- •Методика викладання природознавства як наука. Предмет та завдання методики викладання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства; зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
- •Історія розвитку методики викладання природознавства.
- •5. Мета та завдання навчального предмета «Природознавство».
- •6. Аналіз програми з природознавства у початкових класах.
- •7. Загальнодидактичні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •8. Специфічні принципи добору змісту навчального матеріалу на уроках природознавства у початкових класах.
- •Принцип наочності навчання, його реалізація в курсі природознавства.
- •10. Педагогічні цілі навчання природознавства.
- •11. Методика формування і розвиток природничих понять.
- •12. Основи формування природничих понять в учнів. Відчуття, сприйняття, уявлення про предмети і явища природи.
- •13. Методика формування умінь та навичок у процесі навчання природознавства.
- •14. Натуральні засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •15. Образотворчі засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •16. Аудіовізуальні засоби наочності у процесі вивчення природознавства
- •17.Моделі як засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
- •18.Куточок живої природи у початковій школі. Організація та обладнання. Планування роботи і проведення занять.
- •19.Географічний майданчик. Планування роботи та проведення занять.
- •20.Методика роботи з планом та картою на уроках природознавства.
- •21.Структурно – логічні схеми як засіб формування природничих понять у молодших школярів.
- •22.Вибір методів організації процесу навчання при вивченні природознавства.
- •Загальна характеристика методів навчання природознавства.
- •26.Вимоги до запитань під час бесіди на уроках природознавства.
- •27.Спостереження та його види.
- •28.Методика проведення спостережень за тривалістю виконання.
- •29. Методика проведення спостережень за формою організації діяльності учнів.
- •30. Методика організації спостережень за часом проведення.
- •31.Методика організації спостережень за рівнем пізнавальної самостійності.
- •32. Дослід як метод пізнання природи.
- •37.Методика проведення комбінованого уроку.
- •38.Методика проведення уроку-екскурсії.
- •39.Методика проведення предметного уроку
- •40. Позаурочна робота з природознавства.
- •41. Позакласна робота з природознавства.
- •42. Екологізація змісту курсу «я і Україна».
- •42.Особливості вивчення природознавства в малокомплектній школі.
- •49.Гуманістичне виховання молодших школярів засобами природи.
- •50.Формування наукового світогляду на уроках природознавства.
- •51.Використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства.
- •54.Реалізація міжпредметних зв_язків у процесі навчання природознавства.
- •55. Реалізація індивідуального підходу у процесі навчання природознавства.
- •56. Матеріальна база кабінету природознавства у початковій школі
- •57. Особливості підручників природознавства (структура, ілюстрації і їх роль, методичний апарат).
- •58. Домашнє завдання як один із видів позаурочної роботи, його місце в навчальному процесі. Види домашніх завдань.
- •59. Вимоги до підготовки вчителя початкових класів до навчання природознавства
- •60. Виховання доброчинного ставлення до природи молодших школярів.
13. Методика формування умінь та навичок у процесі навчання природознавства.
Засвоєна суб’єктом дія перетворюється в його уміння або навичку.
У психолого – педагогічній літературі уміння характеризується як: готовність і здатність застосувати знання на практиці; система різних прийомів, що забезпечують цю готовність. Тому уміння визначається як готовність особистості на основі засвоєних знань і навичок виконувати діяльність, що складається з упорядкованого ряду розумових і практичних дій, спрямованих на досягнення усвідомлення теми.
Уміння (навички) - це дії, які виконуються певним способом і з певною якістю.
На відміну від уміння, яке завжди виконується під контролем свідомості, навички - це автоматизовані компоненти свідомої дії людини, які виробляються в процесі її виконання. Однак ознакою сформованості навички є якість дії, а не її автоматизація. Навичка розглядається як дія доведена внаслідок багаторазових вправ до досконалості виконання.
14. Натуральні засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
Натуральні засоби наочності . Ця група об'єднує об'єкти неживої і живої природи. До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою географії належать: групи (різні види), корисні копалини, форми рельєфу та ін. Вони оформляються в тематичні колекції : "Види ґрунтів", "Горючі корисні копалини", "Руди", "Будівельні корисні копалини", "Магнетичні корисні копалини", "Метаморфічні корисні копалини". Цих колекцій потрібно стільки, щоб вистачило для роботи учнів парами під час засвоєння змісту відповідних тем. Також потрібно мати кілька таких колекцій без надписів. Їх використовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і грунтів. У кабінеті географії повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів. Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі навчання як у живому так і у фіксованому вигляді. При вивченні різних природних зон окремих областей і районів, розповідаючи про рослинність слід широко використовувати гербарії, живі рослини, що є в географічному кабінеті. Під час роботи з гербарним матеріалом необхідно враховувати те, що він дає далеко не повне уявлення про натуральний об'єкт. Тому доцільно використовувати гербарій у комплексі з іншими засобами наочності (аудіовізуальними, образними)
15. Образотворчі засоби наочності у процесі вивчення природознавства.
До об’ємних належать муляжі – точна копія натурального об’єкта, в якій відображаються не тільки основні, але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки (плоди, овочі, технічні рослини). Муляжі використовують як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам’ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку.
До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини,
таблиці, фото. Навчальні картини спеціально створені для окремих тем, та репродукції художніх полотен. Особливість картин:
а) на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ;
б) їхня величина інформативність;
в) мають емоційний вплив, що сприяє підсиленю гостроти сприймання, яскравості і чіткості образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.
Навчальні таблиці – це засоби наочності на яких інформація про цілісні об’єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації.
Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобування нових знань, інші – як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, окремі як основа встановлення зв’язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання пізнавальних завдань.
Вимоги до використання навчальних таблиць:
демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;
об’єкти. зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини; таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками; малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його “прочитати”; навчальні таблиці не заміняють натуральних об’єктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.