- •1. Математика як наука і як навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок
- •2. Математичні поняття і математичні речення.
- •3. Означення та їх структура.
- •4.Висловлення і висловлювальна форма.
- •5. Квантори.
- •6. Правила побудови заперечень висловлень, що містять квантори.
- •9. Дедуктивне міркування.
- •10. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань. Неповна індукція.
- •13.Поняття множини.Способизадання множин.
- •14.Відношення міжмножинами.КругиЕйлера.Операції над множинами.Доповненняпідмножини.
- •17. Відношенння і їх властивості.
- •18.Відношення еквівалентності.Відношення порядку.
- •19. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •20. Взаємооднозначні відповідності. Рівнопотужні відповідності.
- •21. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль.
- •22.Додавання цілих невід'ємних чисел. Основні властивості додавання. Закони додавання.
- •23. Віднімання цілих невід'ємних чисел та його властивості.
- •24. Множина цілих невід'ємних чисел. Закони множення.
- •25.Ділення цілих невід’ємних чисел та його властивості.
- •26.Правила ділення суми на число і числа на добуток та їх властивості.
- •28.Множина невід'ємних чисел. Теоретико-множинний смисл кількісного натурального числа і нуля.
- •29. Смисл натурального числа і дій над числами - результатами виміру величин
- •30. Позиційні та непозиційні системи числення. Аксіоматика Пеаноє
- •31. Запис чисел в десятковій системі числення.
- •32. Виконання дій з многозначними (багатозначними) числами.
- •34. Ознаки подільності суми, різниці, добутку
- •35. Ознаки подільності в десятковій системі
- •36. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- •37. Ознаки подільності на складені числа
- •38. Алгоритми Евкліда
- •39. Комбінаторика
- •40 Основні поняття теорії імовірностей
- •41. Об'єми многогранників та тіл обертання
- •42. Поверхня многогранників та тіл обертання
3. Означення та їх структура.
Означення-це логічна операція що розкриває зміст поняття. Вони бувають явні(мають форму рівності співпадання 2х понять, приклад такого означення є рід і видова відмінність. До них належать контекстуальні-через уривок тексту, через аналіз конкретних систем; та остексивні-через мальнок, через рід та видову відмінність.) та неявні(належать означення які немають знака рівності). Вимоги до означення: поняття не можна визначити так, щоб вони були не сумірними; означенню забороняється замкнене коло(не можна означувати поняття через самого себе) ; вказують властивість що однозначно вирізняютьйого серед інших; при виборі означ. вибирають найпростіше; об_єкт повинен існувати.
4.Висловлення і висловлювальна форма.
Висловлення-називається речення відносно якого можна сказати хибне воно чи істинне.Висловлювальна форма- допомагає встановити значення істенності (х менше 7).
А |
В |
АіВ |
А або Б |
Не А |
І |
І |
І |
І |
Х |
І |
Х |
Х |
І |
Х |
Х |
І |
Х |
І |
І |
Х |
Х |
Х |
Х |
І |
|
|
|
|
|
5. Квантори.
Найпопулярнiшими i найбiльш часто вживаними виразами у математицi є фрази або формулювання типу «для всiх» i «iснує». Вони входять до бiльшостi промiжних i остаточних тверджень, висновкiв, лем або теорем при проведеннi математичних мiркувань або доведень. Поняття, що вiдповiдає словам «для всiх», лежить в основi квантора
загальностi, який означається таким чином.
Нехай P(x) - предикат на множинi M. Тодi квантор загальностi – це операцiя, що ставить у вiдповiднiсть P(x) висловлення «для всiх x з M P(x) iстинно». Для позначення цiєї операцiї використовують знак (, який i називають квантором загальностi. Останнє висловлення у математичнiй логiцi записують так: (xP(x) (читається: «для всiх x P вiд x»).
Iснує й iнший квантор, що є у певному смислi двоїстим до квантора загальностi i називається квантором iснування. Позначається вiн знаком (. Якщо Q(x) - деякий предикат на множинi M, то висловлення «існує в множинi M елемент x такий, що Q(x) iстинно» записується у виглядi (xQ(x) i читається скороченно «iснує такий x, що Q вiд x» або «є такий x, що Q вiд x».
Походження обраних позначень пояснюється тим, що символ ( є перевернутою прописною першою лiтерою нiмецького слова «alle» або англiйського слова «all», що перекладається «усi». А символ ( вiдповiдає першiй лiтерi слiв «existieren» (нiм.) або «exist» (англ.) - iснувати.
Вираз (x читають також як «всi x», «для кожного x», «для довiльного x», «для будь-якого x», а вираз (x - як «деякий x», «для деякого x», «знайдеться такий x» тощо.
Зазначимо також, що, окрiм введених символiчних позначень кванторiв, використовують й iншi позначення. Так, замiсть (x iнодi пишуть ((x), (x) або (x, а замiсть (x вiдповiдно - ((x), (Ex) або (x.