі. Види домашніх завдань.
- •59. Вимоги до підготовки вчителя початкових класів до навчання природознавства
- •60. Виховання доброчинного ставлення до природи молодших школярів.
28.Методика проведення спостережень за тривалістю виконання.
За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об'єктів. Наприклад, на уроці за темою "Вода, кругообіг води у природі" (3 клас) учні спостерігають за властивостями води.
Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об'єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об'єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об'єктами природи протягом різних пір року.
29. Методика проведення спостережень за формою організації діяльності учнів.
За формою організації діяльності учнів спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єкти і цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план.
Кожна задача перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем ("За чим будете спостерігати?. Далі простежте за..." та ін). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів з кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє учителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і його коригувати. Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе - іншими дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат з результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно. Групові спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися з учнів з однаковим ("сильні", "середні", "слабкі") і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається "зоною актуального розвитку" дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов’язковим при створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин. Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень. 1. У групах діти з однаковою підготовкою (групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально. 2. Групи, гомогенні за складом. Завдання для груп різні за змістом. Така робота доцільна на підсумковому уроці, коли діти володіють теоретичними знаннями, а деякі спостереження вони вже проводили в ході засвоєння окремих тем розділу. Дидактична ціль цих спостережень - конкретизувати теоретичні знання, уточнити сформовані уявлення і розширити. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наприклад, для слабших учнів вибираються простіші об’єкти спостережень, конкретні предмети і явища, пропонується детальний план спостережень, здійснюється безпосередній контроль.