49.Гуманістичне виховання молодших школярів засобами природи.

У результаті наукового пошуку встановлено, що підготовка студентів до гуманістичного виховання особистості викликає особливий інтерес у викладачів вищої школи і є своєрідним регулятивом наукового та практичного мислення. Його регулятивний вплив полягає в тому, що спонукає дослідників виявляти певні факти та окремі тенденції у цьому процесі:знаходити підстави результативності у реалізації гуманістичного виховання;мобілізувати певні досягнення науки та досвіду, щоб гарантувати позитивний результат у гуманістичній освіті; здійснювати педагогічну діяльність на інтенсивній, тобто максимально науковій, а не екстенсивній основі, що веде до невиправданих затрат сил, часу та ресурсів у гуманістичному вихованні особистості; приділяти більше уваги прогнозуванню гуманістичного виховання студентів у процесі вивчення іноземної мови з метою здійснення об'єктивної корекції в ході навчально-виховного процесу.

50.Формування наукового світогляду на уроках природознавства.

Одним із провідних завдань виховання базової культури особистості є формування світогляду школярів. Світогляд - це система поглядів людини на навколишній світ , своє місце в ньому. Формування світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції, волю особистості, від її активної практичної діяльності. Інтелектуальний компонент світогляду передбачає рух від безпосереднього, чуттєвого відображення дійсності до понятійного, абстрактного мислення, а потім - повернення, сходження від абстрактного до конкретного. Останній забезпечує не просте нанизування абстракцій одна на одну, а створює синтез, який сприяє подальшому заглибленню в суть явищ матеріального світу у всіх їх причинних зв'язках і опосередкованостях. Результатом аналітико-синтетичної діяльності є поняття, ідеї, теорії. У них містяться і знання, і способи діяльності. Це вимагає використовувати для розвитку учнів єдність знань і умінь мислити та діяти.

51.Використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства.

Народознавчий підхід у навчально-виховному процесі сприяє формуванню загальнолюдської моралі, готовності виконувати заповіти батьків. Засобом фіксування та акумуляції соціально-ціннісного досвіду старших поколінь є фольклор. Використовуючи джерела народної мудрості, учитель знайомить дітей з історією свого народу, його звичаями, побутом. Відомо, що узагальнений досвід життя народу найяскравіше відображається у фольклорі. Дитячий фольклор - це багатожанрова система, що складається з прозових, речитативних, пісенних та ігрових форм. Традиції, звичаї, обряди, вірування постають в оригінальній художній формі в різних його жанрах. Національна початкова школа має широко використовувати жанри усної народної творчості на уроках та у позакласній роботі, забезпечуючи дидактичні, виховні, розвивальні цілі. Тому вчитель має постійно звертатися до народної творчості. Особливо активно потрібно на уроці „Я і Україна" використовувати загадки, прислів’я, приказки, народні прикмети тощо. Це дає змогу розширити уявлення молодших школярів про народну творчість. 52. міжпредметні зв_язки на уроках природознавства.

Відомо, що процеси у природі взаємопов'язані між собою, оскільки в їх основі лежить матеріальна субстанція. Так, хімічна форма руху матерії ґрунтується на фізичній, а біологічна є розвитком хімічної. Оскільки наукова картина світу є міжпредметним поняттям, то і засвоєння основних світоглядних уявлень може здійснюватися лише на основі цілісних міжпредметних знань. Виходячи з того, що об'єктом дослідження при¬родничих дисциплін є нежива та жива матерія, її цілісне вивчення можливе лише на основі безперервного еволюційного ряду рівнів організації. Для забезпечення цієї умови необхідно підпорядкувати принципу рівневості організації матерії не тільки окремо взяті природничі курси, а й у цілому зміст шкільної природничої освіти. Реалізація цієї вимоги можлива за умови виокремлення єдиної змістовної лінії курсів природничих дисциплін як «рівні організації» матерії. Не менш важливим завдан¬ням є встановлення внутрішньо- і міжпредметних понять, що відповідатимуть цій змістовній лінії, а також системи взаємозв'язків між ними.Загальними опорними поняттями для формування цілісної природничо-наукової картини світу є такі: форми руху матерії, рівень організації, ієрархія форм руху й рівнів організації. Ці поняття ми відносимо до міжпредметних. До внутрішньопредметних понять природничих курсів єдиної міжпредметної змістовної лінії відносимо ті, що відповідають назвам рівнів структурної організації певних форм руху матерії.

53. Формування спостережливості у молодших школярів засобами усної народної творчості.

Найдавніші прислів’я та приказки пов’язані з усвідомленням людиною свого місця в природі і своєї діяльності. В них можна знайти натяки на епоху матріархату, залишки зооморфізму та антропоморфізму. Російський дослідник В. Анікін пояснює походження ряду прислів’їв забобонною уявою первісної людини: „Зозуля кує - недолю віщує" - прислів’я, пов’язане з віруванням у те, що крик птаха може віщувати щось фатальне для людини.Разом прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко констатують якийсь факт скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, - словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет минулих поколінь. Прислів’я та приказки є енциклопедією народного життя.