- •Методика викладання природознавства як наука. Предмет та завдання методики викладання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства; зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Історія розвитку методики викладання природознавства.
- •5. Мета та завдання навчального предмета «Природознавство».
- •6. Аналіз програми з природознавства у початкових класах.
- •7. Загальнодидактичні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •8. Специфічні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •Принцип наочності навчання, його реалізація в курсі природознавства.
- •10. Педагогічні цілі навчання природознавства.
- •11. Методика формування і розвиток природничих понять.
- •12. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприйняття, уявлення про предмети і явища природи.
- •13. Методика формування умінь та навичок у процесі навчання природознавства.
- •14. Натуральні засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •15. Образотворчі засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •16. Аудіовізуальні засоби наочності у процесі вивчення природознавства
- •17.Моделі як засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •18.Куточок живої природи у початковій школі. Організація та обладнання. Планування роботи і проведення занять.
- •19.Географічний майданчик. Планування роботи та проведення занять.
- •20.Методика роботи з планом та картою на уроках природознавства.
- •21.Структурно – логічні схеми як засіб формування природничих понять у молодших школярів.
- •22.Вибір методів організації процесу навчання при вивченні природознавства.
- •Загальна характеристика методів навчання природознавства.
- •26.Вимоги до запитань під час бесіди на уроках природознавства.
- •27.Спостереження та його види.
- •28.Методика проведення спостережень за тривалістю виконання.
- •29. Методика проведення спостережень за формою організації діяльності учнів.
- •30. Методика організації спостережень за часом проведення.
- •31.Методика організації спостережень за рівнем пізнавальної самостійності.
- •32. Дослід як метод пізнання природи.
- •37.Методика проведення комбінованого уроку.
- •38.Методика проведення уроку-екскурсії.
- •39.Методика проведення предметного уроку
- •40. Позаурочна робота з природознавства.
- •41. Позакласна робота з природознавства.
- •42. Екологізація змісту курсу «я і Україна».
- •42.Особливості вивчення природознавства в малокомплектній школі.
- •49.Гуманістичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •50.Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •51.Використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства.
- •54.Реалізація міжпредметних зв_язків у процесі навчання природознавства.
- •55. Реалізація індивідуального підходу у процесі навчання природознавства.
- •56. Матеріальна база кабінету природознавства у початковій школі
- •57. Особливості підручників природознавства (структура, ілюстрації і їх роль, методичний апарат).
- •58. Домашнє завдання як один із видів позаурочної роботи, його місце в навчальному процесі. Види домашніх завдань.
- •59. Вимоги до підготовки вчителя початкових класів до навчання природознавства
- •60. Виховання доброчинного ставлення до природи молодших школярів.
18.Куточок живої природи у початковій школі. Організація та обладнання. Планування роботи і проведення занять.
1.1. Куточок живої природи є складовою частиною кабінету (відділу, лабораторії, класу) біології загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (далі - навчальні заклади).
1.2. Куточок живої природи створюється для проведення навчальних, практичних занять, передбачених навчальними програмами з предметів природничого циклу, з метою здобуття поглиблених знань про живі організми, формування практичних умінь та навичок, вивчення, спостереження та догляду за рослинами і тваринами, організації позакласної дослідницької та природоохоронної роботи учнів (вихованців).
3. Організація і зміст роботи
3.1. Куточок живої природи створюється за рішенням керівника навчального закладу з урахуванням його матеріально-технічного забезпечення.
3.3. План роботи куточка живої природи включає:
планування і розміщення експозиційних площ, формування видового і кількісного складу представників рослинного і тваринного світу;
графік і план роботи класів, гуртків, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу в куточку живої природи;
календарні строки і порядок виконання учнями (вихованцями) досліджень і спостережень за визначеною тематикою.
3.4. Основними напрямами діяльності учнів (вихованців) у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком рослин і тварин і різноманітних дослідів.
Діяльність учнів (вихованців) здійснюється під керівництвом учителя, керівника гуртка, груп та інших творчих об'єднань навчального закладу.
3.8. Учителі та керівники гуртків навчального закладу, що проводять заняття на базі куточка живої природи, під час навчально-дослідницької роботи чи догляду за рослинами, тваринами куточка живої природи:
забезпечують дотримання учнями (вихованцями) правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних вимог;
відповідають за збереження обладнання, інвентарю та об'єктів рослинного і тваринного світу, що утримуються в куточку живої природи;
організують раціональний режим праці і відпочинку учнів.
19.Географічний майданчик. Планування роботи та проведення занять.
Шкільний географічний майданчик – це лабораторія географа під відкритим небом, де навчання ведеться шляхом спонукання учнів до спостережень за навколишнім середовищем у своїй місцевості; глибокого вивчення і практичного обґрунтування картографічного матеріалу. Основна мета – це виявлення зв’язків і закономірностей на основі фактичних даних, явищ і процесів, які відбуваються в природі і фіксуються самими учнями.
Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико – матеріалістичний світогляд, розвитку спостережливості та аналітичного мисленя учитель має можливість пов¢язувати теоретичний матеріал з практикою, що забезпечує грунтовність знань учнів.
На географічному майданчику прорводіться систематичні спостереження за погодою у своїй місцевості, висотою Сонця над горізонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі, практичні заняття з основ топографії (орієнтування на місцевості, вимірювання відстаней, складання плану місцевості та ін.), деякі теми " Атмосфера” і "Клімат”.
Обладнання географічного майданчика багатограний і творчий процес. Для його оюладнання вибирається відкрита ділянка місцевості, поблизу школи, з природними умовами грунту й травянистою рослинністю. Якщо пиродного дернового покриття немає, то частину майданчика необхідно засіяти багаторічною травою (для обладнання шкільної метеорологічної станції). Бажано організовувати ШГМ поблизу шкільної навчально – дослідної ділянки робота на якій пов¢язана з суспільно – корисною працєю та дослідницкою роботою.
При обладнанні ШГМ необхідно враховувати якісний підбір та раціональне розташування всіх необхідних приладів та устаткувань, можливість зручно їх застосовувати при веденні учнями систематичних спостережень за обєктами та явищами природи.
Розміри ШГМ можуть бути різними але найоптимальнішою є ділянка розміром 25 х 25 метрів. На ній можна розмістити необхідні прилади і влаштувати "зелений клас” під відкритим небом.